ЄС зняв заборону на імпорт української курятини - Точицький

Чому змінилися торгові потоки поросят, забійних свиней та свиноматок усередині ЄС?

На торгівлю живими свинями між країнами Європейського Союзу вплинули санітарна ситуація, логістичні труднощі після COVID-19, а також те, що виробництво зазнає жорсткості правил та підвищується конкурентоспроможність.

У 2021 році між країнами ЄС було продано понад 31 мky свиней, що різко знизилося порівняно з 2017 роком (-10%). Поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Бельгії у 2018 році, а потім у Німеччині у 2020 році, а також логістичні проблеми, пов'язані з COVID-19, ускладнили міжнародну торгівлю живцем. Історично ця торгівля відбувалася у Північній Європі, особливо між країнами, що межують. Нідерланди, Данія та Німеччина генерують 82% європейських потоків. Перевезення на більш далекі відстані все ще можливе, хоча європейські правила ускладнюють її. Забійні свині експортуються за високу винагороду, щоб регулювати внутрішню пропозицію відповідно до попиту. Експорт поросят, пов'язаний зі спеціалізованим виробництвом, відповідає екологічним обмеженням, які дозволяють проводити дорощування дома.

Два основних експортери живих свиней, Нідерланди та Данія, щорічно експортують понад 23 млн свиней до інших країн-членів ЄС.

У Нідерландах експорт скоротився на 17,4% у період з 2020 до 2021 року через різке падіння виробництва в країні. Експорт до Німеччини, основний напрямок Нідерландів, впав як по поросятах, так і по забійних свинях, що скоротився вдвічі і склав менше 650 тис. голів, що ледве сягає чверті експорту 2017 року. Це також пояснюється зниженням цін на свинину в Німеччині після спалаху АЧС.

Для Данії основними пунктами призначення є Німеччина та Польща. Експорт данських поросят до Польщі падає з 2018 року, і ця тенденція посилюється у 2021 році (-12% у 21/20). Це зниження пояснюється поширенням АЧС у Польщі та низькою рентабельністю фінішної обробки. Потоки датських поросят до Німеччини залишаються стабільними, але перевага вітчизняного походження в Німеччині може призвести до їхнього зниження.

У 2021 році Іспанія імпортувала 2,5 млн поросят, у тому числі 1,9 млн з Нідерландів, що підтримало недавнє внутрішнє зростання і компенсувало втрату поросят на фермах, які постраждали від вірусу РРСС. Для задоволення зрослих внутрішніх потужностей із забою Іспанія імпортує понад 600 тис. свиней забійних кондицій на рік.

Щодо Франції, то ця країна в основному експортує забійних свиней до Бельгії (259 тис. голів у 2021 році) і іноді торгує з Іспанією (131 тис. свиней у 2021 році).

Очікується, що найближчими роками торгівля живими тваринами всередині ЄС продовжуватиме скорочуватися, що частково зумовлено зниженням виробництва в Голландії та Данії та зменшенням попиту в Німеччині.

pig333.com

Опубліковано результати торгівлі агропродовольчими товарами ЄС за лютий 2022 року.

Загальна вартість торгівлі агропродовольчими товарами ЄС у лютому 2022 року становила 28,3 млрд, що на 18% більше порівняно з тим самим місяцем минулого року. Експорт зріс на 11% до 16,6 млрд., а імпорт збільшився на 30% і сягнув 11,7 млрд., що відображає торговий баланс у розмірі 4,9 млрд. Це означає збільшення на 52% порівняно з січнем 2022 року.

Щодо тваринництва, експорт яловичини та телятини зріс на 28% у річному обчисленні. Експорт свинини знизився на 20%. З 27 категорій продуктів лише свинина знизила вартість експорту у річному обчисленні.

Експорт агропродовольчих товарів до Китаю різко впав за перші два місяці року, скоротившись на 836 млн, або 28%. Насамперед це було викликано скороченням експорту свинини до цієї країни на 856 млн або 66% у річному обчисленні.

У січні та лютому основною експортною категорією були зернові заготівлі та продукти перемелювання — 3,1 млрд євро.

Основною категорією імпорту в січні та лютому було олійне насіння, імпорт якого виріс на 41% у річному обчисленні і склав понад 5 млрд. євро.

До початку військової агресії росії імпорт із України за перші два місяці року зріс більше, ніж із будь-якої іншої країни (на 96%). Імпорт зернових, олії та олійних культур збільшився як у вартісному, так і в натуральному вираженні, причому порівняно з аналогічним періодом 2021 року було імпортовано додатково 1,4 млн т зернових.

pig333.com

Додавання жовчних кислот в раціон бройлерів може відігравати важливу роль в рості і метаболізмі тварин. Це важливо для зменшення кількості абдомінального жиру, а також для поліпшення загальної якості продукції, відзначається в дослідженні компанії Shandong Longchang.

Крім усього іншого жовчні кислоти в комбікормах дозволяють запобігати так зване здерев'яніння курячої грудки. Цей ефект спостерігається у швидкозростаючих бройлерів, у яких грудні м'язи перебувають у стані постійного спазму, через що філе при торканні стає дуже щільним.

У серії досліджень було встановлено, що додавання жовчних кислот в раціон бройлерів крім усього іншого, дозволяє скоротити ймовірність виникнення даного ефекту, який, як прийнято вважати, може вкрай негативно впливати на ступінь задоволеності споживачів кінцевим продуктом.

За матеріалами All About Feed

Як і будь-яка галузь сільського господарства, тваринництво є галуззю з досить високим ризиком. Саме тому в Україні необхідна диверсифікація і розвиток систем агрострахування, щоб виробники за допомогою відповідних інструментів могли протидіяти ризикам та збиткам не тільки в секторах з виробництва продукції рослинництва, але й тваринництва.

Про це сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу», організованого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) 12 червня.

У заході взяли участь Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джексон Пелмар, провідні експерти IFC, банки, страхові компанії, профільні асоціації, перестраховики, брокери та учасники ринку.

«Розвиток тваринництва в Україні є одним з пріоритетних завдань Мінагрополітики. Ми шукаємо страхові рішення для збереження та збільшення прибутковості невеликих молочних господарств та мінімізації ризиків, пов’язаних з галуззю скотарства. З цією метою Мінагрополітики та IFC спільно працюють над удосконаленням нормативно-правового регулювання та інституційної складової агрострахування в Україні», - зазначила заступник Міністра.

Олена Ковальова додала, що найбільшим досягненням даної співпраці на сьогодні стало створення Сектору з агрострахування, завданням якого є покращення регулювання системи агрострахування в Україні, що відповідно стимулюватиме розвиток цього ринку.

Під час круглого столу основні доповідачі презентували результати дослідження сектору тваринництва в Україні та запропонували рекомендації та страхові рішення, які зможуть збільшити фінансування молочних господарств в Україні. Крім того, спеціально запрошений експерт, головний спеціаліст з фінансування аграрного сектору голландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств та виробників телятини у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Довідково:                                                                                            

У 2018 році Урядом передбачено 4 млрд гривень на державну підтримку галузі тваринництва та 1 млрд гривень – на підтримку фермерства та кооперації. Основні акценти держпідтримки фермерства – на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах.

Прес-служба Мінагрополітики