Думка: Українські фермери зменшують посівні площі під соєю

Витрати на виробництво комбікормів для великої рогатої худоби (ВРХ) в багатьох регіонах світу досягли рівнів, які в останній раз спостерігалися в 2011 і 2013 роках, відзначається в доповіді Rabobank. На цьому тлі ціни на яловичину також ростуть, що може вплинути на обсяги споживання цього виду м'яса.

В середині травня уряд Аргентини ввів 30-денний мораторій на експорт яловичини, який буде покликаний стримати зростання цін на національному ринку. Аргентина поставляє 22% імпортної яловичини в Китай, і це рішення, ймовірно, ще більше розігріє світові ціни. У той же час, на думку аналітиків, яловичина зростає в ціні в силу об'єктивних причин, і найближчим часом немає передумов для розвороту цього тренда через дорожнечу комбікормів.

За матеріалами Feed Navigator

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов підвів підсумки виплати дотацій у 2019 році і водночас розповів, як розподілятимуться дотації аграріям у 2020 році.

Про це він написав на своїй сторінці у facebook.

«Сьогодні, 11 січня відбулася робоча нарада під головуванням заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, на якій розглянуто реалізацію у 2019 році бюджетної програми 1 201 150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», — написав Милованов.

За його словами, відповідно до Закону України від 31 жовтня 2019 року № 265-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Мінекономіки за бюджетною програмою 1 201 150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» було передбачено видатки із загального фонду на суму 681 790,0 тис. гривень.

За період грудень 2018 року та січень — вересень 2019 року фактично спрямовано сільгосптоваровиробникам коштів на суму 640 793 814 гривень 56 коп, — уточнив він.

Милованов додав, що програмою скористалося 5 400 сільськогосподарських товаровиробників, придбано 10 309 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 3,1 млрд. гривень.

Одночасно, Мінекономіки сформовано «Реєстри сільськогосподарських товаровиробників — отримувачів часткової компенсації вартості техніки та обладнання», на підставі наданої інформації від уповноважених банків за жовтень та листопад 2019 року. Прогнозована потреба в коштах за жовтень-листопад 2019 року складає 563 123 825 гривень 93 коп., — додав міністр.

Він акцентував, що за результатами наради прийнято рішення, що часткова компенсація вартості за період жовтень-листопад 2019 року буде виплачена сільгосптоваровиробникам у 2020 році після проведення розподілу коштів за напрямами щодо підтримки сільгосптоваровиробників відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX.

milkua.info

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний.
Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у з’вязку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року.
Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю.
Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». Це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. т за весь попередній сезон.
Постачання соєвих бобів протягом липня склало 141,55 тис. т у порівнянні з майже 71,3 тис. т у червні 2022 р. та 31 тис. т сої, відправленої на експорт у липні минулого року.
Одночасно експорт соєвої олії знизився у липні до 15,7 тис. т з 18 тис. т у червні. Це також майже на 3 тис. т менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям у липні 2021 р.
Фактичний експорт соняшникової олії склав за місяць 307 тис. т, що на 39,4 тис. т більше, ніж у червні. Водночас це на 9% менше, ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. т, що на 48,3 тис. т більше показників червня. Це також суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. т.

agroportal.ua