ЄС і Китай підписали угоду про взаємне визнання та захист традиційних продуктів

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.

Світова торгівля молочними продуктами в 2020 році збільшилася до 79 млн тонн в молочному еквіваленті.

Про це свідчать дані FAO, повідомляє DairyNews.ru.

Так, зростання склало 1,2%. Збільшення обумовлено зростанням імпорту молочної продукції в Китай, Алжир, Саудівську Аравію і Бразилію. Наприклад, КНР збільшив зарубіжні закупівлі молочної продукції на 7,4% до 17 млн ​​тонн на тлі зростання подушного споживання.

Виробництво м'яса птиці в Україні зростає щороку, повідомляє Антимонопольний комітет України, передає УНН.

Посилаючись на дані Державної служби статистики, в АМКУ поінформували, що у 2016 році в Україні було вироблено 1 млн 167 тис. тонн м'яса птиці, у 2017-му - 1 млн 185 тис. тонн (+ 1,5%), у 2018-му - 1 млн 259 тис. тонн продукту (+6,2%).

Тож, у сфері птахівництва простежується позитивна динаміка, констатували у Комітеті.

Водночас, виробництво свинини з 2016-го по 2018 рік впало на 6% - до 703 тис. тонн за рік. Виробництво яловичини і телятини також скоротилося - на 4,5%, до 359 тис. тонн на рік.

В АМКУ поінформували, що протягом останніх трьох років в Україні було вироблено 4 млн 624 тис. тонн м'яса всіх видів, з яких 2 млн 352 тис. тонн м'яса птиці, 1 млн 484 тис. тонн м'яса свиней та 740 тис. тонн м'яса яловичини й телятини.

Таким чином, м'ясо птиці займає 50,8% ринку виробництва м'яса в Україні, м'ясо свинини - 32,09%, м'ясо яловичини й телятини - 16%.

Джерело: УНН

Поголів’я птиці в Україні постійно зростало протягом останніх років. Утім, через світову кризу та низку негативних факторів, що вплинули на галузь, у 2020 році почався низхідний рух поголів’я птиці, як на промислових птахофабриках, так і у особистих селянських господарствах.

Станом на 1 червня 2020 року в усіх типах українських господарств утримувалось 231,118 млн голів птиці, повідомляє Державна служба статистики. Це на 1,5% менше, ніж нараховувалось у червні минулого року. Варто зазначити, що ситуація не була однорідною у всіх регіонах країни. Так, у дев’яти областях (Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернігівській) поголів’я свійської птиці зросло.

Якщо говорити про окремі типи господарств, то на промислових підприємствах на початку червня нараховувалось 119,729 млн птахів, що на 2,6% менше, ніж у такий же період 2019 року. У господарствах населення скорочення поголів’я було незначним. на 1 червня там утримували 111,389 млн птахів. Це на 0,2% менше, ніж у червні 2019 року.

Meat-Inform