Як задокументувати втрати аграрних підприємств під час війни – розроблено методичні рекомендації та відкрито консультаційну лінію

11-лип-2022

Перші методичні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграрним підприємствам розробили та презентували експерти Всеукраїнської аграрної ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Наслідки, викликані військовою агресією рф проти України, несуть загрозу глобальній продовольчій безпеці, тому надзвичайно важливим є відновлення економічної спроможності аграрного сектору. Документування злочинів, фіксація збитків, завданих аграріям, і їх відшкодування стануть ключовим кроком для цього.

«За належне документування втрат відповідають безпосередньо аграрії, яким завдано збитків. Адже ніхто краще за власників не знає специфіку роботи підприємства та не зможе зібрати необхідні докази для відшкодування збитків, зокрема й упущеної вигоди. Разом з тим, різні державні органи мають свою зону відповідальності у цьому процесі та з більшістю з них доведеться взаємодіяти з різних питань. Важливо враховувати, що розроблена методика фіксації збитків носить рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим документом. Кожна ситуація є індивідуальною та може вимагати різних додаткових дій», — наголошує Дмитро Кохан, радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади.

Наразі розроблені методичні рекомендації щодо фіксації таких типів руйнувань: будівель, обладнання і товарних запасів. За цим посиланням ви знайдете необхідні методичні рекомендації та зразки документів для фіксації збитків. Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Умовно процес збору відповідних доказів можна розподілити на три етапи:

— Докази щодо пошкодження об'єктів/майна підприємств. На цьому етапі важливо подбати про фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, оглядом місця події, тощо.

— Докази щодо реальних збитків. Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об'єкта, проведення посівної, придбання зруйнованої техніки, тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об'єктів.

— Докази щодо упущеної вигоди. На цьому етапі необхідно зібрати документи, які підтверджують для аграріїв недоотримані доходи (наприклад, ф’ючерсні та інші контракти з продажу продукції; дані про невиконання через агресію інших договірних зобов'язань, які передбачали отримання доходу; документи, які підтверджують доходи за попередні роки, тощо).

Зафіксовані факти військових руйнувань та зібрані документи надалі можуть використовуватися для відшкодування відповідних збитків як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини, інвестиційні арбітражі й ін.), так і через застосування внутрішніх програм та процедур в Україні (зокрема, звернення до суду).

Тому для аграріїв важливо саме зараз зафіксувати всі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими для проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.

Одночасно з цим, експерти ВАР у співпраці з USAID АГРО відкрили консультаційну телефонну лінію для підприємств, які постраждали внаслідок військових дій. Кваліфіковані менеджери надаватимуть роз'яснення щодо методології фіксації завданих збитків та підготовки документів. У разі необхідності, підприємства зможуть отримати консультацію юристів.

Детальніше — за посиланням.

Більше новин
Кількість малих і середніх свинарських підприємств може зменшитися
27-жовт-2017

Кількість малих і середніх підприємств у галузі свинарства у сільській місцевості до 2023 року скоротиться до 850, якщо збережеться тенденція переміщення виробництва до великих підприємств. А майданчиків із концентрацією свиней понад 20 тис. голів ‒ подвоїться.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише Микола Калінчик, професор Дніпропетровської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

«У 2015 році проти 2009-го в Україні відбулися значні структурні зрушення в галузі свинарства, які характеризуються переміщенням виробництва з малих і середніх підприємств до великих, у кожному з яких утримується понад 20 тис. свиней», ‒ зазначає він.

Так, у 2015 році у 23 таких потужних комплексах утримувалося майже половина всього поголів’я свиней сільськогосподарських підприємств України ‒ практично вдвічі більше, ніж у 2009 році. Кількість підприємств менших розмірів (оптимальних або раціональних для інших країн світу) за цей період скоротилася з 3596 до 1713 одиниць.

Загальний рівень рентабельності (12,7%), досягнутий у 2015 році, був забезпечений ефективною роботою лише 168 підприємств із концентрацією поголів’я свиней понад 2,5 тис. у кожному, а всі інші (1545 підприємств) були збитковими.

Проте й ці ефективні підприємства, за деякими винятками, одержують низький рівень продуктивності: 0,3-0,65 кг приросту живої маси на добу.

«За виконання всіх європейських вимог про дотримання екологічних допустимих меж викидів в атмосферу й забруднення ґрунтових вод усі ці надпотужні монстри з виробництва свинини на 25–100 тис. голів потрібно буде зупиняти або ж розвернути на 180 градусів вектор розвитку економіки, забути про Європу й на всіх парах рухатися до Азії», ‒ вважає Микола Калінчик.

PigUA.info за матеріалами agrotimes.net

Детальніше
Міжнародне епізоотичне бюро робить кроки на шляху до цифрового майбутнього
26-черв-2020

Останніми роками Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) працює над вдосконаленням управління даними про здоров’я тварин.

Наступним кроком є намір організації пройти цифрову трансформацію.

Мета полягає в тому, щоб максимально використовувати потенціал цінних даних, які збирає, аналізує і поширює МЕБ, зокрема дані про здоров’я тварин.

Одним із головних досягнень шостого Стратегічного плану є повна перебудова платформи, на якій розміщені всі дані про здоров’я тварин, надані країнами. Перша версія OIE-WAHIS буде запущена найближчими місяцями.

Дозволяючи аналізувати події хвороби в світлі інших чинників і даючи можливість перехресного зіставлення даних із інформацією інших платформ, OIE-WAHIS стане незамінним інструментом для управління даними про здоров’я тварин.

agrotimes.ua за матеріалами The Pig Site

Детальніше
Молдова дозволила імпорт українського фуражу та комбікормів
05-жовт-2020

Члени уряду Молдови внесли поправки до Постанови уряду від 2016 року, що стосуються деяких заходів щодо запобігання розповсюдження африканської чуми свиней. Поправки скасовують заборону на ввезення з України фуражної сировини, комбікормів, кормових добавок і преміксів. Про це повідомляє moldpres, пише agronews.ua.

«Відсутність опадів в осінньо-зимовий і ранньо-весняний період, а також мінімальний запас продуктивної вологи в ґрунтовому шарі призвели до пошкодження осінніх посівів в пропорції 25% в північному регіоні і до 60−100% — в центрі і на півдні. З 303 тис. га посівів, досліджених місцевими спецкомісіями, 259 тис. га виявилися ураженими, що значно знизило врожай зернових першої та другої групи, які служать кормовою базою для тваринництва», — йдеться в інформаційній записці Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та екології Молдови.

Для забезпечення птахівництва, ферм великої рогатої худоби і свинарства, овець, щоб уникнути скорочення поголів'я худоби, а також збільшення виробничих витрат необхідно зняти обмеження на імпорт кормів з України, йдеться у повідомленні.

Таким чином, буде гарантований постійний доступ населення до достатніх і якісних продуктів харчування тваринного і рослинного походження, що зміцнить національну продовольчу безпеку Молдови, вважають у керівництві країни.

Детальніше
Аграрний експорт у січні-липні скоротився на 1%
13-серп-2018

В січні-липні 2018 року експорт українських аграрних та харчових товарів скоротився на 1% до $9,78 млрд порівняно з січнем-липнем минулого року.

Про це повідомляє Державна фіскальна служба.

Згідно митної статистики, імпорт агропродукції зріс на 24% до $2,82 млрд. Товарообіг аграрних та харчових товарів склав $12, 6 млрд, що на 3% більше, ніж у 2017 році.

Загалом Україна підтримує торгівельні зв`язки з 209 країнами.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок