Фінансова звітність компаній стає відкритою

Поголів'я великої рогатої худоби (включаючи корів) в господарствах усіх категорій України станом на 1 липня 2018 року склало 3,98 млн голів, що на 4,6% менше, ніж на аналогічну дату 2017 року.

Зокрема, також скоротилося поголів'я свиней — на 5,3% до 6,45 млн, овець і кіз — на 4,1% до 1,63 млн. Разом з тим поголів'я свійської птиці збільшилося на 4,7% до 246,53 млн голів.

Загалом станом на 1 липня у сільськогосподарських підприємствах кількість великої рогатої худоби склала 1,18 млн голів, свиней — 3,4 млн, овець і кіз — 206 тис., свійської птиці — 116,99 млн.

В той же час у господарствах населення було 2,79 млн голів рогатої худоби, 3,05 млн свиней, 1,43 млн овець і кіз та 129,54 млн голів свійської птиці.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Поголів'я ВРХ в Україні (без урахування тимчасово окупованої території АРК і зони проведення АТО) в 2017 році склало 3,628 млн, що на 1,5% менше, ніж в 2016 році. Поголів'я свиней скоротилося на 8,2% — до 6,12 млн, овець та кіз зросло на 0,1% — до 1,316 млн голів, птиці збільшилося на 1,7% — до 205,103 млн.

ukrstat

Прогноз врожаю уточнено до середнього рівня діапазону попередньої оцінки — 62 млн т.

Станом на 25 жовтня за підсумками збирання кукурудзи з площі 2,5 млн га або 55%, Мінагрополітики уточнює свій попередній прогноз врожаю на рівні 62 млн т. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час наради щодо проведення польових робіт.

Кукурудзи на зерно при прогнозі 4,5 млн га зібрано з площі 2,5 млн га або 55%, намолочено 11,7 млн т при врожайності 47,4 ц/га. (у 2016 р. — 58,3 ц/га). Основний фактор, що вплинув на зниження урожайності — недоотримання суттєвої кількості опадів в період вегетації культури, перш за все в зоні степу (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська області).

«Кукурудза та пшениця формують загалом 80% валового збору, тому цей показник був вирішальним для узагальнюючого прогнозу. Врешті результат, хоч і менший за минулорічний, виявився кращим за попередні очікування, в першу чергу тому, що вплив погодних умов був нерівномірним», — підкреслив Максим Мартинюк.

Цей врожай є другим за обсягом за новітню історію України, поступаючись лише минулорічному рекорду.

Загалом, зернових та зернобобових культур при прогнозі 14,6 млн га обмолочено 12,5 млн га або 85% до прогнозованих площ, намолочено 49,8 млн т зерна при врожайності 39,9 ц/га (у 2016 р. — 42,6 ц/га).

Крім того, проводиться збирання соняшнику, який при прогнозі 5,9 млн га обмолочено на площі 5,5 млн га або 93% до прогнозу, намолочено 10,8 млн т при врожайності 19,6 ц/га (у 2016 р. — 21,9 ц/га).

Сої, при прогнозі 2,0 млн га обмолочено 1,6 млн га або 81%, намолочено 3,0 млн т при врожайності - 18,7 ц/га (у 2016 р. — 21,7 ц/га).

Цукрових буряків при прогнозі 318 тис. га зібрано на площі 213 тис. га або 67% — накопано 9,3 млн т при урожайності 435 ц/га (у 2016 р. — 468 ц/га) та вивезено 7,6 млн т.

Нагадаємо, що в минулому році було зібрано 66 млн т урожаю.

minagro

Протягом січня-серпня українські імпортери використали квоти безмитного завезення свинини з Європейського союзу у повному обсязі. Про це повідомляє аналітичний відділ АСУ за даними веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби України.

«Станом на 1-ше вересня до України завезли 20 тис. т охолодженого та мороженого м’яса свиней з країн ЄС. Це відповідає обсягам квоти на безмитну поставку свинини з країн Європейської співдружності, встановлених в рамках економічної частини Угоди про асоціацію. Оскільки цьогоріч ці ліміти вибрані, кожен наступний кілограм європейської охолодженої свинини коштуватиме імпортерам на 12% дорожче за рахунок мита, а морожене м’ясо свиней подорожчає на 10%», — зазначають в Асоціації «Свинарі України».

«Однією з причин пожвавлення імпортної активності у кінці літа вважаємо саме незначні залишки безмитної квоти, які заохотили операторів «запастися» дешевшою м’ясною сировиною. Зазначимо, що цьогоріч квоти вичерпалися за вісім місяців, тоді як у попередні роки це ставалося ближче до кінця року — у листопаді-грудні», — констатують аналітики.

Окрім ЄС, Україна має аналогічні домовленості про безмитні поставки свинини з Канади та Великої Британії. Згідно із домовленістю про ЗВТ Україна цьогоріч може імпортувати до 14,4 тис. т канадської свинини, субпродуктів та жиру, але наразі надійшло лише 1,3 тис. т (9%), а останні поставки були ще в травні. Відповідно до міжнародних угод, поставки свинини в обсягах до 1,7 тис. т з Великої Британії також не обкладатимуться імпортним митом, проте досі таких закупівель не здійснювали. 

«Якщо завезення м’ясної сировини з цих країн стане економічно привабливим для імпортера, надходження мороженої свинини навряд матиме істотний вплив на вітчизняний ринок свинини. Крім цього, очікувані зміни валютних курсів восени також сприятиме підвищенню вхідного бар’єру для імпортної сировини», — вважають в АСУ.

pigua.info

На останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс відмовив у вимогах Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з хворобою, що загрожує самому існуванню європейських свинарів. За словами чиновника, Європейська комісія з 2013 року інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС, але саме держави-члени вживають заходів проти її поширення.

За збільшення коштів на боротьбу з АЧС виступають, перш за все, польський міністр сільського господарства Кшиштоф Юргель і його данський колега Есбен Лунді Ларсен. Польща вимагає співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу. Проект оцінюється в більш ніж 56 млн євро.

У свою чергу, данський міністр сільського господарства запропонував створити міжнародну групу експертів для розробки наддержавного плану ефективної боротьби з хворобами тварин в Європі. Данці наполегливо закликають до цільового використання мобільних огорож, які повинні зупинити міграцію кабанів.

Деякі експерти вже сьогодні говорять, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало. «Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — оцінює міністр навколишнього середовища Польщі Хенрик Ковальчик. Він підтримує позицію Андрюкайтіса в тому, що огорожа обмежить міграцію тварин, і закликає зосередитися на ефективному зниженні популяції кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su