ЄС залишить в силі пом'якшені вимоги до виробників органічних комбікормів

27-лист-2017

Європейська Комісія, регулюючий орган Євросоюзу (ЄС), на днях попередньо погодилася продовжити чинні вимоги до постачальників органічних комбікормів в ЄС, згідно з якими 5% від їх складу може припадати на неорганічні компоненти.

Якби не було такого роду рішення, то вже з січня 2018 року виробникам довелося б робити свою продукцію на 100% органічної, що, за визнанням самих компаній, було б для них вкрай важко, головним чином тому, що малий перелік компонентів сьогодні сертифіковані в ЄС для індустрії органіки.

Пом'якшені вимоги були продовжені ще на рік - до грудня 2018 року, коли європейські регулятори планують повернутися до цього питання ще раз.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Зупинка морського експорту загрожує глобальній продовольчій безпеці, – Микола Сольський
02-лист-2022

Блокування «зернового коридору» матиме негативні наслідки не лише для України, це вплине на продовольчу безпеку у світі та може спровокувати значне підвищення цін на зерно у майбутньому. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський сказав в ефірі загальнонаціонального марафону #UAразом.

«Ціни на зерно реагують негативно, вони будуть йти вгору. І ми дуже сподіваємось на спільну роботу з нашими партнерами, щоб виправити цю ситуацію», — зазначив Микола Сольський.

Підвищення цін відчують навіть ті країни, які ніколи не купували українського зерна, а також може загостритися продовольча криза. Насамперед, у найбідніших країнах світу.

Зрив угоди також відобразиться і на внутрішньому ринку. В Україні вже спостерігається тенденція до зменшення посівних площ. Фермери цього року посіяли озимих приблизно на 40% менше площ, ніж минулого року.

«Зерновий коридор є важливим для українського фермера тим, що ціна на зерно в перспективі росла, що давало змогу аграріям покрити затрати й провести майбутню посівну», — пояснив Міністр.

Микола Сольський підкреслив, що 70% українського експорту здійснювалося саме через морські коридори. І хоч Україна за останні місці значно наростила експорт альтернативними шляхами — через кордони з ЄС, зупинка морського експорту загрожує глобальній продовольчій безпеці.

Детальніше
Думка: Українські фермери зменшують посівні площі під соєю
10-вер-2021

В Україні сьогодні відбувається скорочення посівних площ під соєю. Це пов'язано з державним регулюванням, адже скасування минулого року «соєвих правок» відбулося після посівної, тому фермери не встигли зреагувати на нього.

Про це під час конференції BLACK SEA OIL TRADE розповіла регіональний директор Східної Європи асоціації «Дунайська Соя», виконавчий директор Donau Soja Organisation Оксана Просоленко.

«Останні 3 роки були для українських фермерів важкими, адже багато регіонів уже пересушені. Цього року в нас з'явилося ще й таке явище як повітряна посуха. Через неї соя не формує боби», — каже Просоленко.

Та незважаючи на скорочення площ, зазначає експертка, урожайність сої буде вищою, ніж минулого року — очікується 3-3,1 млн т на противагу минулорічним 2,7 млн т.

«Попит на українську сою буде високим цього сезону, оскільки в країнах Європи очікується -30% до врожаю минулого року», — стверджує виконавчий директор Donau Soja Organisation.

AgroPortal.ua

Детальніше
За вісім місяців в Україні недовироблено 45 тисяч тон молочної продукції
08-жовт-2020

За вісім місяців в Україні вироблено 1,33 млн. т. молочної продукції, що на 3% менше (-45 тис. т.), ніж торік. Поряд із скороченням, яке відбувається по більшості  молочних товарів, відмічається і зміна структури виробленої продукції.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об'єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т., порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т., що на 84 тис. т. менше, ніж торік.

У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об'єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т. Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ― на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т. Ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ― 28,2 тис. т. При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ― 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з’явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти. Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ― на 8,6%, до 24,2 тис. т., вершків незгущених ― на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ― 2,1%, молока згущеного ― 1,8%, вершків незгущених ― 3,2%,

Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об'єми виробництва, які фіксуються останніми роками.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т. сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ― 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об'ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.

