Експорт українських яєць скоротився на 42%

Сільгоспвиробники, ймовірно, будуть економити на добривах, не на насінні. Ним аграрії вже забезпечені найбільшою мірою — на 80% від потреби, добривами — на 64%, ЗЗР — на 64%. Найменше закуплено палива.

Такі результати опитування, проведеного «АПК-Інформ» у січні 2022 року.

Зазначається, що 90% опитаних фермерів із великою ймовірністю знають, як зміняться виробничі витрати. Більшість опитаних відзначили, що їхні витрати на добрива зросли більше ніж на 50%. Подібна ситуація з паливом та ЗЗР. Зростання вартості насіння очікується аграріями на рівні 10%.

Якщо низький обсяг закупленого палива є нормою для цього періоду часу, то низька частка закуплених добрив — це фактор ризику, ймовірно, на них і будуть економити аграрії. Такий прогноз дав керівник служби бізнес-проєктів ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко під час прес-конференції «Тренди та перспективи насіннєвого ринку» в рамках Seed forum 2022.

Суттєвих змін у структурі посівів України не очікують. 75% буде під соняшником та кукурудзою. «Проте вартість ресурсів може змусити певну категорію фермерів, особливо невеликих господарств, переглянути структуру виробництва, десь зменшити площі під якоюсь культурою, десь навіть залишити під паром. Точно буде скорочення витрат на ресурси, насамперед добрива», — відзначив Андрій Купченко.

Можливе зниження площ під кукурудзою може бути компенсоване соєю або іншими бобовими в першу чергу.  

За словами експерта, недовнесення добрив і скорочення площ призведуть до зниження врожаїв. Попередній прогноз: по кукурудзі — 34-36 млн т, пшениці — 26-28 млн т, ячменю — 8-8,5 млн т.

Урожай соняшнику буде на рівні минулорічного — 15,4-15,8 млн т. 

Сої та ріпаку зможуть зібрати більше, ніж минулого року: 3,2-3,7 млн т та 2,5-2,9 млн т відповідно. 

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та заступник Міністра транспорту й інфраструктури Румунії – Державний секретар Іонел Скріоштяну під час спільної зустрічі обговорили питання щодо налагодження безперебійних поставок вантажів агропродовольчої продукції з України до традиційних експортно залежних ринків.

Микола Сольський підкреслив, що Україна має для забезпечення власних продовольчих потреб запасів мінімум на два роки, а окремих видів продукції - і на більше.

Крім того, ми маємо десятки мільйонів тонн с/г продукції, передбаченої на експорт, але наразі є проблеми з її постачанням, оскільки росія заблокувала всі наші порти. У результаті Україна, за словами Міністра, втрачає щомісяця $ 1,5 млрд, у європейських утворюється продовольча криза, а в африканських — посилюється голод.

«Тому ми з партнерами шукаємо альтернативні логістичні шляхи для відправки наших вантажів через європейські морські порти, зокрема румунський морський порт Констанца. Крім того, обговорюємо можливості залізничних перевезень, збільшення обсягів транзитних перевезень вантажним транспортом», — зазначив Микола Сольський.

Міністр подякував своєму румунському колезі за конструктивний діалог та висловив сподівання, що окреслені питання вдасться вирішити найближчим часом. Також домовились підтримувати діалог із обговорюваних питань.

minagro.gov.ua

Європейська комісія повідомила, що внесла додаткові технічні правки до формату видачі сертифікатів, погоджених компетентними органами України та Європейського Союзу.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Зазначається, що правки внесені у зв’язку із вступом у дію нової версії системи видачі ветеринарних сертифікатів державами — членами Європейського Союзу: TRACES NT замість раніше діючої TRACES Classic.

Як повідомили у Держпродспоживслужбі, правки внесені до формату видачі: ветеринарного сертифіката для експорту термічно-обробленого молока та молочних продуктів з держав-членів Європейського Союзу в Україну; міжнародного сертифіката для експорту з Європейського Союзу в Україну желатину та/або колагену, призначеного для споживання людиною; міжнародного сертифіката для ввезення в Україну яєчних продуктів з Європейського Союзу; міжнародного сертифіката для ввезення в Україну м’яса птиці з Європейського Союзу.

«Разом з цим, у випадку видачі вищезазначених сертифікатів у паперовому вигляді (без використання системи TRACES), форми мають бути ідентичними до тих, які опубліковані на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі „Погоджені форми ветеринарних сертифікатів“ — „Європейський Союз“, за винятком додання офіційної мови держави-члена ЄС, за посиланням», — повідомили у Держпродспоживслужбі.

У жовтні 2020 року Україна зробила ще один важливий крок до формування належного законодавства у сфері органічного виробництва. Так, Урядом прийнято Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції (постанова №1032), який розроблено з урахуванням вимог законодавства ЄС. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

Документом визначено правила сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції, а також порядок видачі сертифіката, його дубліката та форму.

Враховуючи, що Україна є провідним постачальником органічної продукції на зовнішні ринки, запровадження власної системи сертифікації підвищить імідж України на світовій торговій арені. Крім того, це сприятиме сталому розвитку вітчизняного органічного сектору, збільшенню прозорості виробництва та насиченню внутрішнього ринку органічною продукцією.

Нагадаємо, що за підсумками 2019 року Україна посіла 1 місце в Європі та 2 місце у світі (зі 123 країн) за обсягами експортованої органічної продукції до ЄС, піднявшись на дві сходинки порівняно з попереднім роком. Про це йдеться в щорічному звіті Європейської Комісії «Імпорт органічних агропродовольчих товарів в ЄС: ключові зміни в 2019 році».

Крім того, постановою № 1032 внесено зміни до Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції (постанова № 970). Зокрема, правила доповнено положеннями, що визначають вимоги до документування виробниками своєї діяльності, що є обов’язковою умовою для проведення сертифікації виробництва як органічного.