Японія починає програму вакцинації диких кабанів

У порівнянні з Німеччиною в Україні забагато індивідуальних підприємців та недостатньо малого та середнього бізнесу та експортних компаній.

Про це свідчить дослідження Центру економічної стратегії, яке було презентоване в ході міжнародної конференції «Уроки з досвіду країн ЄС для України».

Так, на 1000 осіб у нас припадає тільки 8 малих чи середніх підприємств та менше одного експортера, в той час як у німців — 30 та 6 відповідно.

«В Україні більше мільйона ФОПів — маємо зробити так, щоб вони переросли в малий та середній бізнес. В цьому нам може допомогти німецький досвід Mittelstand. Завдяки роботі їхніх підприємств країна має найбільші економічні показники в ЄС. Одними з принципів Mittelstand є новаційна технічна освіта для працівників та відповідна якість виробництва», — заявив в ході презентації Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії та автор дослідження.

Ефективність німецьких середніх підприємств, яких ще називають «приховані чемпіони», у сфері інновацій та досліджень вища, ніж у великих корпорацій у 5 разів.

Саме такі сімейні компанії, що орієнтовані на експорт і працюють у секторі виробництва, вважаються брендом німецької економіки.

Близько чверті німецького експорту надходить саме від «прихованих чемпіонів».

Деякі з них відносно невеликого розміру володіють 70−100% частки свого ринку завдяки глибокому досвіду в своїх галузях, а також постійному випередженні своїх конкурентів, який вони забезпечують безперервними інноваціями.

Для того, щоб український малий та середній бізнес також став мотором економічного зростання, ЦЕС рекомендує уряду впровадити дієві заходи, які спрацювали в Німеччині: страхування експортерів, вузькоспеціалізовані програми фінансової підтримки та посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Також економісти рекомендують підтримувати створення галузевих бізнес-асоціацій, технологічних кластерів та заохочувати бізнес тісніше взаємодіяти з громадами, біля яких базуються виробничі потужності.

«Мені дуже імпонують запропоновані рішення, вони стосуються інновацій, питань фінансування, співпраці бізнес-асоціацій. Малі та середні підприємства в Україні досить різні, тому якогось єдиного підходу не може бути. Проте, держава може впливати на них через якісь точкові речі. Для цього нам потрібно більше діалогів, можливо, більше асоціацій. Дані рішення співпадають зі стратегією, яка прийнята Кабміном і ми продовжуємо працювати в її рамках», — заявив Дмитро Романович, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

businessua.com

 Торговельну угоду на імпорт продукції в Європейський Союз вперше будуть визначати умови утримання птиці.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на The Guardian.

Яйця, що імпортуються в країни-члени з Бразилії, Аргентини, Парагваю і Уругваю, будуть безмитними лише в разі, якщо кури будуть відповідати стандартам ЄС згідно тимчасових умов нової торгової угоди між ЄС і торговим блоком Південної Америки «Меркосур».

Попередні угоди про вільну торгівлю ЄС містили амбітні положення щодо добробуту тварин, наприклад, Угода про асоціацію між ЄС і Україною, але тепер вперше скасування тарифів зумовило дотриманням певних стандартів.

Ця умова покликана допомогти зробити яйця від виробників ЄС більш конкурентоспроможними по відношенню до іноземного імпорту.

За даними Європейської асоціації переробників яєць, дотримання законодавства ЄС додає 16% до собівартості яйця.

У той же час є відсутність аналогічної передумови для імпорту м'яса і яєчних продуктів.

Джерело - All Retail

Війна істотно змінила ринок курячого яйця в Україні, адже багато птахофабрик у Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській, Полтавській і Донецькій областях припинили роботу.

Про це розповів начальник відділу продажів ТОВ «Інкуба» Євген Хайлов, пише AgroTimes.

За його словами, від початку війни поголів’я курей-несучок в Україні на кінець квітня скоротилося щонайменше на 40%. Багато птахофабрик працюють «на мінімумі».

«Сьогодні повноцінно здійснюють посадку птиці тільки господарства Західної України. Зараз вони відновили постачання курчат з-за кордону, головним чином зі Словаччини, Польщі, Угорщини. У центральній і східній частинах України саджати курчат у повному обсязі поки що ніхто не наважується», — додав експерт.

У перші тижні війни все вироблене яйце надходило на внутрішній ринок. Ситуація на ринку суттєво покращилася після відновлення експорту.

«Птахогосподарства Західної й Центральної України вже експортують куряче яйце, — зазначив Євген Хайлов. — Сьогодні поставки відбуваються через Польщу та Румунію. Але поки що це далеко не ті обсяги, що були до війни».

agroportal.ua

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і одразу в цілому прийняла проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України „Про безпечність та гігієну кормів“ з метою стабілізації ринку кормів». Подальші кроки та питання, які потребують вирішення, обговорили під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та представників бізнесу — українських і міжнародних компаній, які займаються виробництвом кормів, а також їх асоціацій.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

На зустрічі було зазначено, що 19 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», який передбачає, що будь-яка особа може використовувати кормові добавки за умови, якщо така кормова добавка зареєстрована в Україні. Однак, на практиці система державної реєстрації кормових добавок, як це передбачено Законом «Про безпечність та гігієну кормів», повноцінно не запрацювала.

Ситуація, що склалася, може призвести до значного скорочення введення нових кормів для домашніх тварин на ринок України та скорочення надходжень до державного бюджету. З метою вирішення зазначених проблем й був затверджений законопроєкт № 3672.

Наступні кроки повинні включати розробку та затвердження підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, рішення щодо визнання Україною системи реєстрації кормових добавок в ЄС еквівалентною відповідній українській, а також безпосереднє створення Державного реєстру кормових добавок в Україні.

Владислава Магалецька підкреслила, що Держпродспоживслужба готова максимально швидко опрацювати необхідні документи разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: «Держпродспоживслужба є органом, який реалізує політику. Я можу запевнити, що зі свого боку ми дуже оперативно відпрацюємо необхідні нормативні акти. Це потрібно, щоб бізнес міг працювати, а бюджет — отримувати прозорі надходження. Що стосується створення Державного реєстру кормових добавок, це питання окремо потрібно опрацювати разом із бізнесом».

Голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, який був присутній на зустрічі, також зазначив, що необхідно швидко рухатись далі, і після затвердження законопроєкту № 3672 для цього є всі необхідні підстави.

Учасники наради домовились про подальші кроки та комунікацію з зазначених питань.