ЄС може дозволити фермерам вирощувати зернові на перелогах

05-бер-2022

Французька аграрна група InVivo подала заяву до Європейського союзу про дозвіл використання місцевими фермерами землі, яка раніше була в сільськогосподарському вжитку (перелоги), для вирощування зернових білкових культур, що потенційно збільшить посівні площі на 10-15% наступного сезону, повідомляє Reuters.

Як зазначається, військовий конфлікт у Причорноморському регіоні призвів до рекордного зростання цін на пшеницю в ЄС, оскільки перебої у постачанні зерна з України та Росії мають невизначений характер. Окрім того, за деякими оцінками учасників ринку, воєнні дії на території України можуть скоротити виробництво пшениці в 2022 р. щонайменше вдвічі.

До того ж виконавчий директор InVivo Тьєррі Бландіньєр наголосив на необхідності фінансової підтримки аграріїв для розширення площ із метою компенсації затрат через різке зростання цін на добрива в ЄС.

В той самий час міністр сільського господарства Франції Жюльєн Денорманд відзначив, що Європейська комісія має розглянути пропозицію та її вплив на правила сільськогосподарської політики ЄС щодо збереження ґрунтів і біорізноманіття та внесе пропозиції на наступній зустрічі міністрів 21 березня п.р.

Відзначимо, що InVivo призупинила свою діяльність в Україні через вторгнення Росії. Також припинили діяльність американські компанії ADM і Bunge.

АПК-Інформ

Більше новин
Ринок живця: ціни втратили 2%
13-вер-2019

Другий тиждень осені приніс незначне послаблення цін на ринку живця. Так, середня ціна закупівлі свинини живою вагою цього тижня понизилася до 48,2 грн/кг. Це на 2% чи 1 грн/кг нижче ніж тижнем раніше, зазначають в Асоціації «Свинарі України».

У ході торгів попереднього тижня не усі виробники свинини змогли втримати закупівельні ціни на досягнутому рівні. Так, частина постачальників живця «розписала» товарні партії на 1-2 грн/кг дешевше ніж на початку місяця. З іншого боку, окремі оператори змогли реалізувати свиней забійних кондицій без перегляду цін. У наслідок протирічливої динаміки на ринку живця діапазон закупівельних цін цього тижня розширився: нижній поріг опустився до позначки 47  грн/кг, а ціновий максимум залишився без змін — 50 грн/кг.

З огляду на таку ситуацію та очікування переробників повільного «зсуву» закупівельних цін на свинину, перемовини щодо цін на наступному тижні обіцяють бути непростими. Найвірогіднішим розвитком подій стала б консолідація цін в межах вужчого цінового коридору. Втім, представники Асоціації «М'ясної галузі» вважають, що в другій половині вересня ціна на свинину живою масою може понизитися відчутніше. Так, учасники об'єднання наступного тижня планують закуповувати свиней забійних кондицій по 46-47,5 грн/кг.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Детальніше
За 10 місяців промисловими підприємствами вироблено на 0,3% більше молока
17-лист-2020

За січень-жовтень 2020 року виробництво молока промисловими підприємствами зросло на 0,3 %, порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Виробництво молока за десять місяців 2020 року в господарствах усіх категорій знизилося до 8 млн 23,5 тис. т, що на 4.1 % менше порівняно із аналізованим періодом 2019 року (8 млн 366,9 тис. т).

Попри скорочення молочного поголів'я, у промислових господарствах вироблено 2 млн 320,4 тис. т. молока, що на 0,3% більше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Найактивнішими в нарощенні виробництва є: Тернопільська (+17,6%), Волинська (+5,5%), Черкаська (+4,2%), Житомирська (+4,3%), Хмельницька (+3,7%), Київська (+3,9%), Харківська (1,3%), Київська (+3,8%), Вінницька (+1,7%) області.

Серед промислових підприємств топові позиції з виробництва молока тримають: Полтавська (331,8 тис. т), Черкаська (253,3 тис. т), Харківська (207,3 тис. т) області.

У господарствах населення вироблено 5 млн 703,1 тис. т молока, що на 5,8% менше порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Детальніше
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
Аграрії закликали уряд вирішити питання подорожчання кормів
09-лист-2021

Для полегшення та покращення ситуації в галузі тваринництва потрібно виріши питання подорожчання кормів. 

Про це повідомив керівник відділку розвитку тваринництва A.G.R. Group  Володимир Золотар. 

Він зазначив, що в першу чергу на вартість кормів впливає ситуація на зерновому ринку.

На думку аграрія, варто було б повернутися до схеми держпідтримки, яка була раніше, коли допомога виділялася на одну фуражну корову, яку утримували сільгоспвиробники.

«Думаю, що не варто прив'язувати підтримку до розміру землі, яка перебуває в обслуговуванні тваринництва (від одного га), а від кількості тварин на утриманні – було б добре. Це особиста моя думка. До пандемії допомога була 1700 грн за одну корову. Звісно, потрібно змінити суму відповідно до сьогоднішніх реалій, але сам підхід варто було б повернути. Ця допомога потрібна для того, щоб виробники молока могли закупити білкові корми, зернофураж, премікси», – заявив Золотар.

За його словами, також варто зважати на перспективу подорожчання продукції АПК через ціни на газ. В принципі, основне завдання керівництва профільного міністерства та вищого керівництва держави – це налагодити процес, щоб ця програма держпідтримки працювала і була ефективною. Щоб можна було розвиватися. Сьогодні ми бачимо ініціативи з боку держави щодо збільшення поголів'я ВРХ, але для більшості фермерів – це не дуже ефективна програма. Програмою скористається мізерний відсоток дрібних виробників, а, наприклад, для юридичних осіб там немає нічого, виживай як хочеш. Для того щоб виправити ситуацію, варто запланувати держпідтримку (для юросіб включно) на рівні 5 тис. грн за утримувану фуражну корову. Є статистична звітність, утримуєш корову – будь ласка, отримай кошти на рахунок підприємства два рази на рік – на розвиток, на здешевлення кормів. 

«Що стосується програми з нарощення поголів'я, хай така і залишається – 30 тис. грн за кожну введену в основне стадо корову-первітку. Однак, наскільки я бачу, сьогодні питання стоїть не у нарощуванні, а в утриманні тварин та плановому розвитку господарства. Основа розвитку тваринництва сьогодні – дати невеличку підтримку і не заважати надмірними перевірками, це дозволить галузі нормально, прогнозовано розвиватися», – коментує ситуацію Володимир Золотар.

AgroPolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок