GDT: середній індекс світових цін на молочні продукти знизився на 0,4%

Кілька останніх місяців ринком шириться теза про понад двократне зниження цін на зернові, олійні та продукти їх переробки через заблокований експорт. Такі тези, з одного боку, зустрічають закидами про надприбутки вітчизняних свиногосподарств, а з іншого ― побоюваннями різкого підвищення внутрішніх цін до рівня світових після відкриття портів. У тому, на скільки обґрунтовані ці гіпотези, розбиралися в Асоціації «Свинарі України».

Аналітики зернового ринку підтверджують значне зниження цін закупівлі ключових сільськогосподарських культур. Однак лише в окремих регіонах. Зокрема на Сході ціни на зернові та олійні «обвалилися» більш ніж удвічі через близькість до зон бойових дій. При цьому йдеться про закупку за готівку (так звана «форма 2») та самовивіз із господарства-продавця. Тож повсюдною таку динаміку не назвеш.

Виробники свинини підтверджують, що вагому частину здешевлення кормових інгредієнтів «з’їдають» подвоєні витрати на доставку. Тож з урахуванням ПДВ та логістичних витрат більшість культур подешевшали в середньому на 20-35% проти їх довоєнного рівня. Вполовину впали ціни лише на соняшникові шроти та макухи. Однак переваги від такого здешевлення наразі отримують далеко не всі свинарі, оскільки багато хто робить запаси на весь маркетинговий рік до нового врожаю. А отже, ще досі догодовує зерновими, придбаними минулоріч за вищою ціною.

З іншого боку, низка виробників свинини побоюється, що після розблокування портів ціни на зернові та продукти переробки олійних різко «надолужать» розрив із глобальними котируваннями. Експерти запевняють, що внутрішній ринок «зближатиметься» з світовими цінами поступово. Так, рослинники зараз недоотримують від 100 до 200 дол. США/т через ускладнену логістику, тож ціни зростатимуть у цьому діапазоні, проте не одразу. Так, після розмінування акваторій знадобиться щонайменше два місяці для відновлення нормальної роботи портової інфраструктури. Тож після цього ціни можуть зміцнитися на 30-50 дол. США/т, проте цей підйом, найімовірніше, не переросте в ціновий галоп, а подальший рух цін буде досить плавним та залежатиме від темпів експортної активності. Остання відчутно поступатиметься звичним темпам, тож з високою ймовірність цього сезону кормів не бракуватиме. З іншого боку, така ситуація може «відгукнутися» зменшенням площ посівів озимих культур, що помітно вплине на ринкову ситуацію у подальшому.

Асоціація «Свинарі України»

Нова Угода про ЗВТ між Україною і Британією (після виходу країни з ЄС) буде вибудувана на основі умов вже діючої Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Таку думку виловила Ольга Трофімцева, громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

«Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками і змінами перенесуть в новий договір. Що ж стосується тарифної частини, тут не варто очікувати багато нового. Слід пам’ятати, що при владі Сполученого Королівства консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, а швидше за все аграрна торгівля між країнами буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами», — вважає Ольга Трофімцева.

Варто зазначити, що Україна знаходиться в списку пріоритетних країн, з якими в першу чергу будуть підписані нові торговельні угоди після виходу Британії з ЄС.

«З 2018 року між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Варто не забувати, що після виходу Британії з ЄС необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати, в цілому нараховуючи 53 країни», — додає Трофімцева.

Фахівці прогнозують, що після виходу Британії з ЄС обсяги тарифних квот, прописані за умовами ПВЗВТ, для українських підприємців, які експортують в ЄС, залишаться без змін.

«На додаток до цього, ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей буде залежати в тому числі і від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельне співробітництво між країнами», — переконана Ольга Трофімцева.

На думку політика, подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та більш глибоку економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

«Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль», — підкреслила Трофімцева.

agravery.com

Прогноз врожаю уточнено до середнього рівня діапазону попередньої оцінки — 62 млн т.

Станом на 25 жовтня за підсумками збирання кукурудзи з площі 2,5 млн га або 55%, Мінагрополітики уточнює свій попередній прогноз врожаю на рівні 62 млн т. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час наради щодо проведення польових робіт.

Кукурудзи на зерно при прогнозі 4,5 млн га зібрано з площі 2,5 млн га або 55%, намолочено 11,7 млн т при врожайності 47,4 ц/га. (у 2016 р. — 58,3 ц/га). Основний фактор, що вплинув на зниження урожайності — недоотримання суттєвої кількості опадів в період вегетації культури, перш за все в зоні степу (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська області).

«Кукурудза та пшениця формують загалом 80% валового збору, тому цей показник був вирішальним для узагальнюючого прогнозу. Врешті результат, хоч і менший за минулорічний, виявився кращим за попередні очікування, в першу чергу тому, що вплив погодних умов був нерівномірним», — підкреслив Максим Мартинюк.

Цей врожай є другим за обсягом за новітню історію України, поступаючись лише минулорічному рекорду.

Загалом, зернових та зернобобових культур при прогнозі 14,6 млн га обмолочено 12,5 млн га або 85% до прогнозованих площ, намолочено 49,8 млн т зерна при врожайності 39,9 ц/га (у 2016 р. — 42,6 ц/га).

Крім того, проводиться збирання соняшнику, який при прогнозі 5,9 млн га обмолочено на площі 5,5 млн га або 93% до прогнозу, намолочено 10,8 млн т при врожайності 19,6 ц/га (у 2016 р. — 21,9 ц/га).

Сої, при прогнозі 2,0 млн га обмолочено 1,6 млн га або 81%, намолочено 3,0 млн т при врожайності - 18,7 ц/га (у 2016 р. — 21,7 ц/га).

Цукрових буряків при прогнозі 318 тис. га зібрано на площі 213 тис. га або 67% — накопано 9,3 млн т при урожайності 435 ц/га (у 2016 р. — 468 ц/га) та вивезено 7,6 млн т.

Нагадаємо, що в минулому році було зібрано 66 млн т урожаю.

minagro

Обсяги продажу молока на переробні підприємства скоротилися майже на 10%. 

В асоціації «Укрмолпром» наголосили — потужності заводів дозволяють переробляти більше сировини, ніж поступає. Проте гальмує процес виготовлення молочної продукції не лише брак сирого молока, а  і його якість, що не завжди є преміальною. Немало підприємств не витримують такої ситуації і зупиняються. Ще кілька років тому діяло 260 заводів, зараз — 200.

Причому, З5% таких підприємств є збитковими.

В «Укрмолпромі» навели такі дані: із загальних обсягів закупленого торік сирого молока: 67,7% припадає на сільгосппідприємства, 32,3% — на господарства населення.

За якістю надходить: 10% — екстра ґатунку, 25% — вищого ґатунку, 31% — першого, 32% — другого, і навіть 2% — негатункового, яке у харчовій промисловості не використовується.

Нагадаємо, торік кількість корів молочного напрямку зменшилася на 2,7% — до 2,1 млн голів. Наслідком цього стало зменшення виробництва сирого молока на 2,1% (до 10,4 млн т).

Підготовленно milkua.info за матеріалами «Голос України»