Пребіотики в кормах поліпшать виживаність креветок

20 жовтня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт державного бюджету на 2022 рік.

Агросектору нардепи виділили 8 млрд грн. Зокрема, на такі бюджетні програми:

• Реконструкція, модернізація та відновлення меліоративних систем, включаючи здійснення відповідних заходів в Одеській області.
• Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників.
• Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру.
• Проведення земельної реформи.
• Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону.
• Селекція в рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні.

4,6 млрд грн з виділених 8-ми планується спрямувати на фінансову підтримку агровиробників.
ВАР вважає дану суму недостатньою та наполягає на суттєвому її збільшенні. Оскільки агровиробники щороку стикаються з новими викликами.

Також ВАР наголошує: аби у 2022-му агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки. А саме:

• Побудова нових зерносховищ.
• Розвиток зрошення.
• Підтримка овочівництва.
• Кошти на агрострахування.
• Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання.
• Розвиток садівництва.
• Підтримка тваринництва.

Наразі аграрним комітетом пропонується збільшити держпідтримку агросектору до 11 млрд грн.

uacouncil.org

3 жовтня Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство сільського господарства Литовської Республіки підписали спільну заяву щодо реалізації узгодженої Програми двостороннього співробітництва Україна-Литва в галузі АПК на 2017−2019 роки. Головна мета даної програми — поглиблення співробітництва в аграрному секторі відповідно нормативно-правової системи та міжнародних зобов’язань обох країн.

З української сторони підписантом виступила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, а з литовської — Віце-міністр сільського господарства Литовської Республіки Роландас Тарашкевічюс.

«Сьогодні Литовська Республіка вже стала однією з важливих партнерів для України в ЄС у співпраці в сільськогосподарському секторі. Ми дуже вдячні нашим литовським партнерам за надання допомоги в імплементації санітарних та фітосанітраних вимог ЄС в законодавстві України в рамках Угоди про асоціацію ЄС — Україна, а також за роботу литовських експертів в рамках проектів, які спрямовані на реалізацію євроінтеграційних ініціатив України в аграрному секторі», — підкреслила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

За словами Ольги Трофімцевої, підписання цієї заяви є ще одним кроком для поглиблення співпраці між нашими країнами в аграрному секторі. «Важливими напрямками двосторонньої програми є обмін досвідом щодо вимог до стандартів якості та безпечності харчової продукції, розвиток органічного виробництва. Також активне співробітництво передбачено у науково-дослідній сфері і галузі рибного та лісового господарства. Але пріоритетами для нас в двосторонньому співробітництві будуть залишатись сфери санітарії, фітосанітарії та ветеринарії», — підкреслила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра додала, що сторони висловили зацікавленість у залученні зовнішньої допомоги Європейської Комісії в рамках TAIEX на 2017−2019 роки, а саме підтримка та тренування українських спеціалістів ДПССУ у питаннях здійснення фітосанітарного контролю імпортованих вантажів державними фітосанітарними інспекторами у відповідності до вимог законодавства ЄС.

Довідково: За 8 місяців 2017 року товарообіг сільськогосподарської продукції між Україною та Литвою становив $103,8 млн та збільшився в два рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експорт становив 87,9 млн, ключові товари експорту: олія — $27,2 млн, вироби із зерна і хлібних злаків — $14,8 млн, зернові злаки — $10,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості - $8,1 млн, маргарин — $6,3 млн. Імпорт становив — $15,9 млн: залишки і відходи харчової промисловості — $4,2 млн, готові чи консервовані продукти з риби — $3,4 млн, вироби із зерна і хлібних злаків — $2,1 млн.

Прес-служба Мінагрополітики

До 28 лютого фонд CRDF Global приймає проекти від спільних груп американсько-українських дослідників, які спеціалізуються на сільськогосподарських науках.

Повідомляється, що Американський фонд CRDF Global і Міністерство освіти й науки України оголосили проведення Конкурсу спільних досліджень у сфері АПК та альтернативної енергетики.

Конкурс передбачає проекти у 2-х підкатегоріях:

сільськогосподарські біотехнології, включаючи патологію рослин, генну інженерію, молекулярні маркери і діагностику, а також способи, які можуть зменшити і/або усунути наявність хвороб рослин;

альтернативна енергетика, включаючи інженерні, нанотехнології, біохімію, мікробіологію і різні дослідження в даній області.

Переможці конкурсу отримають $57 тис.: $50 тис. — від CRDF Global і $7 тис. — від Міністерства освіти і науки.

milkua.info

Дослідники з Бразилії працюють над застосовуванням інфрачервоні камери для покращення роботи підприємств галузі тваринництва. З допомогою цієї технології можна точно визначити час, коли варто годувати тварин, а також діагностувати деякі захворювання поголів’я на ранніх етапах розвитку хвороби.

Застосовувати інфрачервоні камери на птахофабриках запропонував Антоніо Феррейра, доцент Федерального університету міста Лаврас (Бразилія). Над проектом PPGZoo університет працює останні 3 роки.

Професор Феррейра – фахівець з біокліматології. Випробування нової технології на птахокомплексах були успішними. Тепер бразильські учені досліджують ефективність застосування інфрачервоних камер у свинарстві.

Вимірювання температури за допомогою інфрачервоної камери дозволяє визначити час годівлі тварин, адже температура тіла дещо знижується, коли вони зголодніли. Підвищення температури може свідчити про захворювання.

Ця технологія є частиною більш масштабного проекту щодо визначення поведінки тварин при годівлі, а також визначення оптимальних орієнтирів для кожної породи. Основний інтерес, зазначає проф. Феррейра, полягає у підвищенні добробуту тварин за допомогою інновацій. Університет сподівається, що технологія стане безкоштовною для бразильських фермерів.

Meat-Inform