Японський стартап отримав фінансування на розробку інноваційних датчиків для ВРХ

У Верховній Раді України 9 квітня зареєстрували законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Про це свідчать дані сайту ВРУ.

Ініціаторами законопроєкту виступили народні депутати: Степан Чернявський, Артем Чорноморов, Олександр Гайду, Олександр Салійчук та Сергій Бунін.

Наразі текст законопроєкту та супровідні документи відсутні.

За даними проекту «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» (EU4SaferFood), законопроєкт комплексно охоплює всі аспекти захисту здоров’я тварин, їх простежуваності, а також виготовлення, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, ведення ветеринарної практики, благополуччя тварин, державного контролю за дотриманням законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

«В основі цього законопроєкту лежать відповідні акти законодавства ЄС. Це дозволить наблизити систему ветеринарної медицини України до стандартів і вимог Європейського Союзу», — зазначили у EU4SaferFood.

agravery.com

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Японії надасть українськім фермерам (земельні угіддя яких не перевищують 50 га) насіння озимих та ярих культур.

Підтримка спрямована на задоволення виробничих потреб під урожай 2023 року, говориться у повідомленні ФАО.

«Кожен відібраний отримувач допомоги отримає по 2 тис. кг насіння озимої пшениці, що надаватиметься фасованим по 50 кг. Загалом допомога буде надана 1500 фермерам із таких областей: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська», — уточнюється у повідомленні.

Для отримання допомоги від ФАО необхідно зареєструватися через Google-форму та завантажити сертифікат через форму, що підтверджує реєстрацію в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Кінцевий термін подання заявки: 4 вересня 2022 року, 23:59 за київським часом.

Відбір буде здійснюватися за такими критеріями:

1. Сільськогосподарські підприємства, зареєстровані відповідно до законодавства України.
2. Малі підприємства з площею обробітку 20-50 га.
3. Малі підприємства, які здійснюють господарську діяльність більше 1 року.
4. Підприємства, зареєстровані в системі ДАР.

«Перевага надаватиметься фермерам, які мають документально підтверджені збитки, завдані внаслідок бойових дій. Насіння потрібно буде самостійно забрати зі складів, визначених ФАО на території кожної області», — додали у ФАО.

Не зможуть претендувати на допомогу:

• виробники з вертикальною системою управління (підприємства, які вирощують і переробляють сільськогосподарські культури);
• агрохолдинги, включаючи великі та багато малих підприємств, що займаються вирощуванням сільськогосподарських культур — асоціації виробників;
• підприємства, які отримують інші гранти або грошову допомогу від Програми гуманітарного реагування ФАО;
• підприємства, які отримують допомогу від інших державних чи регіональних програм підтримки, призначених для тих самих цілей;
• підприємства, які мають юридичні або податкові борги та діють менше одного року.

«Зверніть увагу, що подання заявки не є гарантією отримання допомоги. Усі заявки будуть проаналізовані та відібрані відповідно до вищезазначених критеріїв. Відібрані отримувачі допомоги будуть проінформовані додатково (телефоном та/або електронною поштою)», — підсумували в організації.
 
З питаннями і відгуками можна звернутися за телефоном гарячої лінії: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943 або за електронною поштою: UA-Feedback@fao.org

agroportal.ua

У період з 6 по 12 жовтня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 118 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період представили в МЕБ інформацію про вогнища інфекційного вузликового дерматиту в Свердловській (1 осередок) і Самарській (1) областях.

На півночі Бразилії в місті Форталеза штату Сеара підтвердили 1 вогнище захворювання тварин на класичну чуму свиней. Це перший спалах КЧС в країні за 9 років. Нові випадки класичної чуми свиней виявили у диких кабанів в Японії (9 осередків).

Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Бельгії (15 вогнищ), Угорщині (1), Китайській Народній Республіці (4), Латвії (17), Польщі (30), Румунії (7) і в Україні (3). Ветеринарні служби Болгарії (1) і Тайваню (3) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. В Італії зареєстрували 8 осередків блютангу 3-го серотипу.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про вогнища сказу в Малайзії (7) і в Норвегії (3); грипу коней в Колумбії (1), герпесвірусної інфекції коней-1 в Італії (1), лихоманки Західного Нілу у Франції (3) і в Німеччині (1) і про вогнище сибірської виразки в Одеській області України (1).

pigua.info

За січень-листопад поточного року експорт нашої продукції збільшився на $ ё, або на 19%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становив $ 16,4 млрд. Так, зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу за цей період досяг $ 20,5 млрд, з яких імпорт становив $ 4,1 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За одинадцять місяців 2017 року, експорт нашої аграрної та харчової продукції склав $ 16,4 млрд, а це вже майже на $ 1 млрд більше показника за повний минулий рік. Хотіла б ще раз наголосити на тому, що окрім збільшення експорту олії, ми спостерігаємо зростання обсягів експорту за багатьма позиціями, включаючи перероблені продукти харчування, наприклад, цукру, вершкового масла, мороженої яловичини та інших», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

 За словами Ольги Трофімцевої, вартість експорту продукції рослинництва зросла більш ніж на 18% та склала $ 15,2 млрд. Але при цьому значно виросло і постачання продукції тваринництва в грошовому еквіваленті – на 40,4% та склало $ 332,3 млн.

 Заступник Міністра зазначила, що географічна структура експорту української аграрної та харчової продукції залишається незмінною: «Ми експортуємо в основному до Країн Азії, з часткою 43%, а це майже $ 7,04 млрд. Лише Індія імпортувала нашої продукції за цій період більш ніж на $ 1,8 млрд. Частка країн Європи склала 31,8% або $ 5,2 млрд та Африканські країни – 14,5% або $ 2,4 млрд».

 Також Ольга Трофімцева розповіла, що найбільше Україна імпортувала наступні товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао боби, шоколад, олію, каву, чай, прянощі та зернові злаки.

Прес-служба Мінагрополітики

Ключові товари українського аграрного експорту за січень-листопад 2017 року