В Європі будувати паркан від АЧС і пізно, і нема на що

23-квіт-2018

На останньому засіданні Ради з питань сільського господарства ЄС єврокомісар Вітяніс Андрюкайтіс відмовив у вимогах Данії, Греції та Польщі, які просили збільшити фінансування на боротьбу з хворобою, що загрожує самому існуванню європейських свинарів. За словами чиновника, Європейська комісія з 2013 року інвестувала понад 50 млн євро в боротьбу з АЧС, але саме держави-члени вживають заходів проти її поширення.

За збільшення коштів на боротьбу з АЧС виступають, перш за все, польський міністр сільського господарства Кшиштоф Юргель і його данський колега Есбен Лунді Ларсен. Польща вимагає співфінансування будівництва декількох тисяч кілометрів захисних огороджень уздовж східного кордону з Україною і Білорусією, щоб зупинити міграцію кабанів — головних винуватців поширення вірусу. Проект оцінюється в більш ніж 56 млн євро.

У свою чергу, данський міністр сільського господарства запропонував створити міжнародну групу експертів для розробки наддержавного плану ефективної боротьби з хворобами тварин в Європі. Данці наполегливо закликають до цільового використання мобільних огорож, які повинні зупинити міграцію кабанів.

Деякі експерти вже сьогодні говорять, що будівництво паркану на східному кордоні ЄС мало величезне значення 2-2,5 роки тому, коли спалахів АЧС було мало. «Зараз же, коли вірус вже в Центральній Польщі, варто як слід задуматися над доцільністю будівництва», — оцінює міністр навколишнього середовища Польщі Хенрик Ковальчик. Він підтримує позицію Андрюкайтіса в тому, що огорожа обмежить міграцію тварин, і закликає зосередитися на ефективному зниженні популяції кабанів.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Більше новин
Австралія зацікавлена в розширенні українського експорту
16-вер-2022

Відбулась онлайн зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського з Міністром сільського, рибного та лісового господарства Австралії Мюрреєм Ваттом.

Під час зустрічі міністри обговорили поточну ситуацію в Україні та шляхи вирішення проблем експортування української агропродукції.

Мюррей Ватт висловив підтримку українським аграріям у надскладній роботі в умовах бойових дій та окупації територій.

Микола Сольський запевнив, що навіть в таких умовах в країні немає дефіциту базових продуктів. Щодо експорту Міністр зазначив, що робота зернового коридору дещо полегшила ситуацію, але поки розблокована лише половина портів, які працювали до війни, і немає впевненості, як довго працюватимуть ці домовленості.

Микола Сольський запропонував обговорити на рівні міністрів сільського господарства США, Канади, Австралії, Бразилії, Великої Британії, Аргентини та країн ЄС — найпотужніших виробників зернових у світі, можливість просування продукції із доданою вартістю.

«Наразі зняті митні обмеження щодо експорту українського зерна. Але ми не можемо сказати те саме про продукти переробки. В кожної країни на різних ринках є свої обмеження. Якщо ми всі виступаємо за вільні ринки, то правильно буде надати Україні можливість постачати й продукти переробки, наприклад м'ясо та інші продукти переробки», — зазначив Микола Сольський.

Він додав, що спільна позиція світових експортерів могла б позитивно вплинути на ринок.

Мюррей Ватт висловив свою підтримку Україні та запевнив, що уряд Австралії зацікавлений у співпраці та сприянні подальшому економічному розвитку України.

agravery.com

Детальніше
Із 2013 року поголів’я ВРХ зменшилося на 21%
11-лист-2019

З 2013 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 21%, тобто на близько 600 тис. голів.

Про це під час круглого столу за участі представників кооперативів повідомив Михайло Корилкевич, президент української кооперативної федерації.

У 2013 році поголів'я ВРХ в Україні становило 2,5 млн., а у 2019 році — 1,9 млн. Щороку господарства країни скорочують поголів'я в середньому на 3%. За даними, озвученими Гороховським, цього року темп падіння зріс до 3,3% і з огляду на ситуацію в галузі швидше за все буде збільшуватись щонайменше до 2022 року.

«Ми чуємо, як в населення скорочується поголів'я, скорочується кількість виробленого молока, якість молока стає гіршою. Всі говорять — що ми п'ємо? І цей тренд достатньо загрозливий. У цьому році зменшення поголів'я на 3,3%, але ми прогнозуємо, що цей тренд буде прискорюватись на наступні роки», — сказав Корилкевич.

