Війна в Україні зупинить виробництво свинини

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 серпня 2017 року склало майже 4,255 млн голів, що на 0,7% менше, ніж на аналогічну дату 2016 року.

У той же час, за даними відомства, поголів'я корів за цей період знизилося на 2,3% і склало 2,134 млн голів.

Згідно з даними Держстату, в січні-липні 2017 року поголів'я свиней скоротилося на 8,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,893 млн голів, овець та кіз — зросло на 1,2%, до 1,685 млн голів.

Поголів'я птиці в країні в порівнянні з липнем 2016 року зросло на 1% — до 237,314 млн голів.

Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, поголів'я ВРХ в Україні в 2016 році склало 3,682 млн голів, що на 1,8% менше, ніж у 2015 році. Поголів'я свиней в 2016 році скоротилося на 5,8% — до 6,669 млн голів, овець та кіз — на 0,8%, до 1,315 млн голів, птиці — на 1,1%, до 201,7 млн ​​голів.

Державна служба статистика

Прогноз світового виробництва пшениці та кукурудзи зменшено. Показники України залишись без змін.

Про це свідчать дані звіту Міністерства сільського господарства США (USDA), повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» на сторінці у Facebook.

Згідно оновлених прогнозів USDA, в 2021/22 МР показники України щодо виробництва та експорту пшениці та кукурудзи залишаються без змін. Виробництво та експорт пшениці — 33 млн т та 24,2 млн т відповідно, кукурудзи — 42 млн т та 33,5 млн т.

Разом з тим, в оновленому прогнозі на 2021/22 МР по пшениці у світі очікується зменшення пропозиції, більш високий рівень споживання, зростання обсягів торгівлі та скорочення кінцевих запасів. Зменшення обсягів світового виробництва пшениці прогнозується на 2,2 млн т до 776,4 млн т. В основному це буде відбуватися за рахунок країн Близького Сходу, де в Іраку та Сирії передбачається скорочення виробництва через тривалу суху погоду.

Прогнозоване світове споживання в 2021/22 МР зросте на 0,6 млн т до 788,1 млн т. Найбільші зміни щодо споживання пшениці стосуються Канади та Китаю. Щодо Канади, то там прогнозується збільшення споживання пшениці на 1,7 млн т до 9,6 млн т за рахунок збільшення використання даного продукту в якості кормів. В Китаї навпаки: прогнозують зменшення споживання пшениці на 1 млн т до 147,5 млн т через зменшення використання її в якості корму.

Оновлені прогнози у 2021/22 МР передбачають зростання обсягів світової торгівлі на 2,3 млн т до 206,7 млн т за рахунок збільшення експорту Індією та Аргентиною.

Щодо прогнозованих світових кінцевих запасів в 2021/22 МР, то очікується зниження на 1,7 млн т до 278,2 млн т. При цьому скорочення запасів в Канаді та Індії частково буде компенсуватися їх збільшенням в США та Україні. Прогноз даного показника є найнижчим за останні 5 років.

Прогнозовані балансові показники на 2021/22 МР щодо кукурудзи демонструють зменшення всіх показників: виробництва, торгівлі та кінцевих світових запасів.

Скорочення світового виробництва кукурудзи в 2021/22 МР очікується на рівні 1,6 млн т до 1 205,4 млн т. Передбачається зниження в Бразилії (через низьку врожайність першого збору кукурудзи) та в Парагваї (через екстремальну спеку і, відповідно, посуху). Частково це скорочення буде компенсоване збільшенням врожаю Філіппінами.

Прогнозується зменшення обсягів світової торгівлі в 2021/22 МР на 0,5 млн т до 203,7 млн т. Ці зміни відбуваються в основному за рахунок зменшення експорту Парагваєм.

А кінцеві запаси кукурудзи за даний період прогнозуються до зменшення на 0,9 млн т до 302,2 млн т. При цьому прогноз скорочення кінцевих запасів в Бразилії частково компенсується зростанням в Аргентині.

agroportal.ua

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

Головний ветеринарний лікар Польщі повідомив про виявлення перших в цьому році спалахів африканської чуми свиней (АЧС) у домашніх свиней. Минулого тижня було зафіксовано сім нових спалахів, що з початку появи хвороби в Польщі з 17 лютого 2014 року в загальному склало тридцять випадків.

В результаті досліджень, проведених 7-10 червня в Державному ветеринарному інституті, АЧС виявлено в господарствах Люблінського і Підляського воєводств. Чисельність свиней в уражених вірусом стадах — від 2-х до 14-ти голів. Всі господарства знаходяться в карантинних зонах, встановлених ч. III додатка до вирішення Європейської комісії 2014/709 /UE. Ветеринарними службами проведено процедури, пов’язані з ліквідацією хвороби.

Напередодні появи нових спалахів в польському місті Пулави пройшла міжнародна конференція, де як раз і звучали думки про необхідність посилення правил обігу продукції свинарства.

— Ми повинні заборонити розводити свиней в присадибних господарствах, що не виконують правила біобезпеки. Інакше нам не вдасться впоратися з вірусом АЧС, — сказав професор, доктор наук Зигмунт Пейсак під час першого дня конференції. Фермери, які утримують кілька свиней, не повинні мати можливість продавати тварин у локальних пунктах скупки. Вони повинні бути ліквідовані протягом найближчих двох років. Не повинно бути і машин м’ясокомбінатів, що їздять від господарства до господарства і купують по одній-дві свині. Вони повинні їздити до тих свинарів, які пропонують більшу кількість свиней, як мінімум 20 голів.

Вірус АЧС після восьмимісячної перерви з’явився 7 червня. На думку експертів, малі господарства жорстоко «вбили» надії всієї галузі на відновлення експорту польської свинини на ринки за межами ЄС. А така надія була ще кілька днів тому. Для відновлення експорту Польщі доведеться чекати мінімум 12 місяців з моменту останнього спалаху.

— Сталося те, чого ми найбільше боялися. Дрібні фермери, що проводять діяльність в зонах АЧС без дотримання протиепізоотичних заходів, не хочуть припиняти свинарство, — зазначено в прес-релізі Національної спілки роботодавців — виробників свиней. — У радіусі 10 км від спалаху треба ліквідувати всі господарства, які виконують правила біобезпеки.

З’ясовується, як вірус потрапив до домашніх свиней. Однак, немає сумнівів, що знову винні люди. Ситуація, в якій кабани спокійно заходять в хліва і безпосередньо заражають свиней, є малоймовірною. Одна з розглянутих версій передбачає, що тварин в цих господарствах годували травою, по якій раніше ходили кабани і залишили там свої відходи.

Минулого тижня головний ветеринарний лікар поінформував про виникнення восьми нових спалахів АЧС і серед кабанів.

В результаті загальна кількість вогнищ захваорювання, виявлених серед диких свиней склала 338.

pigua.info за матеріалами Агро Перспектива