Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі

За останній рік кількість голів птиці зросла на 1,3%.

Таким чином, птахівництво залишається єдиною галуззю тваринництва, яка нарощує поголів’я. Адже за даними Держкомстату, станом на 1 листопада 2017 року кількість голів птиці становила 224 374 600, що на 3 040 200 голів або 1,3% більше, ніж минулоріч.

Хоча ще в минулому році динаміка була негативною, зокрема, 1 листопада 2016 року кількість птиці буда меншою на 3,6 відсотки, ніж попереднього року.

«У галузі птахівництва спостерігається позитивна динаміка, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. – Гадаю, що причиною цьому є різке скорочення виробництва свинини, яка є найулюбленішим м’ясним продуктом українців. Крім того, приблизно на чверть зросли ціни на внутрішньому ринку. Через те, що свинина через ситуацію з африканською чумою свиней здорожчала майже вдвічі, українці почали вживати більше курятини, і ціни на курятину, відповідно, теж підстрибнули. Збільшився також експорт курятини: за підсумками січня-серпня 2017 року експортувала 191,6 тис. тонн м'яса птиці та субпродуктів, що на 24% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Таким чином, птахівники сьогодні знаходяться в найбільш привабливому становищі Для галузі це, безумовно, позитивна тенденція. Для споживача – негативна, адже ціна на м'ясо птиці падати не буде через високий споживчий попит, доки ми не наростимо обсягів виробництва свинини та яловичини».

Асоціація тваринників України

Уповільнення збору врожаю через погану погоду, обмеження в сфері логістики та оборотного капіталу, а також російські обстріли енергоінфраструктури погіршили перспективи української економіки на четвертий квартал 2022 р. і перший квартал 2023 р.

Про це заявляють експерти Міжнародного валютного фонду, передає «Інтерфакс-Україна».

«Прогнозується, що реальний ВВП скоротиться на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року в четвертому кварталі 2022 р., внаслідок чого скорочення в 2022 р. загалом становитиме 33%», — такий основний сценарій очікується у межах Моніторингової програми із залученням ради директорів.

Згідно з ним, у першому кварталі 2023 р. спад сповільниться до 34,5%, після чого почнеться відновлення економіки: у другому кварталі — на 6%, у третьому — на 11,9% та у четвертому — на 21%, а сумарно за роком — на 1%, до 68% від довоєнного.

«Ризики залишаються надзвичайно високими. Наступні кілька місяців виглядають дуже складними через безперервні атаки на найважливішу цивільну інфраструктуру. Відповідно, у той час як основний сценарій передбачає економічну стабілізацію в 2023 р., діапазон ймовірних сценаріїв надзвичайно широкий. Масштаб невизначеності наголошує на необхідності планування на випадок непередбачених обставин, щоб влада могла продовжувати реагувати на потрясіння», — наголошується в документах МВФ до програми.

Відповідно до них, фонд розробив ще два сценарії: негативний — із падінням ВВП на 12,5% — до 57% від довоєнного та позитивний — зі зростанням його на 10%, або до 75% від довоєнного.

Несприятливий сценарій передбачає інфляцію 40% (замість 22,5% у базовому), зниження міжнародних резервів до $ 18 млрд ($ 21 млрд), а також зростання видатків держбюджету до 68,8% ВВП (56,5% ВВП) із розширенням дефіциту 16,8% ВВП (9,1% ВВП). Відповідно, це вимагатиме додатково $ 9,5 млрд фінансування бюджету до базових $ 39,5 млрд.

За дорученням Президента України, Уряд створив державне підприємство «Національний фонд інвестицій України» («Націнвестфонд») та затвердив його статут. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 31 березня.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою діяльності «Націнвестфонду» є створення сприятливих умов для реалізації масштабних інвестиційних та соціально значущих проєктів, розвитку міжнародного економічного співробітництва та зростання конкурентоспроможності України.

Відповідно до затвердженого Статуту предметом діяльності підприємства є:

• залучення та концентрація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проєктів;
• фінансування та реалізація пріоритетних інвестиційних проєктів;
• залучення інвестицій;
• підготовка інвестиційних та інших проєктів;
• управління об'єктами власності відповідно до закону;
• утворення інвестиційних фондів, участь у інвестиційних фондах;
• участь у спільній діяльності;
• участь у соціально значущих проєктах.

Кормова галузь Європейського союзу (ЄС) успішно подолала кризу, пов'язану з пандемією Covid-19, навіть не дивлячись на проблеми з імпортом окремих компонентів із-за меж торгового блоку, зазначив Асбьyoрн Бёрстінг, президент Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC). Величезну роль в даному випадку зіграло прийняття постанови про зелені коридорах, які дали можливість кормової продукції безперешкодно переміщатися між країнами-членами ЄС.

Разом з тим в найближчі роки FEFAC очікує побачити тенденцію до спаду на ринку, що буде пов'язано з проблемами сегмента HoReCa, а також проблемами, які накопичилися в тваринництві в останні роки.

За матеріалами All About Feed