ФАО: ціна на молочні продукти у вересні знизилися на 2,4%

Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство» — щорічна наймасштабніша подія галузі. У 2017-му захід відбудеться вдев’яте. Традиційні організатори — Асоціація «Свинарі України», агроконсалтингова компанія «Дикун» та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

Цьогоріч конгрес відбудеться 6 червня у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.

Конгрес «Прибуткове свинарство» давно відомий не лише в Україні, але й за її межами. Щорічно до нього долучається понад 1000 учасників з різних куточків країни та світу (представники з більш ніж 20 країн). Серед них — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави,  експерти  міжнародних організацій.

Конгрес «Прибуткове свинарство» — той майданчик, де представники аграрної спільноти можуть відверто обговорити ключові питання галузі, долучитися до передового світового досвіду у свинарстві, яким ділитимуться  провідні міжнародні та українські експерти. Так,   цьогоріч серед ТОП-тем події: стратегія боротьби з африканської чумою свиней, бенчмаркінг у свинарстві, механізми державної підтримки, податкова система, земельні питання.

До зустрічі на Конгресі «Прибуткове свинарство»!

http://pigcongress.org/2017/ukr

Додавання маннопротеїнів в корми креветок, вирощуваних в біофлонових системах, може підвищити середній рівень виживання на підприємстві, зазначається в результатах досліджень учених з Університету Санта Катаріни в США, опублікованих в міжнародному журналі Aquaculture.

За словами фахівців, у багатьох дослідженнях, проведених в минулі роки, аналізувався вплив пробіотиків на зростання і виживання об'єктів аквакультури. Разом з тим, пребіотики незаслужено були обділені увагою наукової спільноти. Американські фахівці досліджували штам маннопротеїнів L. vannamei і, зокрема, їх вплив на імунну відповідь і стан кишкових ворсинок у креветок.

Було встановлено, що додавання штаму в частці до 0,12% від обсягу комбікормів збільшувало довжину, ширину і загальний периметр кишкових ворсинок, в той час як використання великих доз також стимулювало вироблення супероксидних аніонів в організмі креветок. Все це, в кінцевому рахунку, покращує виживаність на підприємстві на 10%, в порівнянні зі стандартними показниками.

За матеріалами Feed Navigator

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

Європейський Союз ухвалив законодавчі норми, які забороняють компаніям поставляти на загальний європейський ринок товари «подвійної якості».

До слова, обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу цьогоріч зріс на 36,2%.

Законодавчі зміни є реакцією ЄС на вимоги Центральної та Східної Європи.

«Ми будемо активізувати боротьбу з «подвійними стандартами» якості продуктів. Ми вже внесли поправки до Директиви про недобросовісну комерційну практику, тим самим заборонивши компаніям поставляти на ринки ЄС товари подвійної якості. Це дасть національній владі повноваження контролювати питання на законодавчому рівні. Як сказав пан Юнкер у вересні минулого року, в ЄС не можуть бути громадяни другого сорту», — зазначила європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів і гендерної рівності Віра Юрова.

Питання складу і якості одних і тих же продуктів хвилює Східну Європу не перший рік. Останні випадки харчового шахрайства в ЄС були пов'язані з фальсифікацією оливкового масла, вина, меду, риби, молочних продуктів і м'яса птиці.

В Україні тим часом, за оцінками експертів, фальсифікований чи не кожен другий продукт.

За даними нещодавно проведеної експертизи, наприклад, 75% сиру не відповідають нормам і стандартам якості: замість тваринних жирів в продукції експерти виявили пальмову олію.

Не краща ситуація і з вершковим маслом. Згідно з повідомленням ГО «Громадський контроль захисту прав споживача», 74% цього продукту на споживчому ринку країни фальсифіковано.

Раніше критичну ситуацію з якістю продуктів і товарів в Україні публічно визнали і в Держпродспоживслужбі.

Паралельно в службі констатували рекордну кількість харчових отруєнь серед українців (протягом 2017 року).

milkua.info за матеріалами euractiv