Франція повертає статус країни вільної від хвороби Ауєскі

 Відкриття нового гена, відповідального за транспортування і розподіл цукру, білка і інших ключових поживних речовин в рослинах, дозволить підняти врожайність основних сільськогосподарських культур до небувалих висот. Новий ген, який ще не отримав офіційної назви, був відкритий групою вчених з Університету Кембриджу у Великобританії і Університету Бордо у Франції.

 Відзначається, що цей ген відповідає за формування крихітних поживних транспортних каналів між клітинами рослин, які називаються плазмодесмамі.

 Ці нанорозмірні канали проходять уздовж бар'єра клітинної стінки, пов'язують клітини рослин і переносять необхідні їм речовини. На думку авторів дослідження, деякі з цих плазмодесм мають те, що називається модифікований цитоплазматический рукав, який дозволяє їм переносити поживні речовини з більшою швидкістю.

 Потенційно, ген можна змінити таким чином, щоб "модифікований цитоплазматический рукав" мали всі плазмодесми. Це може істотно збільшити швидкість росту і врожайність сільськогосподарських культур.

 За матеріалами AllAboutFeed

Зараз ситуації на світовому ринку та ринку кормів України пов’язані між собою, як ніколи. Хтось панікує, хтось продовжує мислити тверезо. Та в будь-якому разі, певні процеси мають відбуватися незаважаючи ні на пандемію, ні на кризу — тварини мають їсти.

Що маємо на сьогодні. В Україні почав формуватися дефіцит продуктів переробки олійних: соєвого та соняшникового шроту, макухи.

З чим це пов’язано. Якщо говорити про ситуацію на українському ринку шроту, заводи скорочують переробку соняшнику та сої. Як наслідок, виникає дефіцит шротів та макухи. Наприклад, один із найбільших переробників в Україні скоротив виробництво на 30%. Більшість дрібних переробників через елементарну відсутність сировини просто закрились. Чому? На ринку насіння соняшнику та сої існує дисбаланс цін попиту та пропозиції. Заводи знизили ціну закупки сировини на фоні зниження світової ціни на рослинну олію, а аграрії при цьому живуть старою ціною і намагаються інтегрувати зміни валютного ринку.

Зараз саме час використовувати досвід роботи у кризових ситуаціях. А Fenix Agro такий досвід має.

«Ми завчасно почали готуватися до можливих змін та переламних моментів. Були заключені попередні контракти із партнерами, що зараз дає нам можливість обслуговувати наших клієнтів без перебоїв, роблячи кожну поставку вчасно», — зазначають в компанії.

За оцінками аналітиків Fenix Agro, ситуація ще не скоро зміниться. Більше того, очікується подальше зростання внутрішньої ціни на шрот та макуху. Адже, вже сьогодні на ринку є пропозиції соняшникового шроту за 7500 грн/т, завод.

Прес-служба Fenix Agro

Як повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на ДФСУ, у січні-жовтні до України надійшло 23,4 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней з-за кордону сукупною вартістю 43,2 млн дол. США. Так, ще до кінця року обсяги імпорту свинини учетверо перевищили минулорічні.

Імпорт свинини цьогоріч пожвавився у наслідок зменшення внутрішньої пропозиції. Як наслідок, внутрішні ціни на цей вид м’яса були вищими за «розцінки» на сировину іноземного походження. «Враховуючи середньомісячну активність завезення свинини упродовж другого півріччя, сукупний річний імпорт такої м'ясної сировини може сягнути 30 тис. т», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

«Так, за даними митної статистики в червні імпортна активність суттєво пожвавилася у порівнянні з початком року, а з другої його половини до України щомісяця надходило 3,5-4 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. З урахуванням цього, за збереження поточного рівня активності імпортерів річні обсяги поставок свинини з-за кордону можуть «впритул» наблизитися до позначки 30  тис. т. З іншого боку, внутрішні закупівельні ціни на свинину живою вагою на початку листопада опустилися нижче «бар’єрної» позначки — прохідної ціни для свинини європейського походження. Це може дещо послабити зацікавленість вітчизняних операторів в імпортній сировині», — зазначають в АСУ.

«Щодо товарної структури імпорту свинини, то вона цього року відчутно урізноманітнилась. Зокрема, у 2017-му понад дві третини сукупних обсягів імпорту свинини припадало на морожену сировину, а 60% свинини, яку завозили до України була представлена свинячими тримінгами. При цьому питома вага охолодженої свинини не перевищувала 20%. Цього року охолоджені півтуші складають п’яту частину від імпорту свинини, ще 28% приходиться на охолоджену свинину в елементах. Морожене м’ясо свиней складає в товарній структурі імпорту менш ніж половину. Інша обвалена заморожена свинина (УКТ ЗЕД  0203 29 59) досі користується популярністю серед вітчизняних м’ясопереробників, проте все частіше під цим кодом постачають не тримінги, а обвалені корейка, шия, лопатка чи окіст», — додають аналітики.

Помісячна динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) та його товарна структура у січні-жовтні 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ, sfs.gov.ua

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Рівень цін на молоко-сировину в Україні з початку 2021 р. суттєво перевищує відповідний рівень цін, що сформувався в країнах Східної Європи, а також і в середньому по Європейському Союзу.

Про це поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, ціни на молоко-сировину в Угорщині, Латвії, Словаччині не перевищують 32 €/100 кг, в Польщі — 33,5 €/100 кг, залишаючись відносно стабільними у 2021 році.

«Натомість ціни на молоко-сировину в Україні, розраховані в євро, у другій половині 2021 року суттєво виросли: з 35 €/100 кг у квітні-травні до понад 40 €/100 кг у вересні та понад 41,5 €/100 кг — у жовтні. Тобто, за останні п'ять місяців цього року ціни на цей вид агропродукції зросли більш як на 16%», — зауважив експерт.

У вересні цього року перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні порівняно з Польщею склало понад 18%, Латвією — майже 23%, Білоруссю — понад 31%.

«У жовтні 2021 року відповідне співвідношення ще більше зросло — тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції», — пояснив Леонід Тулуш.

Він підкреслив, що в таких умовах переробні підприємства працюють з низькою маржинальністю через те, що опинились в лещатах, коли ціни на молоко-сировину зростають, а купівельна спроможнісь та імпорт не дозволяють збільшувати ціни на продукцію.

«Втім, така ситуація не може тривати довго, адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в молокопереробку», — додає він.

На думку Тулуша, державі саме час вжити належних заходів фінансового регулювання та підвищити рівень державної підтримки розвитку молочної галузі для збереження належного рівня продовольчої безпеки по молочній продукції за рахунок внутрішнього виробництва.

«Натомість, у проекті Держбюджету-2022, який нещодавно пройшов перше читання, фактично „консервується“ ситуація 2021 року — з його низькими обсягами бюджетного фінансування та недостатньо дієвим інструментарієм державної підтримки молочної галузі, що не дає можливості сподіватися на покращення ситуації у наступному році», — підсумував Леонід Тулуш.

agroportal.ua