45% молока, яке виробляється в Україні не відповідає стандартам якості, зауважила заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Інна Мєтєлєва. Вона запропонувала виробникам молока об'єднуватись у кооперативи.

«Ми маємо підтримувати одноосібників, щоб вони виробляли молоко. Однак одночасно необхідно як мінімум мити руки, мити бідон і молоко має потрапляти на підприємство відповідної якості. Це забезпечити індивідуально важко, тому що все рівно на загальну масу будуть учасники, які не дотримуються стандартів. Але в гурті ці стандарти можна відкалібровувати і як мінімум забезпечити. А потенційно це можна зробити в форматі об'єднання і взаємодії учасників, які претендуватимуть на фінансову підтримку з боку держави», — сказала Мєтєлєва.

Представники наявних кооперативів звернулися до представниці міністерства з проханням ініціювати доплати за кожен вироблений літр молока, а також дотації власникам пасовищ, які надаватимуть свої ділянки для фермерської худоби.

«Ми пропонуємо запровадити дві дотації — першу доплату за молоко, тим, хто нам здає якісну продукцію, а друге — з огляду на те, що буде вільний ринок землі, треба врахувати, що в нас немає майже пасовищ, ми майже не маємо можливості розвивати тваринництво. Тому варто доплачувати так, як в Європі — тим, хто має землю під пасовища і даватиме її у використання», — сказала Наталя Никончук, керівник ферми «Відродження».

Замміністра відповіла, що запроваджувати бюджетні доплати за надої молока поки не планують, бо не сприяють якісному ціноутворенню.

«Гривня на молоко — це питання взагалі не виносять, з тієї причини, що ми адаптуємо своє законодавство до європейських норм і з попереднього досвіду: як тільки держава давала гривню на літр молока, то молокозаводи одразу автоматично знижували закупівельну ціну. І цей механізм не працював. Щодо закону про відкриття ринку землі — триває робота над його реалізацією», — відповіла Мєтєлєва.

Agropolit

Детальніше
У 2022-му ветеринарні послуги здорожчали на 5%
10-лют-2022

Послуги на лабораторні дослідження та клінічний огляд тварин, які надають державні установи, з початку 2022-го року зросли на 5%.

Причина зростання вартості — збільшення прожиткового мінімуму з 1 січня 2022 до 2393 грн (з 2270 у 2021-му).

Минулого року після підписання Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №395 від 25.02.2021 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 лютого 2013 року № 96» замість фіксованих цін у Наказі 96 були запроваджені коефіцієнти, які множаться на прожитковий мінімум (станом на 1-ше січня року). Тоді перехід на нову систему збільшив вартість діагностичних досліджень, обов’язкових для свиней впродовж профілактичного карантину перед/після переміщення, на 66%, а клінічного огляду — на 19–283% залежно від партії тварин. Цього року здороження менш відчутне.

ВАЖЛИВО! Хоча прожитковий мінімум збільшуватимуть упродовж 2022-го ще двічі, вартість послуг, які надають державні установи — ветлікарні та лабораторії, відповідно до наказу 96, — не змінюватиметься до 1 січня 2023-го. 

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Прибуток від експорту свинини з ЄС збільшився на 124 млн євро
10-черв-2021

Так, у січні і лютому 2021 року прибуток від агропродовольчого експорту ЄС склав 28,5 млрд євро (зниження на 6% порівняно з аналогічним періодом 2020), а прибуток від імпорту зменшився на 12,5% і сягнув 18,2 млрд євро. Позитивне сальдо торгівлі агропродовольчими товарами за перші два місяці 2021 року склало 10,3 млрд євро, що на 8% більше порівняно з відповідним періодом 2020.

У період з січня по лютий 2021 року найбільше зростання прибутку від експорту з 27 країн ЄС було зареєстровано в Китаї (+ 529 млн євро, + 22%). Це як і раніше в основному було обумовлено збільшенням поставок свинини з ЄС (+ 239 млн євро) і фуражу (+124 млн євро). Однак експорт свинини відбувався повільнішими темпами, ніж у попередні місяці, через санітарні обмеження Китаю на імпорт свинини з деяких країн ЄС. Загалом прибуток від поставок свинини збільшився на 124 млн євро (+ 8%).

www.pig333.com

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок