В АМКУ показали динаміку виробництва курятини

25-лист-2019

Виробництво м'яса птиці в Україні зростає щороку, повідомляє Антимонопольний комітет України, передає УНН.

Посилаючись на дані Державної служби статистики, в АМКУ поінформували, що у 2016 році в Україні було вироблено 1 млн 167 тис. тонн м'яса птиці, у 2017-му - 1 млн 185 тис. тонн (+ 1,5%), у 2018-му - 1 млн 259 тис. тонн продукту (+6,2%).

Тож, у сфері птахівництва простежується позитивна динаміка, констатували у Комітеті.

Водночас, виробництво свинини з 2016-го по 2018 рік впало на 6% - до 703 тис. тонн за рік. Виробництво яловичини і телятини також скоротилося - на 4,5%, до 359 тис. тонн на рік.

В АМКУ поінформували, що протягом останніх трьох років в Україні було вироблено 4 млн 624 тис. тонн м'яса всіх видів, з яких 2 млн 352 тис. тонн м'яса птиці, 1 млн 484 тис. тонн м'яса свиней та 740 тис. тонн м'яса яловичини й телятини.

Таким чином, м'ясо птиці займає 50,8% ринку виробництва м'яса в Україні, м'ясо свинини - 32,09%, м'ясо яловичини й телятини - 16%.

Джерело: УНН

 

 

Більше новин
У серпні 2019-го Україна імпортувала на 25% менше свинини ніж рік тому
12-вер-2019

У серпні Україна завезла 2,75 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м'яса свиней (УКТ ЗЕД 0203). Це на чверть менше порівняно з обсягами імпорту свинини у серпні минулого року, однак на 11% більше ніж усередині літа. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Пожвавлення імпортної активності аналітики частково пов'язують з підвищенням рівня закупівельних цін на свинину в останній місяць літа.

«І в Україні, і в країнах ЄС ціни на свинину протягом серпня мали висхідну динаміку. Проте у країнах Євросоюзу середня серпнева ціна закупівлі свинини зросла на 2,2-2,4% проти липневої позначки, тоді як в Україні цей показник додав майже 5%»,  — коментують аналітики.

Що стосується країн-постачальниць свинини, то цьогоріч Польща «виборола» лідерську позицію: майже половина (47,9%) імпортованої у 2019-му свинини припадає на імпорт з сусідньої країни. Німеччина опустилася на друге місце з менш ніж 20% поставок, а третю сходинку посідають постачальники з Нідерландів з десятою частиною імпорту. Експерти зазначають, що у рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, до кінця року в межах квот може надійти ще 5,5 тис. т свинини з ЄС.

Втім, експерти зазначають, що минулого серпня зовнішні поставки свинини були активнішими: за серпень 2018-го на внутрішній ринок надійшло на чверть більше свіжого, охолодженого та мороженого м'яса свиней ніж цього року — 3,5 тис. т. «Хоча сукупні обсяги імпорту свинини все ще перевищують торішні (16,33 тис. т проти 15,71 тис. т за січень-серпень 2018-го), це відхилення скоротилося до 4%», —зазначають в АСУ.

Помісячна динаміка імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203)

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними митної статистики ДФСУ

Детальніше
Бізнес пропонує уніфікувати систему рецептів на ліки для тварин
21-черв-2019

Бізнес виступає за уніфікацію системи рецептів людської та ветмедицини. Про це минулого тижня представники Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації говорили з керівництвом проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», повідомляє прес-служба асоціації.

«Перевагою лікування тварин є те, що зараз можна використовувати ліки для людей, які можна купити в звичайній аптеці. Проте, домашні тварини хворіють і такими хворобами, як епілепсія, рак тощо. І тут виникають ускладнення. Адже ці ліки можна придбати виключно у людській аптеці та виключно за рецептом людського лікаря. Виникає правова колізія, адже виходить, що, наприклад, щоби пролікувати корову, яка забезпечує господарство молоком, потрібно отримати рецепт у людського лікаря. Це щонайменше дивно», — пояснив координатор комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації Дмитро Кирилюк.

Він також додав, що побоювання викликає ситуація з антибіотиками. Адже у ветаптеці їх можна придбати без рецептів.

Власне, саме тому й важливо максимально швидко уніфікувати рецептурність ліків людської та ветмедицини, щоб мінімізувати можливості для неякісного лікування, що може призвести до негативних для здоров’я наслідків. Для цього потрібно, перш за все, запровадити єдину електронну систему рецептів, яка дозволить виробникам вносити назву препарату та серію, лікарям — електронний рецепт, а споживачам можливість перевіряти оригінальність цього препарату. Найбільш важливим елементом цієї системи має бути розділ подачі скарг. Це дозволить виробнику та державі контролювати епізоотичну ситуацію (поширення певної хвороби) по всій території країни та мінімізує можливість отримання підробки або нелегального імпорту. Наразі така система розробляється, вона має бути уніфікована з міжнародною ветеринарною базою ЄС в частині спостереження за побічними реакціями. Для її фінального запуску необхідним є прийняття проекту закону про ветмедицину, який наразі готується в Держспоживслужбі.

Друге важливе питання ветеринарної сфери — оформлення паспорту для тварини, який є основним документом. Він видається ветлікарем при первинній вакцинації тварини та містить інформацію про власника тварини, дату вакцинації та тип вакцини, профілактичне лікування тощо. Водночас, виникає парадокс, адже документ, який видає ліцензований ветеринарний лікар, державою не визнається. Тож якщо, наприклад, тварину потрібно вивезти за кордон, необхідно звертатись до державної уповноваженої ветеринарної клініки, повторно заповнювати всі необхідні документи та проходити повторну вакцинацію. Це займає час і потребує додаткових коштів.

«Така ситуація виглядає абсурдно та, очевидно, потребує врегулювання, оскільки сезон подорожей вже почався і все більше власників тварин стикаються з ускладненнями при перетині кордону з домашніми улюбленцями. Зі свого боку, найближчим часом бізнес-спільнота підготує відповідні пропозиції та надасть Мінагрополітики та Держпродспоживслужбі на врахування. Сподіваємося, ситуацію вдасться вирішити», — йдеться в повідомленні.

milkua.info

Детальніше
Експорт молочних продуктів у червні ― падіння чи зростання?
18-лип-2019

За підсумками зовнішньої торгівлі у червні місяці молочних товарів було продано на загальну суму 25,7 млн дол. Це на 4,9% більше, ніж у червні минулого року ― 24,5 млн дол.

Зростання забезпечили група товарів сухого та згущеного молока. Їх експорт значно зріс ще у травні місяці і наразі продовжує лідирувати у зовнішній торгівлі молокопродуктами. Так, у червні на зовнішніх ринках їх було продано 6 тис. т, що на 36,6% більше, ніж минулого року ― 4,4 тис. т. Така ситуація не виглядає дивною, адже зараз на світових ринках є значний попит на сухе незбиране молоко і українські виробники вчасно переорієнтовують виробництво враховуючи більш вигідні глобальні тенденції.

Зростання експорту відмічалося і в групі молока та вершків незгущених, який наростив об’єми продажів на 4,6% ― до 1,7 тис. т, порівняно з червнем минулого року.

Об’єми зовнішньої торгівлі рештою молочних товарів суттєво знизилися. Особливо відреагували експорторієнтовані групи, зокрема масло, торгівля яким скоротилася до 1,5 тис. т, що на 61,3% менше, ніж у червні 2018 року і на 148,8% менше, ніж у 2017 р. На глобальний ринок масла наразі суттєво  впливає європейська пропозиція та ціна. Так, за період з січня по травень 2019 року європейськими виробниками було вироблено 973,9 тис. т масла, що на 1,5% перевершило виробництво минулого року, при цьому середньоєвропейська ціна склала 4179 євро/т, що на 33,9% нижче, ніж минулого року ― 5596 євро/т. Проте травень є сезонним піком виробництва цього продукту в Європі і в наступні місяці воно буде знижуватися, що може відобразитися на кон’юнктурі ринку даного продукту.

Експорт сиру також зазнає серйозних втрат. У червні він скоротився на 40,4%, до 372 т, порівняно з 2018 роком ― 624 т. Ситуація із зовнішньою торгівлею сиром для українських виробників досить складна. Її витоки йдуть від початку російської агресії щодо України та, відповідно, закриттям російських ринків збуту, які були для нас основними, а також транзитних коридорів. До цього часу українським виробникам не вдалося знайти альтернативних зовнішніх ринків з аналогічним попитом на український сир. Наразі є лише надія на пожвавлення експорту у країни пострадянського простору, так як Росія нещодавно зняла заборону на транзит українських товарів по її території. Тому у разі зростання попиту, українські виробники матимуть можливість нарощувати об’єми експорту, особливо сирів та сирного продукту.

У червні також суттєво скоротився і експорт сироватки ― до 1,8 тис. т, що на 41,6% менше, ніж у минулому році. Ситуація виглядає досить не типовою з огляду на сезонність, адже у минулі роки експорт української сироватки зростав від початку року до червня включно. Натомість цього року скорочення зовнішніх поставок почалося ще з квітня і виглядає досить динамічним ― 44% відносно найвищого об’єму поставок у березні ― 3,1 тис. т. Причин тут декілька і головна з них ― це падіння світової ціни на молочну сироватку, яке триває ще з початку року, інша ― зниження попиту з Китаю на кормову сироватку у зв’язку з епізоотією африканської чуми свиней, остання ― внутрішній фактор, який змусив переробників переорієнтувати виробництво на більш вигідні експортоорієнтовані товари ― СНМ та СЗМ.

В цілому, слід віддати належне національним виробникам експорторієнтованої продукції, яким вдалося вчасно переорієнтувати виробництво і підлаштуватися під досить динамічний та мінливий глобальний молочний ринок, що навіть дало можливість наростити експортну виручку, порівняно з червнем минулого року.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

Детальніше
АЧС в Україні: новий випадок на Закарпатті
22-лист-2018

16 листопада 2018 року новий випадок АЧС зафіксували у Закарпатській області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, хворобу виявили у впольованих в урочищі «Лопош» поблизу с. Великі Береги Берегівського району диких кабанів.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Берегівській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживають заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок