Держпродспоживслужба разом з молочниками боротиметься з фальсифікатом

У 2017 році Dairy Global повідомив про технології для виведення молочної худоби з високою імунною відповіддю (HIR), яка дозволила виявити найбільш перспективних тварин.

Ця племінна технологія була винайдена кілька років тому дослідниками в Університеті Гвельфів в Онтаріо. Спочатку метод випробували на свинях, а потім протестували і залишили до застосування на молочному худобі. Технологія в даний час продається по всьому світу канадською компанією з виробництва молочної генетики Semex під назвою Immunity +.

Технологія HIR дозволяє ідентифікувати тварин, які мають низьку, середню і високу імунну відповідь, або безпосередньо антитілами (AMIR), і/або опосередкований клітинами (CMIR).

Відповідь AMIR включає в себе захист від хвороботворних мікроорганізмів, таких як бактерії, які атакують ззовні клітини, в той час як CMIR включає віруси і т.д., які пошкоджують клітину, опинившись всередині.

AMIR вимірюється за допомогою аналізу крові (кількість присутньої активності антиген-специфічних антитіл), а CMIR — за допомогою тесту на шкірну складку (ступінь зміни товщини шкіри після введення антигену). Ознаки імунної відповіді успадковуються з однаковою величиною для великої рогатої худоби і свиней, близько 25%.

Раніше дослідницька група доктора Маллард використовувала запатентовану систему тестування HIR в масштабному проекті під назвою «Проект на 5000 корів» за участю тварин з Онтаріо, Квебеку і Альберти.

«Фенотипи AMIR і CMIR були визначені для кожної тварини з використанням системи HIR, а генотипи визначалися за допомогою аналізу ДНК, виділеної з волосяних фолікулів, — пояснює д-р Лаурі Вагтер-Лесперенс, керівник проекту по імуногенетиці і менеджер з регуляторних питань для HIR в Університеті Гвельфа. — Це призвело до розробки прогностичного тесту геноміки, який тепер доступний як частина нової селекційної програми Semex „Elevate“. Це означає, що виробники тепер можуть визначити, чи мають їх корови „імунітет+“, або мають високу, середню або низьку імунну відповідь від зразка ДНК».

У потомства корів з високим імунітетом випадки захворюваності очікувано виявилися значно нижче в порівнянні з середніми і слабкими імунними відповідачами.

Д-р Вагтер-Лесперенс пояснила, що завдяки цим знанням виробники можуть приймати більш обґрунтовані рішення про розведення і відбракування корів по кожному фенотипу імунної відповіді.

Шеннон Картрайт, в той час аспірант лабораторії Маллард, зазначила, що у корів з високим AMIR поширеність інфекційного пальцевого дерматиту зустрічається набагато рідше, ніж у великої рогатої худоби із середнім або низьким рівнем AMIR.

Dairynews

Виклики в українському сільському господарстві та можливості в рамках співпрацю ЄС-Україна обговорили на одній із найбільших та найважливіших виставок сільськогосподарської та харчової продукції у Східній Європі — Karlsboerse, яка відбувалася у Чехії.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Зазначається, що перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький разом із міністрами Чеської Республіки, Румунії, Польщі, Молдови, Словаччини та інших країн, а також представниками провідних аграрних європейських компаній взяв участь у інформаційному заході й панельній дискусії та розповів про вжиті Україною заходи зі збільшення експортної логістики та обсягів експортної продукції.

«Україна є світовим лідером за поставками соняшникової олії, зерна, олії, меду та навіть сухого молока. 1/3 нашої продукції споживали країни Європейського Союзу та 2/3 — Азії та Африки. Зараз, коли українські порти заблоковані, одним із наших ключових завдань є об'єднати спільні зусилля різних стейкхолдерів, урядів України і сусідніх держав, приватних компаній, які можуть організувати необхідну логістику», — розповідає Висоцький.

За його словами, попри виклики українські фермери продовжують посівну. Наразі засіяно близько 2 млн га. Україна сподівається засіяти принаймні 70% сільськогосподарських площ. Уряд гарантує мінімум регулювання і забезпечення швидкості експортування.

«Іржі Шір, заступник міністра сільського господарства Чеської Республіки, вказав на необхідність управління ризиками, спричиненими війною в Європі, включаючи ризики для агропродовольчих товарів. Необхідно спільно створювати умови для того, щоб Україна могла експортувати сільськогосподарську продукцію та робити внесок у європейську продовольчу безпеку», — додають у міністерстві.

Також, Сюзанна Фромвальд, старший радник організації Donau Soja (Австрія), наголосила на важливості тісної співпраці у пошуку альтернативних внутрішніх маршрутів для забезпечення продовольчої безпеки, доступності та стабільності в Європі. Розвиток регіональних ланцюгів створення вартості для сталого агропродовольчого виробництва має стати важливим фактором у досягненні цілей Fit for 55 в Європі.

«Міністри Польщі, Румунії та Молдови взяли участь у панельній дискусії, присвяченій зусиллям щодо збільшення експортної логістики та обсягів, оскільки товарний експорт України має глобальне значення», — підсумували у Мінагрополітики.

milkua.info

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

За прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ОНН (ФАО) обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Європі і Центральній Азії зростуть за наступне десятиліття на 9%.

При цьому 55% зростання буде забезпечено за рахунок зернового сектора, в той час як сектор тваринництва забезпечить 38% зростання, а рибальство — 7%.

«Регіон вже забезпечує близько 45% світового виробництва пшениці, кормового зерна і олійних культур, а також 18% цукру. Згідно сільськогосподарському прогнозом, очікується, що виробництво буде як і раніше зосереджена на зернових і олійних культурах, незважаючи на те, що до 2027 року передбачається його зниження до 16%», — прогнозують у ФАО.

Згідно з прогнозом, регіон продовжить залишатися основним експортером пшениці з ключовими країнами-експортерами, такими як Росія, Україна і Казахстан, сукупна частка експорту яких становить 24%. За рахунок збільшення обсягів виробництва пшениці частка цих трьох країн в світовому обсязі експорту пшениці зросте з 33% до 35%.

Також, прогнозується збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції у відповідь на зростаючий внутрішній попит. Виробництво молока в регіоні до 2027 року виросте на 9% в порівнянні з 2015-2017 роками. Європа і Центральна Азія є найбільшими виробниками сиру в світі, на частку яких припадає близько 52% всього світового виробництва. Очікується, що в наступному десятилітті обсяг виробництва сиру збільшиться на 14,5%, причому основне зростання припаде на країни Європейського союзу.

fao