Грип птиці дістався України

21-січ-2020

У Вінницькій області зареєстровано випадок захворювання на грип птиці, повідомляє УНН з посиланням на прес-службу Держпродспоживслужби.

Загибель птиці сталася у приватному підприємтсві “Хутір”, де утримувалося близько 98 тис. голів.

“В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника грипу птиці. Наразі, відповідно до вимог Інструкції з профілактики та ліквідації грипу птиці, зразки біоматеріалу будуть направлені для проведення відповідних досліджень та зберігання в міжнародну референс-лабораторію.

Ситуація знаходиться під контролем Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області”, — повідомили у відомстві.

Зауважимо, що у зонах спалаху інфекційних захворювань (грип птиці, хвороба Ньюкасла тощо) необхідно проводити такі ветеринарно-санітарні заходи:
• при вході у приміщення (вольєр) необхідно обладнати дезкилимки та щоденно їх заливати дезрозчином;
• щоденно проводити клінічний огляд птиці;
• птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
• не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
• не допускати контакту домашньої птиці з синантропною та особливо з дикою перелітною птицею;
• проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
• інформувати негайно державні установи ветеринарної медицини про захворювання птиці, її загибель (вимушений забій) або невластиву поведінку.

Втім, експерти попереджають, що такі заходи вкрай складно проводити “домашнім” господарствам, оскільки, як правило, птиця там не ізольована від збудників, а на профілактичні заходи бракує коштів, тож вони радять на час спалаху інфекцій утримуватися від вживання “домашньої” курятини та надавати перевагу курятині промислового походження. Купувати таку курятину бажано в супермаркетах.

“Купувати м’ясо птиці у супермаркетах — це однозначна перевага, оскільки там можуть створити кращі умови для зберігання. На базарах м’ясо і курятина, зокрема, продається без холодильників, часто-густо без дотримання санітарних вимог, тож є великий ризик купити небезпечний продукт.

При купівлі в супермаркетах є варіант придбання курятини, наприклад, у вакуумній упаковці або в середовищі інертних газів від виробника. Через це продукт має довший термін зберігання і з гігієнічних міркувань — це однозначно краще.

Не можна стверджувати, що магазинна курятина — це 100% гарантія, а домашня — це завжди погано. Але ми маємо пам’ятати, що великі підприємства, які постачають свою продукцію для збуту у супермаркети, мають гарні можливості, щоб проводити контроль продукції. Плюс супермаркет видає вам чек, і ви знаєте, кому висуватимете скарги, у випадку чого. Купуючи продукт на ринку — ви нікому не поскаржитеся”, — каже керівник відділу тестування Центру експертиз “Тест” Ніна Кільдій.

“Птиця на птахофабриці вирощується у стерильних умовах. Така курка не може бути джерелом інфекцій. А якщо ви купили так звану „домашню“ курку на ринку — ніякої гарантії, що ви не отруїтеся, немає. Хіба що на ринку діє санітарний контроль, і м’ясо птиці містить підпис-автограф лікаря. Таке буває, але не часто”, — в свою чергу каже дієтолог Борис Скачко.

Джерело: УНН

Більше новин
Кооперативи зможуть отримати держпідтримку на придбання техніки українського та закордонного виробництва
04-серп-2020

Кооперативи зможуть отримати держпідтримку на придбання техніки українського та закордонного виробництва. Про це AgroPolit розповів народний депутат України Олег Тарасов.

«Підтримка можлива відповідно до окремих програм: наприклад, у цьогорічній програмі підтримки розвитку фермерських господарств передбачено фінансову підтримку кооперативів, зокрема, надано можливість відшкодовувати 70% вартості придбаного кооперативами не тільки вітчизняного обладнання, а й техніки для транспортування сільськогосподарської продукції», — сказав Тарасов.

Нагадаємо, 21 липня на позачерговому засіданні парламент ухвалив закон № 0856 «Про сільськогосподарську кооперацію». Його розробляли депутати попереднього 8-го скликання та розглядали у профільному комітеті парламенту 9-го скликання.

milkua.info

Детальніше
Експорт яловичини: Україна «подарувала» мільярд гривень іншим країнам
30-бер-2018

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
31-серп-2018

У період з 18 по 24 серпня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 118 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період представили в МЕБ звіти про вогнища: африканської чуми свиней в Московській (1) і Калінінградській (4) областях; високопатогенного грипу птахів в Костромській області (1); нодулярного дерматиту в Самарській (3) області.

Вогнища ящура виявили в Зімбабве (14), Ізраїлі (5) і в раніше благополучній Гвінеї (42). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Китайській Народній Республіці (2), Угорщині (5), Латвії (10), Румунії (3), Україні (5) і в Республіці Молдова (1). Нодулярний дерматит відзначили в Грузії (1).

Ветеринарні служби Болгарії (1), Данії (1), Малайзії (1) і Тайваню (1) повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів. В Ізраїлі виявили вогнища хвороби Ньюкасла (8).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про сказ в Малайзії (6) і про збільшення смертності тварин від цього захворювання в Ізраїлі; лихоманку Західного Нілу в Греції (2); про сибірку в Киргизстані (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Підстав для різкого зростання вартості продуктів немає
19-квіт-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок