ФАО допоможе українським фермерам насінням пшениці під урожай-2023

У Верховній Раді України чекають на прийняття (один — на підписі у Президента) чотири важливі законопроекти, на виконання угоди з ЄС, які є важливими для агросектору. Про це ідеться у блозі на АgroРolit.com Марини Нікітіної, голови парламентського підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.

Перший — законопроект № 4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», який парламент проголосував 3 листопада 2022 року. Наразі він чекає підписання Президентом України.

Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Другий — законопроект № 6480 «Про географічні зазначення спиртних напоїв».

Він готується до 2-го читання в залі парламенту.

Проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

Третій — законопроект № 4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами».

Документ готується до повторного 2-го читання.

Ним запроваджуються вимоги щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм, а також уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватися пестициди і агрохімікати які повністю будуть відповідати вимогам ЄС.

Четвертий — законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Проект закону розглянуто до першого читання в комітеті Ради.

Законопроект стосується зміни двох згаданих законіву частині, де йдеться про дерегуляцію бюрократичних процесів щодо отримання реєстрації сертифікатів. Ним передбачається оптимізація документообігу щодо реєстраційних процедур між учасниками процесу.

На порталі Дія.Бізнес з’явились деталі програми підтримки українських експортерів за допомогою «Експортно-кредитного агентства» та можливість подачі заявки на кредит, з якими можна ознайомитися за посиланням.

Державна підтримка: Кредитна програма для експортерів

Програма доступного фінансування для експортерів під час війни «Кредити на виконання зовнішньоекономічних договорів за спрощеною процедурою» допоможе українським виробникам вийти на нові ринки й стати конкурентними.

Деякі моменти програми (деталі по посиланню вище)

Як отримати кредит зі спрощеними вимогами до застави на виконання ЗЕД за спрощеною процедурою?

• Уряд максимально спростив взаємодію держави та експортера, забезпечивши видачу страхового покриття в автоматичному режимі після схвалення банком кредитної угоди
• Експортер, який потребує фінансування на виконання зовнішньоекономічного договору, звертається до банку за позикою та надає відповідний пакет документів
• Якщо банк ухвалює рішення видати кредит, ЕКА автоматично страхує позику

Яка максимальна сума позики за програмою?

• Максимальний ліміт заборгованості на одного позичальника встановлюють індивідуально для кожного банку, але не може бути більше 20 000 000 гривень(в еквіваленті)
• Ліміт заборгованості позичальника не перевищує 85% суми ЗЕД, на виконання якого надається експортні(-й) кредити

Чи є обмеження щодо терміну страхування?

• Термін кредиту до 12 місяців(1 року)

Тип кредиту

• Відновлювальна кредитна лінія, невідновлювальна кредитна лінія, стандартний кредит

Валюта кредиту

• USD, EUR, UAH

UA-82.5

Розширення співпраці та збільшення товарообігу між Лівією та Україною обговорили Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Повірений у справах Держави Лівія в Україні Бенісса Адел.

Пан Бенісса Адел підкреслив важливість зміцнення співробітництва та збільшення товарообігу між Лівією та Україною. Зокрема, він висловив зацікавленість у експорті з України до Лівії соняшникової олії. Також під час зустрічі обговорювалася можливість експорту до Лівії зернової та плодово-ягідної продукції українських виробників.

Владислава Магалецька наголосила, що Держпродспоживслужба всіляко підтримує розширення переліку товарів у двосторонній торгівлі: «Ми отримуємо відповідні запити українських виробників. Впевнена, співпраця між Лівією та Україною має великий потенціал».

Раніше обидві країни погодили форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту з України до Лівії великої рогатої худоби, м’яса птиці й продуктів з нього. Крім того, зараз узгоджується ветеринарний сертифікат на експорт молока та молочних продуктів.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org