Єврокомісія змінила правила видачі ветеринарних сертифікатів

 В Україні в 2017 р загальний експорт зернових прогнозується на рівні 36 млн т, що на 10% нижче обсягів 2016 р

Про це повідомляється в добірці матеріалів від FAO / ЄБРР.

Загальний обсяг експорту зернових в європейській частині СНД в 2017/18 МР, як очікується, буде близьким до показників минулого року. Сукупний експорт регіону зернових в 2017/18 МР прогнозується на рівні в 75,5 млн т, що на 2% нижче обсягу 2016/17 МР. Цей спад відображає прогнозоване зменшення обсягів експорту з України, який, відповідно до очікувань, більш ніж переважить зростання поставок з Російської Федерації.

Експорт з РФ збільшиться на 8% - до 38,5 млн т, з яких пшениця і пшеничне борошно складуть 28,7 млн ​​т, що на 5% вище, ніж 2016/17 МР.

Прогнозовані скорочення поставок кукурудзи 2017/18 з європейської частини СНД становить 6% - до 22,3 млн т, в основному за рахунок зменшення обсягів експорту з України, відображає зниження виробництва кукурудзи в країні.

Нагадаємо, що світове споживання зернових в 2017/18 МР збільшиться на 13 млн т.

http://www.poultryukraine.com/

Міністерство сільського господарства Бразилії ввело заборону на застосування трьох антибіотиків, що використовуються в якості стимуляторів росту: тилозина, тіамуліна і лінкоміцину в свинарстві.

У пояснювальній записці зазначається, що заборонені антибіотики грають серйозну роль в лікуванні ряду захворювань у людей, і тому їх застосування в тваринництві має бути обмежена в цілях стримування розвитку мікробної резистентності.

Свинарі Бразилії заявили в свою чергу, що вони вже готові до прем'єрської заборони, так як вона була оголошена досить давно. Відзначається, що обмежувальна міра не спричинить за собою серйозних проблем для свиноферм.

За матеріалами All About Feed

Група голландських вчених розпочала проект зі збору зразків, щоб виявити чи молоко новотільних корів може вказати на метаболічний статус та довговічність тварини.

Вчені хотіли дізнатись чи середній інфрачервоний профіль коров’ячого молока на початку лактації може використовуватись як індикатор метаболічного статусу та провісник довголіття.

Метаболічні зміни на початку лактації

Стимулом до вивчення зразків молока, зібраних на початку лактації, послужив цілий ряд проблем, таких як мастит і кульгавість. Саме на початку лактації, через метаболічні зміни та зниження балу вгодованості, в крові виявляється підвищений рівень неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) та кетонових тіл бета-гідроксимасляної кислоти (БГМК). В той самий час, концентрація глюкози знижується. Цілком можливо, що відносні зміни можна знайти і в профілях молока, а ці профілі можуть бути пов'язані зі здоров'ям і довговічністю корови.

Дані за період від 3 тижнів до та 4 тижнів після отелення

Проект стартував у 2018 році, і основна частина проекту пройшла на голландській дослідній фермі «Молочний кампус» (Dairy Campus). Зразки крові та молока збирали від 400 корів у період від 3 тижнів до та 4 тижнів після отелення. Також, впродовж цих тижнів збирались дані стосовно продуктивності, захворювань та фертильності. Зразки молока аналізувались за допомогою середнього інфрачервоного профілю. Зразки крові аналізувались на показники НЕЖК, БГМК та рівень глюкози.

Кращі інструменти для управління транзитними коровами

Метою проекту є вивчити чи відображає склад молока метаболічний статус корови і чи дає уявлення стосовно прогнозованого довголіття тварини. Саме така інформація допомагає молочарям краще управляти транзитними коровами та збільшити довговічність стада.

Усі результати дослідження будуть опубліковані в кінці 2019 року.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net

За результатами І півріччя 2020 року рейтинг країн — імпортерів вітчизняної агропродукції очолює Китай, який проти січня-червня 2019 року збільшив обсяги закупівель українського продовольства у понад півтора рази (+52,8%) — до $ 1410 млн.

Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту.

Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $ 789 млн.

Індія, яка до 2019 року традиційно лідирувала у топ-10, другий рік поспіль посідає третє місце у рейтингу. За результатами шести місяців 2020 року вона імпортувала з України сільгосппродукції на $ 743 млн.

Значну виручку українські експортери отримали також із Нідерландів (709 млн дол. США), Іспанії (583 млн дол. США), Туреччини (545 млн дол. США), Польщі (357 млн дол. США), Італії (302 млн дол. США), Білорусі (250 млн дол. США).

До топ-10 рейтингу країн — імпортерів вітчизняної агропродукції уперше потрапив Ірак, витіснивши з верхньої частини списку Німеччину. Обсяги поставок сільгосппродукції з України до цієї азійської країни сягнули позначки у 272 млн дол. США.

Сумарно названі 10 країн забезпечили Україні близько 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2020 року.

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2020 року лишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період (+$ 0,1 млрд) і склав $ 10,4 млрд. «Така ситуація є наслідком негативного впливу від запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, який, хоч і не одразу, позначився на вітчизняному аграрному експорті. Якщо у І кварталі 2020 року його вартість на 6−8% перевищувала показник січня-березня 2019 року, то за підсумками 6 місяців цього року ріст становить лише 1%. Підсумкові показники зовнішньої торгівлі 2020 року залежатимуть від того, наскільки швидко відновиться ділова активність в Україні та наших основних країнах-партнерах», — зазначив Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2020 року перевищує 45%.

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони — країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2020 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.

За його словами, в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 лише Азія змогла наростити обсяги зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування. Це відбулося на тлі того, що від початку року порти Китаю, основного для України ринку збуту, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії певний час ще були перезавантаженими.

«Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни. За І півріччя 2020 року вони закупили українського продовольства більш ніж на 4,9 млрд дол. США, перевищивши торішній показник на 14,5%, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 47,4% від загального експорту аграрної продукції. Протягом трьох останніх років на країни — члени Європейського Союзу припадало близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції. Цього року, значною мірою внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, частка європейських країн у зарубіжних поставках агропродукції з України зменшилась до 28,7%. За січень-червень 2020 року вони закупили українського продовольства майже на 3 млрд дол. США, тоді як торік за відповідний період вартість поставок до цього регіону склала 3,4 млрд дол. США», — додав Пугачов.

Обсяги експорту до країн Африки залишилися майже на рівні відповідного періоду минулого року і становили близько 1,6 млрд дол. США. Частка цього регіону склала 15,2% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке відбулося у 2017 та 2018 роках, спостерігається спадна тенденція. Країни цього регіону за січень-червень 2020 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,0% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясо та субпродукти. Разом вони забезпечили понад 85% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.

«Найбільші зміни у структурі аграрного експорту України стосуються олійних культур. У І півріччі 2020 року зарубіжні поставки цього виду сільгосппродукції зменшилися порівняно з січнем-червнем 2019 року майже удвічі в натуральному та вартісному виразі», — підсумував Микола Пугачов.