Виробництво продукції АПК в Європі зросте на 9%

05-лип-2018

За прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ОНН (ФАО) обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Європі і Центральній Азії зростуть за наступне десятиліття на 9%.

При цьому 55% зростання буде забезпечено за рахунок зернового сектора, в той час як сектор тваринництва забезпечить 38% зростання, а рибальство — 7%.

«Регіон вже забезпечує близько 45% світового виробництва пшениці, кормового зерна і олійних культур, а також 18% цукру. Згідно сільськогосподарському прогнозом, очікується, що виробництво буде як і раніше зосереджена на зернових і олійних культурах, незважаючи на те, що до 2027 року передбачається його зниження до 16%», — прогнозують у ФАО.

Згідно з прогнозом, регіон продовжить залишатися основним експортером пшениці з ключовими країнами-експортерами, такими як Росія, Україна і Казахстан, сукупна частка експорту яких становить 24%. За рахунок збільшення обсягів виробництва пшениці частка цих трьох країн в світовому обсязі експорту пшениці зросте з 33% до 35%.

Також, прогнозується збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції у відповідь на зростаючий внутрішній попит. Виробництво молока в регіоні до 2027 року виросте на 9% в порівнянні з 2015-2017 роками. Європа і Центральна Азія є найбільшими виробниками сиру в світі, на частку яких припадає близько 52% всього світового виробництва. Очікується, що в наступному десятилітті обсяг виробництва сиру збільшиться на 14,5%, причому основне зростання припаде на країни Європейського союзу.

fao

Більше новин
Із 2013 року поголів’я ВРХ зменшилося на 21%
11-лист-2019

З 2013 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 21%, тобто на близько 600 тис. голів.

Про це під час круглого столу за участі представників кооперативів повідомив Михайло Корилкевич, президент української кооперативної федерації.

У 2013 році поголів'я ВРХ в Україні становило 2,5 млн., а у 2019 році — 1,9 млн. Щороку господарства країни скорочують поголів'я в середньому на 3%. За даними, озвученими Гороховським, цього року темп падіння зріс до 3,3% і з огляду на ситуацію в галузі швидше за все буде збільшуватись щонайменше до 2022 року.

«Ми чуємо, як в населення скорочується поголів'я, скорочується кількість виробленого молока, якість молока стає гіршою. Всі говорять — що ми п'ємо? І цей тренд достатньо загрозливий. У цьому році зменшення поголів'я на 3,3%, але ми прогнозуємо, що цей тренд буде прискорюватись на наступні роки», — сказав Корилкевич.

45% молока, яке виробляється в Україні не відповідає стандартам якості, зауважила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва. Вона запропонувала виробникам молока об'єднуватись у кооперативи.

«Ми маємо підтримувати одноосібників, щоб вони виробляли молоко. Однак одночасно необхідно як мінімум мити руки, мити бідон і молоко має потрапляти на підприємство відповідної якості. Це забезпечити індивідуально важко, тому що все рівно на загальну масу будуть учасники, які не дотримуються стандартів. Але в гурті ці стандарти можна відкалібровувати і як мінімум забезпечити. А потенційно це можна зробити в форматі об'єднання і взаємодії учасників, які претендуватимуть на фінансову підтримку з боку держави», — сказала Мєтєлєва.

Представники наявних кооперативів звернулися до представниці міністерства з проханням ініціювати доплати за кожен вироблений літр молока, а також дотації власникам пасовищ, які надаватимуть свої ділянки для фермерської худоби.

«Ми пропонуємо запровадити дві дотації — першу доплату за молоко, тим, хто нам здає якісну продукцію, а друге — з огляду на те, що буде вільний ринок землі, треба врахувати, що в нас немає майже пасовищ, ми майже не маємо можливості розвивати тваринництво. Тому варто доплачувати так, як в Європі — тим, хто має землю під пасовища і даватиме її у використання», — сказала Наталя Никончук, керівник ферми «Відродження».

Замміністра відповіла, що запроваджувати бюджетні доплати за надої молока поки не планують, бо не сприяють якісному ціноутворенню.

«Гривня на молоко — це питання взагалі не виносять, з тієї причини, що ми адаптуємо своє законодавство до європейських норм і з попереднього досвіду: як тільки держава давала гривню на літр молока, то молокозаводи одразу автоматично знижували закупівельну ціну. І цей механізм не працював. Щодо закону про відкриття ринку землі — триває робота над його реалізацією», — відповіла Мєтєлєва.

Agropolit

Детальніше
Коронавірус і ринок зерна: коли продавати майбутній урожай
30-бер-2020

Аграрії повинні враховувати існуючу невизначеність на світовому ринку зерна, коли приймають рішення про укладення форвардного контракту і продажу майбутнього врожаю.

Таку думку висловив генеральний директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Експерт уточнив, що сільгоспвиробники зараз визначаються, коли продавати майбутній урожай - зараз, і відповідно фіксувати ціни, або відкласти укладання форвардних контрактів на 4-6 тижнів.

Він розповів про нинішню ситуацію - продажу пшениці пожвавилися, надходять дзвінки фермерів трейдерам і експортерам. Причини - зростання експортних цін і девальвація гривні.

«Ми впевнені, що ціни на пшеницю продовжать зростання і в короткостроковій перспективі. На тлі коронавірусу попит на борошно, крупи виросли не тільки в Україні. Підвищився внутрішній попит і в країнах Європи, Африки. А ось в міжнародній логістиці виникли проблеми. Кораблі після заходу, наприклад, в Італію повинні стояти на карантині 2 тижні. Це скорочує наявність вільного фрахту, як наслідок, труднощі з поставками по споту в ту ж Африку, і зростання цін», - констатує експерт.

Тиск фундаментальних факторів, за його словами, теж зростає. Площі озимої пшениці в США низькі, стан посівів в Європі відносно слабкий. Інтерес до пшениці з Чорноморського регіону посилюється, але це не довгостроковий фактор.

«Інша ситуація на ринку кукурудзи, ціни на яку багато в чому зав'язані на нафту, опосередковано через етанол / біопаливо. У майбутньому році Україна може збільшити площі кукурудзи, але це ж планують і США», - зазначив Фефофілов.

У той же час, він уточнив, що в структурі ярих площ очікується скорочення посівів ячменю на користь кукурудзи. Велику частину сезону 2019/20 рр. кукурудза виглядала набагато більш прибутковим товаром. Однак після падіння ціни на нафту і зниження попиту на кукурудзу з боку біоетанольної промисловості, переваги кукурудзи вже не настільки очевидні.

Експерт припустив, що на ринку кукурудзи варто чекати такої ж ситуації, яка була з ячменем 2 роки тому - ціни і зростання пропозиції з одного боку, і стабільна ємність ринку / попиту, з іншого.

Детальніше
Підписано угоду щодо отримання 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС
24-лип-2020

Україна та ЄС підписали Меморандум і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною «виняткової» макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд євро.

Відповідні документи були підписані 23 липня в межах робочого візиту Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя. Разом з очільником Уряду в робочій поїздці беруть участь Міністр фінансів Сергій Марченко та Голова Національного банку Кирило Шевченко.

Програма макрофінансової допомоги триватиме 12 місяців  і передбачатиме виплату двох траншів по 600 млн євро кожен. Передбачається, що виділення першого траншу можливе одразу після набрання чинності Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди.

Отримання другого траншу  стане можливим після виконання українською стороною низки спеціальних умов та після проведення Єврокомісією відповідної оцінки щодо виконаних зобов’язань.

«Сьогоднішнє підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди, в рамках яких Україна отримає 1,2 млрд євро, додає нам впевненості в економічній стабільності країни та продовженні реформ, які забезпечать добробут наших громадян. Нова програма макрофінансової допомоги є доволі амбітною, однак реалістичною, а її вдале впровадження буде спільною перемогою як для України, так і для ЄС», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Положеннями узгодженого з Європейською Комісією проекту Меморандуму передбачено вісім зобов’язань Української Сторони для отримання другої частини макрофінансової допомоги, які зокрема, передбачають:

підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

посилення незалежності, доброчесності, ефективного функціонування судової влади;

посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках;

ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР);

покращення функціонування ринку газу.

Нагадаємо, що 20 травня 2020 року Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання нової макрофінансової допомоги Україні та ще дев'ятьом країнам-сусідкам ЄС.  Кредитні кошти спрямовані на подолання наслідків кризи, спричиненої пандемією COVID-19, та для покращення макрофінансової стабільності.

Урядовий портал

Детальніше
У Мінагрополітики озвучили 3 основні задачі для АПК
05-лип-2022

У воєнний час агросектор України зіткнувся з багатьома викликами, основними з яких є розблокування морських портів, сприяння у експорту агропродукції у країни Євросоюзу та покращення інфраструктури у ЄС для доставки агропродукції до портів. 

Про це в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

«Вони (задачі) пов’язані з інфраструктурою: відкриття моря, спрощення виїзду продукції в бік ЄС та збільшення інфраструктурних можливостей, щоб доїхати через західні крани до портів», — сказав міністр.

Він наголосив, що валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі. Довоєнні темпи виглядали так: у січні — $ 3 млрд 137 млн, у лютому — $ 2 млрд 540 млн. У березні вже було $ 841 млн, а в квітні — $ 901 млн і в травні — $ 1 млрд 213 млн. Тобто за березень-травень агроекспорт склав — $ 2 млрд 955 млн, тоді як це була традиційна сума за один місяць.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок