Інфрачервоні камери допомагають покращити роботу ферм

Азіатсько-Тихоокеанський регіон був найбільшим ринком свинини та продуктів зі свинини у 2021 році.

Згідно з ринковим звітом, опублікованим Research And Markets, цього року світовий ринок свинини зростатиме в середньому на 2,8% на рік.

Аналітики очікують збільшення світового ринку свинини, хоча Китай обмежить її імпорт через зростаючий показник самозабезпеченості на внутрішньому ринку. Тим не менш, Азіатсько-Тихоокеанський регіон залишиться прибутковим ринком для більшості виробників свинини у всьому світі, що стимулюватиме торгівлю з країнами Південно-Східної Азії.

Минулого року світовий ринок свинини склав 235,48 млрд. доларів. Очікується, що в 2022 році він досягне 242,04 млрд. доларів, а в 2026 році він зростатиме до 258,39 млрд. доларів, але повільнішими темпами середньорічного зростання (всього 1,6%).

Свинина є добрим джерелом високоякісного білка, який є важливою поживною речовиною для здоров'я людини. Його вживання забезпечує організм великою кількістю амінокислот.

Наприклад, за даними Федеральної комісії з зв'язку, продажу продуктів харчування та напоїв зросли на 3,5% у річному обчисленні у 2020 році, зі 118,7 млрд доларів у 2019 році до 122,9 млрд доларів у 2020 році. В результаті світовий імпорт м'яса до Китаю збільшився на 59,6% у 2020 році порівняно з попереднім роком. Таким чином, зростаючий сектор продуктів харчування та напоїв сприяє зростанню ринку свинини.

PigUA.info

За підсумками першого кварталу 2019 року зовнішньоторговельний обіг України склав 25,9 млрд дол. США, з яких 6,9 млрд дол. США (26,6%) — продукція агропромислового комплексу. Про це повідомила в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

За її словами, порівняно з аналогічним періодом 2018 року відбулося збільшення зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції — на 18,4% (на 1,07 млрд дол. США) та експорту — на 22,5% (на 989,9 млн дол. США). Загалом агро-експорт склав майже 5,4 млрд дол. США.

«Найвагомішими чинниками формування позитивного сальдо в зовнішньоторговельному балансі в АПК залишається значний експорт зернових культур, які зайняли в аграрному експорті за вказаний період 45,4%, олії — 22,2% та насіння олійних культур — 6,7%», — відмітила в. о. Міністра.

Вона додала, що в регіональній структурі експорту с/г продукції за три місяці поточного року лідируючі позиції займають країни Азії з часткою 40,9%, країни ЄС — 34,9%, країни Африки — 15,3%, країни СНД — 6,3%.

Основними країнами, до яких експортувалася українська продукція стали: Індія — 9,9%, Єгипет — 8,6%, Китай — 7,5%, Туреччина — 7,4%, Нідерланди — 7%, Іспанія — 6,3%, Італія — 4%, Польща — 3,3%, Білорусь — 2,9%, Німеччина — 2,9%.

pigua.info

Аграрний комітет 3 березня визначив розподіл коштів в розмірі 4,5 млрд грн, виділених для підтримки агросектору.

Про це повідомляє прес-служба ВАР. 

«3 березня заступник голови ВАР Михайло Соколов взяв участь у засіданні комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, під час якого розглядалося питання державної підтримки АПК та важливі для аграріїв законопроєкти, які ініціювала ВАР», — йдеться на сайті спілки.

Вперше до держпідтримки включені три нові програми, на яких наполягала ВАР. Зокрема, держпідтримка агрострахування, зрошення, компенсація втрат посівів на Одещині.

На нові програми народні депутати спрямували 500 млн грн:

• Держпідтримка страхування с/г продукції — 50 млн;
• Компенсація втрат посівів на Одещині — 240 млн грн;
• Держпідтримка зрошення — 50 млн грн;
• Підтримка органічного виробництва — 50 млн грн;
• Держпідтримка розвитку картоплярства — 60 млн грн;
• Нішеві культури — 50 млн грн.

Згідно розподілу коштів, 4 млрд грн спрямують на підтримку основних напрямків:

Часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва — 1 млрд грн;

Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн;

Фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства — 450 млн грн;

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 200 млн грн;

Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1,150 млрд грн.

Обговорили також законопроєкт 5509, яким спрощується процес підключення об'єктів до електромереж. Михайло Соколов наголосив, що з метою створення нових робочих місць, які відкриватимуться на нових підприємствах, та розвитку економіки загалом, даний законопроект потрібно прийняти якнайшвидше.

Щодо ліцензування пального заступник Михайло Соколов наголосив, що наразі аграрії отримують величезні штрафи у 500 тис. грн через формальні причини. І цю ситуацію потрібно змінювати.

Разом з тим схвалили законопроєкт Про Об'єднання водокористувачів (ОВК) та проект закону, яким вносяться зміни у Податковий кодекс, пов'язаних з діяльністю ОВК. Найближчим часом очікується реєстрація законопроектів у парламенті.

14 серпня  2020 року, на веб сайті Мінекономіки був оприлюднений прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки. Цей трирічний Прогноз був схвалений Урядом 29 липня 2020 року. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у світі в 2020 році, та прогнозується:

зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році та 4,7% у 2023 році;

індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% у 2022 році та 105,3% у 2023 році;

збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників — на рівні 12,1% у 2021 році, 6,0% у 2022 році та 5,1% у 2023 році;

рівень безробіття у 2021 році — 9,2%, у 2022 році - 8,5%, у 2023 році — 8,0%;

зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% у 2023 році.

За словами Міністра, при доопрацюванні прогнозу на 2021−2023 роки були враховані визначені Президентом України завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 року становить 6250 грн., у 2022 році — 6700 грн, у 2023 році — 7176 грн.

Цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, що позитивно відобразиться на поступовому зростанні економіки України.

«Прогнозні макропоказники будуть основою під час підготовки проєкту Державного бюджету України на 2021 рік», — додав Міністр.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням.

Довідково:

Прогноз розроблено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за участі зацікавлених центральних органів виконавчої влади.

Головна мета документу — формування бачення щодо найбільш вірогідного «рестарту» економіки після поширення COVID-19, траєкторії та характеру переходу до сталого позитивного розвитку у середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених Урядом України.

Прогноз розроблений за основним, найбільш вірогідним сценарієм, який ґрунтується на аналізі розвитку економіки впродовж останніх років, поточної економічної ситуації, що склалася внаслідок форс-мажорних обставин світового масштабу, та її наслідків для України.