Ще один спалах АЧС зафіксували на Сумщині

За вісім місяців в Україні вироблено 1,33 млн. т. молочної продукції, що на 3% менше (-45 тис. т.), ніж торік. Поряд із скороченням, яке відбувається по більшості  молочних товарів, відмічається і зміна структури виробленої продукції.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об'єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т., порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т., що на 84 тис. т. менше, ніж торік.

У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об'єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т. Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ― на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т. Ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ― 28,2 тис. т. При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ― 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з’явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти. Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ― на 8,6%, до 24,2 тис. т., вершків незгущених ― на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ― 2,1%, молока згущеного ― 1,8%, вершків незгущених ― 3,2%,

Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об'єми виробництва, які фіксуються останніми роками.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т. сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ― 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об'ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.

Джерело: АВМ за даними ДССУ

Європейський парламент відмовився забороняти маркувати замінники м'ясних продуктів позначкою «вегетаріанська ковбаса», «веганський бургер» тощо. На замінниках молочних продуктів і надалі не можна писати «молоко», «сир» або «масло».

Більшість законодавців ЄС 23 жовтня не підтримали відповідний законопроєкт, який був ініційований і винесений на обговорення під тиском аграрних спілок.

Згідно з відхиленою пропозицією, «терміни і назви, пов'язані з м'ясом (…), повинні бути закріплені виключно за тими частинами тварин, що придатні для вживання людиною». За взірець наводилися такі терміни, як стейк, ковбаса, шніцель, гамбургер.

Відмову Європарламенту підтримати запропоновані обмеження схвально оцінила Європейська організація із захисту прав споживачів (BEUC), назвавши це рішення «доброю новиною».

Утім, щодо рослинних замінників молочних продуктів обмеження в маркуванні під час збуту й продажу зберігатимуться й надалі. Тобто в ЄС на полицях магазинів не буде товарів із позначкою «соєве молоко» або «рослинний сир». Виняток становлять лише такі давно усталені терміни, як «арахісове масло» або «кокосове молоко».

Водночас захисники прав споживачів розкритикували обмеження щодо маркування на молочних продуктах як «непотрібне». Це не має нічого спільного із захистом прав споживачів, кажуть вони.

Для довідки: протягом останніх років у ЄС спостерігається істотне зростання ринку продуктів-замінників рослинного походження, покликаних замініти м'ясну і молочну продукцію. За наявними оцінками, за останні 5 років обсяги продажу рослинних замінників м'яса в Європі зросли майже вдвічі.

agroportal.ua за матеріалами Deutsche Welle 

Приватні страхові компанії в Україні готові долучитися до процесу страхування українських фермерів та господарств від ризику захворювання на АЧС. Проте, усі погоджуються із тим, що питання складне з огляду на великі фінансові збитки від ураження вірусом. Про це УНН розповіли в СК «Провідна» у відповідь на інформаційний запит.

«При даній інфекції — є 100% випадок загибелі, у тому числі вимушеного забою застрахованої тварини, в результаті інфекційного захворювання або інфекційного захворювання внаслідок епізоотії, якщо епізоотія офіційно встановлена розпорядженням уповноважених органів. Тому страхові компанії так категорично відносяться до покриття такої інфекції», — зазначили гравці страхового ринку.

Разом з тим, в СК зауважили, що готові розглянути можливість прийняття на страхування такого ризику як АЧС за певних умов.

«Ми готові розглядати прийняття на страхування даного ризику, як самостійно так і в співстрахуванні, але все буде залежити від самого господарства та санітарних умов догляду за тваринами. Огляд у такому випадку обов’язковий», — пояснили у «Провідній».

Приватні страхові компанії заявили, що теж не проти страхувати фермерів від АЧС, але така послуга буде не з дешевих. 

pigua.info

До затримки посліду більш схильні корови, що отримують неповноцінний раціон (надлишок протеїну за білкового перегодовування, дефіцит вітамінів А, D, E, мінеральних речовин: йоду, кобальту, міді, селену), тварини з ожирінням і виснаженням, а також ті, що мають гіподинамію (наприклад, за стійлово-прив'язної системи утримання корів у господарстві).

Аби уникнути затримання посліду, раціон тільних корів повинен бути повноцінним і збалансованим за кількістю енергії, протеїну, вуглеводів, незамінних амінокислот, жирів, вітамінів та мінеральних речовин.

Для годівлі тільних корів застосовують тільки якісний корм, незабруднений грибами, патогенними мікроорганізмами й іншими сполуками, що можуть спричинити інтоксикацію.

Тому не рідше ніж один раз на квартал треба планувати й проводити лабораторні дослідження щодо якості та безпечності кормів. Необхідно визначати хімічний склад і поживність кормів раціону й проводити біохімічні дослідження крові 10−15% корів на початку сухостійного періоду, у 7−8 місяців тільності, через 10−20 днів після отелення та у неплідних тварин.

За біохімічним аналізом крові з урахуванням хімічного складу кормів раціонів по всіх елементах живлення можна прогнозувати виникнення у корів патологій, своєчасно вжити необхідні заходи та за потреби балансувати раціон і поповнювати його дефіцитними мікроелементами, зокрема, преміксами.

agrotimes