Держпідтримку молочарям планують давати залежно від надоїв

Алгоритми взаємодії приватної та державної ветслужби, перспективи надання адмінпослуг ліцензованими приватними лікарями та установами власникам дрібних домашніх тварин обговорили під час зустрічі Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та представники ГО «Спілка власників ветеринарної справи».

Окремо також розглянули digital-реформи Служби, зокрема, уніфікацію форм ветеринарної звітності. Вже наступного року Держпродспоживслужба планує запустити інформаційну систему, де дані подаватимуться через персональний кабінет користувача.

«Ми домовилися працювати разом над вирішенням багатьох проблемних питань, серед яких — механізми вакцинації проти сказу, видача ветеринарно-санітарних паспортів на тварин, розробка пропозицій з удосконалення діючого законодавства та його модернізації», — розповіла Владислава Магалецька.

Власники ветеринарного бізнесу з Одеси, Харкова, Сум, Вінниці, Полтави озвучили ті питання, які є для них найбільш актуальними. Учасники зустрічі також визначили першочергові кроки для їх вирішення та домовилися про налагодження подальшої тісної взаємодії.

dpss.gov.ua

Коливання цін на ринку кормів в першу чергу залежать від вартості сировини. У 2021 році китайський ринок, один з найбільших споживачів зернових, зіткнувся з гострою нестачею кукурудзи. На думку аналітиків, країна ще довго буде залежати від імпорту, що відкриває великі можливості для виробників зерна з інших країн.

За даними компанії Superior Feed Ingredients, LLC., прогнози щодо імпорту в поточному році різняться. Деякі аналітики повідомляють про можливий обсяг в 24 ммт — наприклад, таку цифру повідомляє Міністерство сільського господарства США. Але є і більш сміливі оцінки: за даними фахівців Rabobank, показник цілком може вирости до 30 ммт і більше.

«Щоб зрозуміти, наскільки ці цифри вагомі, досить згадати, що за останні 60 років Китай в сумі імпортував близько 75 ммт кукурудзи. А за останні 6 років ті ж США не забезпечили навіть половини щорічних потреб Китаю в імпорті", — прокоментував ситуацію Джон Шив, аналітик Superior Feed Ingredients, LLC.

На думку експерта, якщо прогнози щодо попиту виявляться вірні, то темпи експорту з США повинні бути на 50% вище, ніж у 2020 році, і на 15% інтенсивніше, ніж будь-коли. Але місцеві виробники вже зіткнулися з наслідками аномальних похолодань в деяких штатах, які спричинили за собою збої в логістиці: багато графіків навантаження відстали на 2 тижні і більше.

У сукупності з активністю Бразилії і Аргентини як конкурентів-постачальників кукурудзи на східний ринок, це істотно знижує ініціативність американських компаній. Багато з них бояться наростити обсяги виробництва, а згодом зіткнутися з падінням попиту або конкуренцією з боку дешевої американської сировини.

Аналізуючи причини такого високого попиту, фахівці Rabobank відзначають: не останню роль відіграє перехід від традиційних форм господарства до більш сучасним. Переймаючи досвід західних колег, тваринницькі господарства змінили підхід до кормів і перейняли модель, в якій основу раціону складають кукурудза і соя. А великий внесок в перегляд харчування свиней вніс заборону на годування їх органічними відходами.

Говорячи про внутрішній ринок Китаю, більш якісні культури, які можуть замінити кукурудзу (наприклад, пшениця і рис), не доступні більшості господарств в необхідному обсязі. Агропромислові підприємства країни протягом довгого часу не могли задовольнити потреби місцевого ринку, тому зростання попиту посилюється через бажання багатьох фермерів закупити сировину прозапас.

Ринок Китаю, вважають аналітики Rabobank, не зможе вийти на самозабезпечення до 2030 року. А значить, в доступному для огляду майбутньому Китай продовжить бути привабливим напрямком для реалізації кукурудзяного зерна.

DairyNews.ru

У Верховній Раді вже зареєстровано проєкт Закону України №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». У разі ухвалення цього законодавчого акту галузь тваринництва очікує кілька суттєвих змін. Про нововведення в інтерв’ю для видання agropolit.com розповів Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

«Будуть уніфіковані правила здійснення державного контролю по всьому харчовому ланцюгу. Тобто всі перевірки, починаючи від питань здоров’я тварин, які вирощуються у господарствах, і закінчуючи продуктами харчування на полицях магазинів, будуть здійснюватися за єдиними правилами. Державна реєстрація ветеринарних лікарських засобів стає безстроковою (раніше реєстрація здійснювалася на 5 років, після чого потрібно було пройти процедуру перереєстрації). Безумовним позитивом є те, що зменшується кількість дозвільних документів, а також те, що ліцензованим ветеринарним лікарям надається реальна можливість видавати ветеринарні документи», – зазначив заступник міністра.

Крім цього буде встановлено перелік та критерії визначення хвороб, які підлягатимуть обов’язковому повідомленню до відповідних органів, вимоги до моніторингу, а також до планів ліквідації таких хвороб.

«Деякі види хвороб, які підлягатимуть обов’язковому повідомленню, будуть визначені безпосередньо законом: це африканська чума свиней, класична чума свиней, чума птиці (або пташиний грип), африканська чума коней, ящур», – повідомив пан Глущенко.

Проєкт закону передбачає посилення відповідальності як для ветлікарів, так і для власників тварин. Йдеться про порушення вимог щодо утримання і благополуччя тварин, виробництва і застосування ветеринарних препаратів.

«Якщо раніше за такі або за аналогічні правопорушення можна було накласти штраф у розмірі 54 гривень (тобто лише три неоподатковуваних мінімуми), то за проєктом Закону таке правопорушення може обійтися вже у декілька сотень неоподатковуваних мінімумів», – зазначає Сергій Глущенко.

Meat-Inform

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews