GDT: середній індекс світових цін на молочні продукти знизився на 0,4%

16-серп-2017

Ціни на світовому молочному ринку після падіння на початку серпня (-1,6% на торгах в Новій Зеландії), на останніх торгах (15.08.2017) мали різноспрямований характер, але зниження цінових рівнів на багато товарних позицій сприяло зниженню загального індексу світових цін.

На торгах 15.08.2017 на світовому молочному аукціоні GlobalDairyTrade середній індекс світових цін на молочні продукти знизився на 0,4% (або на 4 пункти) і склав +1063 пункти (на рівні початку травня).

Середньозважена індикативна ціна на молокопродукти знизилася за підсумками торгів до 3 339 USD/т, залишаючись на 22% вище відповідного рівня минулого року (2 731 USD/т). Протягом двох перших літніх місяців (червень — липень) ціновий індекс варіювався незначно, коливання не перевищували 0,8%, при цьому підвищення цін на вершкове масло і сири супроводжувалося стабілізацією на ринку сухого молока.

Обсяг останніх торгів знизився на 2% в порівнянні з обсягом на початку серпня: всього на аукціоні було продано 32,3 тис. т молочної продукції (на 14,6% менше обсягів торгів в порівнянні з минулим роком).

На останніх торгах індекси цін знизилися по відношенню до багатьох видів молочної продукції. Так, основний товар, що торгується  — сухе незбиране молоко — став дешевше на 0,6% і реалізовувався в середньому по 3 143 USD/т.

Продовжилося зниження цін на молочні жири: вершкове масло і зневоднений молочний жир втратили в ціні 1,3% (до 5 735 USD/т) і 1,2% (6 199 USD/т) відповідно. Також на 4,9% (до 747 USD/т) подешевшала лактоза. Решта позиції, що торгуються додали в ціні.

Сир Чеддер після зниження з 4 285 USD/т на початку червня до 3 932 USD/т на початку серпня подорожчав на 1,4% (до 4 005 USD/т). Сичужний казеїн став дорожче на 2,9% (до 6 255 USD/т), а сухе знежирене молоко після зниження з 2 218 USD/т в середині червня до 1 966 USD/т на початку серпня на останніх торгах практично не змінилося в ціні (+0,3%, до 1 968 USD/т).

Зниження цін на вершкове масло обумовлено досягненням історичного цінового максимуму в останні місяці (і зокрема на торгах в кінці липня), що спричинило зниження попиту і експорту провідними країнами-експортерами: за I півріччя 2017 року експорт вершкового масла з Нової Зеландії скоротився на 10% (в порівнянні з тим же періодом 2016 року), з ЄС-28 — на 19%, з Австралії — на 53%. При цьому на останніх торгах темпи зниження цін сповільнилися, експортери зберігають вичікувальну позицію.

Мilknews.ru

Більше новин
МОЗ оприлюднило проект наказу щодо залишків ветеринарних препаратів в продуктах тваринного походження
30-лип-2019

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України Про затвердження Показників безпечності харчових продуктів «Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів в харчових продуктах тваринного походження».

Проект наказу розроблено Міністерством охорони здоров’я України з метою гармонізації законодавства України з Регламентом Комісії (ЄС) № 470/2009 від 06 травня 2009 року, що встановлює процедури Співтовариства по визначенню рівнів залишків фармакологічно активних речовин (ветеринарних препаратів) в харчових продуктах тваринного походження, Регламентом Комісії (ЄС) № 124/2009 від 10 лютого 2009 року, який встановлює максимально допустимі рівні залишків кокцидіостатиків та гістомонстатиків у харчових продуктах тваринного походження внаслідок неминучого потрапляння цих речовин у корми та з Регламентом Комісії (ЄС) № 37/2010 від 22 грудня 2009 року, щодо фармакологічно активних речовин (ветеринарних препаратів) і їх класифікації відносно максимальних меж залишків в харчових продуктах тваринного походження.

Проект наказу розроблено з метою контролю та регулювання відносин у сфері обігу харчових продуктів тваринного походження та/або їх інгредієнтів, у разі, якщо такі продукти містять залишки діючих речовин ветеринарних препаратів. Важливим моментом, є те, що даний проект наказу затвердить максимально допустимі рівні залишків діючих речовин ветеринарних препаратів в харчових продуктах тваринного походження. Також буде сформульовано власне перелік діючих речовин ветеринарних препаратів, максимально допустимі рівні залишків яких не можуть бути встановлені, та їх класифікація і приведено у відповідність до норм європейського законодавства.

moz.gov.ua

Детальніше
Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками — Сергій Барановський
20-груд-2017

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Детальніше
Трейдери: ціни пригальмувалися, попит на пшеницю — стриманий
22-квіт-2022

Мінагрополітики почали видачу експортних ліцензій на пшеницю в об'ємі до 2 млн т. Загалом вже видано ліцензій на пшеницю близько 300 тис. т.

Про це пише SPIKE BROKERS у своєму каналі в Telegram.

Повідомляється, що станом на 20 квітня, в найменш завантаженому напрямку на базисі DAP-Констанца (Румунія) кукурудзу продавали в діапазоні €275-280 за т. В цьому напрямку досі зосереджено близько 3 тис. вагонів на кордоні. На польському напрямку завантажено на 12 тис. вагонів на разі та спостерігається менш ліквідна торгівлі.

Додається, що попит на травень в напрямку на базисі DAP-кордон залишається в діапазоні $245-255 за т. DAP-Рені за швидку доставку торгувався до 255$ DAP порт квітень в залежності від термінів поставки.

За словами трейдерів, попит на пшеницю досить стриманий. На базисі FOB-Констанца зернову торгували на рівні $390-400 за т. Паритет ціни пшениці на DAP-Констанца — +/-380$.

«Ціни українських млинів залишаються в діапазоні 7000-7500 тис. грн на базисі DAP-завод», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що соняшник упродовж 20 квітня торгувався на рівнях $850-880 за т на базисі СIF-Туреччина. В свою чергу попит на звичайний соняшник в Румунії залишався на рівнях $710-745 за т на базисі DAP.

«Більший попит мають поставки автомобілями самоскидами, що відображається в премії за простоту в розвантаженні. Премія за високоолеїновий соняшник зменшилась до 40$ за т«, — кажуть трейдери.

latifundist.com

Детальніше
Названі терміни запуску ЗВТ між Україною та Великобританією
08-груд-2020

Зона вільної торгівлі між Україною та Великобританією почне діяти з 2021 року.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в Twitter в п'ятницю, 4 грудня.

«З 2021 буде діяти зона вільної торгівлі між Україною та Великобританією … Упевнений, ЗВТ допоможе розкрити потенціал українсько-британських відносин», — написав Шмигаль.

Як говориться в повідомленні урядового порталу, українська влада вже почали здійснення необхідних внутрішньодержавних процедур для ратифікації угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Великобританією.

«Сподіваємося, до кінця грудня ратифікувати угоду», — зазначив Денис Шмигаль.

На думку прем'єр-міністра, нова угода не тільки гарантує безперервність вільної торгівлі, але і дозволяє говорити про можливість посилення стратегічних відносин в політичній та торговельній сферах.

Денис Шмигаль висловив надію, що це також позитивно відіб'ється на показниках двосторонньої торгівлі та запропонував Великобританії до кінця місяця провести переговори щодо механізму квотування та інших питань роботи зони вільної торгівлі з 1 січня 2021 року.

Крім того, глава уряду запропонував британській стороні підтримати пропозицію про початок проекту технічної допомоги для експортерів та інвесторів.

«Це дасть можливість сповна використати потенціал угоди і успішно налагодити роботу між бізнесами двох країн. Щоб ми могли починати вчити підприємців співпрацювати в нових умовах», — зазначив Денис Шмигаль.

Для довідки: в жовтні 2020 року Президент України Володимир Зеленський і Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон в Лондоні підписали Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок