Іран та Україна зацікавлені у створенні спільних сільськогосподарських підприємств

У кінці жовтня відбудеться внесення змін до бюджету на 2019 рік, що розблокує виділення держпідтримки для АПК.

Про це повідомив Тарас Висоцький на засіданні аграрного комітету.

«Ми очікуємо, що зміни до бюджету на 2019 рік будуть в кінці жовтня. Завдяки цьому ми змінимо розпорядника цих коштів — перенесемо від Мінагрополітики до МЕРТу», — зазначив Висоцький.

Він додав, що за програмами, які не потребують розгляду питання розподілу, комісії працюють у штатному режимі.

«Так, у жовтні очікуються виплати за утримання ВРХ — для юросіб та фізосіб. Є ще три програми, засідання з розподілу коштів за якими мали відбутися у вересні, але кворуму не було. Наступні відбудуться у грудні: для садівництва, по компенсації с.-г. техніки українського виробництва та по закупівлі обладнання для елеваторів», — пояснює Висоцький.

Як зазначив голова агарного комітету Микола Сольський, наразі частка освоєння держпідтримки для агросектору в середньому становить 30%.

«Потрібно проглянути, які програми є актуальними, і за ними виділяти фінансування. Крім того, слід розібратися із тим, скільки і за якою програмою отримано коштів за цей рік», — говорить Сольський.

agropolit.com

Перебої електропостачання — спільна проблема виробників, переробників свинини та роздрібної торгівлі та споживачів, що з жовтня стала однією з пріоритетних. Про те, як відключення електроенергії впливають на роботу вітчизняного ринку свинини, дізнаєтеся з «розвідки» аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Відключення електроенергії — основний бар’єр для роботи операторів ринку свинини, одностайно констатують виробники та переробники свинини. Так, аварійні та планові відключення електропостачання безпосередньо впливають як на цінову ситуацію на ринку свинини, так і на сам формат роботи його операторів.

Так, вже місяць переробники стикаються з відмовами від попередньо замовленої охолодженої свинини, переносів поставок та вимушеним переглядом графіків виробництва та/чи відвантаження готової продукції. У зв’язку з цим в середині жовтня чимало операторів мали значні перехідні залишки продукції та її повернення, тож у відповідь на це переробники зменшили обсяги заготівлі та завантаженість забійних цехів щонайменше на 20-30%. Відповідні зміни попиту істотно вплинули і на планову реалізацію товарних партій виробників свинини, що посилило тиск на ціни на тлі сезонно активнішого приросту живої маси тварин.

Зокрема, з другої декади жовтня перебої електропостачання підсилили сезонне просідання цін закупівлі свиней забійних кондицій: якщо протягом другого тижня жовтня середня ціна на свинину живою масою становила 73,9 грн/кг, то за чотири тижні показник понизився до 61,7 грн/кг (-16,5%).

Проте цінові коливання — не єдині зміни, що спостерігають оператори ринку, адже витрати на енергоресурси ростуть. Так, вартість кіловата електроенергії, отриманого від дизельного генератора, удвічі-тричі вища за стандартну. Але як виробники, так і переробники змушені йти на такі витрати, оскільки довготривале відключення електроенергії призводить до більших виробничих втрат та вищої собівартості продукції. Підприємства, які не встигли заздалегідь «підстрахуватися» для забезпечення безперебійної роботи наразі змушені адаптуватися під графіки відключень, очікуючи по 3-5 тижнів на поставку генераторів з-за кордону. Проте не всі технологічні процеси можна підлаштувати під графік (наприклад, кормовиробництво), тож резервне джерело живлення ― необхідна умова роботи сьогодні.

Асоціація «Свинарі України» 

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Ціни на м’ясо бройлерів у ЄС постійно знижуються через перебої в логістиці та ланцюгах постачань, закриття продовольчих товарів та надмірне постачання, спричинене кризою COVID-19. Минулого тижня середня ціна на європейському ринку становила 177,11 євро за 100 кілограмів. Згідно зі статистичними даними Євростату, це найнижчий рівень за останні 5 років. Порівняно з тим же тижнем минулого місяця, середня ціна знизилася на 4,5%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – на 6,9%.

Згідно з прогнозом Європейської Комісії, все ж очікується, що виробництво птиці в цьому році зросте на 1,2%, незважаючи на надмірну пропозиція з кількох країн, таких як Польща, де за останній місяць ціни знизилися на 37%.

Польща є основним виробником м’яса птиці в ЄС. На частку цієї країни припадає 20% європейського ринку, але з початку року пташиний грип у поєднанні з порушенням логістики для експорту в країни, які не є членами ЄС, суттєво вплинули на польських виробників. Для всієї птахівничої галузі ЄС 2020 рік розпочався зі зменшення обсягів експорту на такі ринки, як Великобританія (-48%), Україна (-46,1%), Південна Африка (-33,4%) або Гонконг (-25,8%).

Meat-Inform