ФАО розробили бізнес-плани з відгодівлі та переробки яловичини

У січні-жовтні 2017 року сільськогосподарське виробництво в Україні знизилося на 2,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Виробництво продукції рослинництва скоротилася на 2,9%, а тваринництва — на 0,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

При цьому за звітний період в загальному сільськогосподарські підприємства знизили виробництво на 3,6%, скоротивши випуск продукції рослинництва на 4,7% і збільшивши випуск продукції тваринництва на 0,4%, в порівнянні з показниками минулого року. У свою чергу домогосподарства знизили виробництво на 0,7% (рослинництво — на 0,3%, тваринництво — на 1,5%). 

У жовтні сільгоспвиробництво знизилося на 9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року.

Нагадаємо, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, рентабельність сільськогосподарського виробництва у 2016 році очікується на рівні 41,8%.

milkua.info за матеріалами ukrstat

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

Світовий попит на кормові амінокислоти сьогодні на підйомі, що вже призвело до зростання цін, а також до прагнення виробників укладати довгострокові контракти з покупцями, відзначається в доповіді Kemiex. Так, ціни на метіонін, лізин і триптофан сьогодні значно вище, ніж кілька тижнів тому. При цьому потенціал зростання по метіоніну ще не вичерпаний, зазначають аналітики.

Серед кормових вітамінів цікава ситуація з вітаміном C. На думку експертів Kemiex, в найближчі місяці ціна на цей вітамін може додати кілька доларів, в результаті чого на ринку він буде торгуватися в діапазоні від 7 до 11 доларів за 1 кг. Така тенденція буде обумовлена ​​деяким перевищенням попиту над пропозицією, яке буде носити тимчасовий характер.

За матеріалами FeedNavigator

Євросоюз і Китай оголосили про підписання Угоди про взаємний захист географічних зазначень — тобто про взаємне визнання та захисту на ринках традиційних продуктів — по 100 найменувань з кожної сторони. Про це йдеться в поширеній у понеділок заяві Єврокомісії, пише TheDairyNews.

«Євросоюз і Китай підписали двосторонню угоду про захист 100 європейських і 100 китайських географічних зазначень в Китаї і в Євросоюзі, відповідно проти присвоєння назв або фальсифікації продуктів. Ця угода, переговори по якій завершилися в листопаді 2019 року, має принести взаємні торговельні вигоди і надати споживачам гарантовано якісну продукцію з обох сторін», — йдеться в документі.

З боку ЄС в Китаї будуть захищені такі найменування, як шампанське, ірландське віскі, польська горілка, пармська шинка, грецький сир «Фета» та інші. З китайської сторони в список увійшли такі традиційні продукти, як Pixian Dou Ban (паста з квасолевої піксі), Anji Bai Cha (білий чай Анжі), Panjin Da Mi (рис Panjin) та Anqiu Da Jiang (імбир Anqiu).

У перспективі угода передбачає розширення списку найменувань до 175 з кожного боку. Її підписання приурочено до планового саміту ЄС-КНР, який пройде в понеділок в відеоформаті. Система географічних зазначень активно розвивається і просувається Євросоюзом для захисту від імітацій сільськогосподарської продукції, історично виробленої в конкретних регіонах держав співтовариства.

Брюссель активно працює над її визнанням у всьому світі, оскільки цей факт виключає можливість легального виробництва за межами Євросоюзу товарів з назвами,  які вже стали загальними і які захищені цією системою. Найяскравішим прикладом такого продукту є шампанське — ігристе вино, вироблене за строго визначеними правилами у французькій Шампані.