Джерело: АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Уряд хоче заборонити птахівникам працювати на єдиному податку. Чому це погана ідея
06-серп-2021

Автори законопроєкту № 5600 пропонують перевести всіх виробників, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок або курей, а також виробників яєць на загальну систему оподаткування.

Революційні зміни, за оцінками Мінфіну, принесуть держскарбниці не так і багато — всього 100 млн грн. Це в разі, якщо птахівницькі підприємства «спрацюють у прибуток» в нинішніх умовах. Але є великий ризик, що разом з тим частина компаній підуть «у тінь», деякі й зовсім закриються, а місцеві бюджети втратять хороше джерело надходження коштів.

Скандальний законопроєкт

Депутати подали понад 10 тис. правок до скандального законопроєкту № 5600 Про внесення змін до Податкового кодексу. Документ був прийнятий Верховною Радою в першому читанні 1 липня, законодавці готуються розглянути його вдруге найближчими тижнями. Головна новація документа — зміна правил адміністрування податків. Норми нового документа не сподобалися бізнесу і профільним асоціаціям.

Наприклад, фіскали зможуть направляти запити платнику податків і приходити з позаплановою перевіркою (з будь-якої формальної причини, як можна прочитати в законопроєкті). А за її результатами — донараховувати суми податків. Поки компанія оскаржує рішення податківців, її майно можуть взяти в податкову заставу. Що це означає? Фактичне зупинення роботи. Компанія може зіштовхнутися з проблемами та в деяких випадках не матиме змогу закуповувати і продавати товари, залучати кредити тощо.

Дискримінаційні норми

Зміни торкнулися і птахівників. Галузь стала єдиною на аграрному ринку, де виробники не зможуть працювати на єдиному податку. Всі підприємства, які займаються вирощуванням перепелів, індиків, качок, курей, а також виробники яєць зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Причому, за словами голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, в пояснювальній записці до законопроєкту не наводяться аргументи для такого кроку.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає.

І це не найкраща ідея, вважають у профільних асоціаціях. Виробництво яєць в першому півріччі скоротилося на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — такого різкого падіння не спостерігалося в галузі останні 20 років. М’яса птиці за цей же період виробили на 8% менше. Двадцять підприємств закрилися, а 15 тис. осіб втратили роботу.

Галузь зіткнулася з кризою, і додаткові податкові новації можуть лише погіршити і так непросту ситуацію, вважають виробники. Багато невеликих компаній, які, наприклад, займаються вирощуванням качок або перепелів, зараз працюють на єдиному податку четвертої групи. Вони платять відрахування до місцевих бюджетів і тим самим підтримують розвиток громад на додачу до соціального навантаження, яке існує, незалежно від напряму бізнесу. Якщо ж їх переведуть на загальну систему оподаткування, то це не тільки може вдарити по бюджетах громад, але й не принести відчутних надходжень до бюджету. Виробники, які останніми роками зазнають збитків, не матимуть змогу заплатити в казну податок на прибуток. Якщо ж підприємець працює на єдиному податку четвертої групи, то він перераховує кошти до місцевого бюджету незалежно від фінансових результатів своєї роботи. Нова норма є також очевидно дискримінаційною, оскільки новації торкнулися тільки однієї, а не всіх аграрних галузей.

Наслідки після набуття чинності нормами законопроєкту № 5600 для птахівників можуть виявитися катастрофічними: частина компаній піде «в тінь», інші — змушені будуть закритися, місцеві бюджети втратять кошти, а державний — майже нічого не отримає. Сумнівними виглядають навіть озвучені Мінфіном 100 млн грн від такого кроку. В результаті і ця сума може виявитися ще скромнішою.

«Якщо уряд і Верховна Рада продовжать використовувати тільки методи посилення податкового тиску на бізнес, розширюючи і без того чималі повноваження різних контролерів, то, на жаль, тіньовий сектор буде тільки рости. Бізнес закликає до розвитку економіки через залучення інвестицій та створення нових робочих місць і до збільшення доходів Державного бюджету шляхом перекриття нелегальних схем. Законопроєкт № 5600, який збільшує навантаження на сумлінний бізнес і створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес, є спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки. Ухвалення законопроєкту № 5600 неприпустиме», — йдеться в спільній заяві Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та Союзу Українських Підприємців.

biz.nv.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок