Експорт продукції м’ясної групи збільшився більш ніж на 45%

07-серп-2017

У І півріччі 2017 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2016 року з 121 тис. т до 176 тис. т ― більш ніж на 45%.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, передає прес-служба ННЦ.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

«Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то у І півріччі 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії», ― зазначив Пугачов.

До ТОП-5 імпортерів вітчизняної м’ясопродукції, за його словами, увійшли Єгипет (17,3%), Нідерланди (14,2%), Азербайджан (9,7%), Білорусь (8,4%) та Ірак (5,9%).

Чималі закупки також здійснюють Грузія, Гонконг, Німеччина, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.

«За 6 місяців 2017 року експорт до названих країн займав понад 75% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса», ― зазначив Пугачов.

www.poultryukraine.com

Більше новин
Абельмош їстівний в комбікормах може позитивно впливати на зростання бройлерів
20-жовт-2020

Абельмош їстівний, також відомий як бамія, - однорічна трав'яниста рослина, що виростає переважно в тропічних регіонах світу, в рамках дослідження, організованого вченими з Університету Загазіг в Єгипті, продемонстрував непоганий потенціал щодо використання при виробництві комбікормів.

Згодовування птиці плодів бамії в кількості 2 г на 1 кг комбікорму сприяло збільшенню маси грудки і зниженню (на 13%) вмісту жиру в черевній порожнині. Вчені пояснили ці результати проявом антиоксидантних властивостей бамії.

Явне поліпшення швидкості росту курчат, які отримували плоди бамії, спостерігалося при введенні понад 3 г на 1 кг кілограм комбікорму.

За матеріалами AllAboutFeed

Детальніше
Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками — Сергій Барановський
20-груд-2017

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Детальніше
Депутати виступили за додаткові 4 млрд грн на розвиток фермерів
17-жовт-2019

Аграрний комітет Верховної Ради готує звернення до міністерства фінансів з проханням виділити додаткові 4 млрд грн на розвиток АПК після відкриття ринку землі.

Про це під час засідання комітету повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики.

Перші 4,4 млрд грн в першу чергу слід направити на програми підтримки фермерства, тваринництва і садівництва, — зазначив Висоцький.

Нагадаємо, у проекті бюджету на 2020 рік передбачено 4,4 млрд грн на розвиток фермерів. Тоді як законодавство передбачає, що не менше як 1% аграрного ВВП має надходити на програми розвитку. Це означає, що на розвиток АПК має бути передбачено щонайменше 8,4 млрд грн.

agropolit.com.

Детальніше
Україна відкриє торгівельні представництва у 5 країнах
19-лют-2020

Китай, Єгипет та Німеччина — пріоритетні країни для відкриття у них торговельних представництв України у 2020 році.

Про це  розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

«У планах на цей рік — відкрити торговельні представництва у п’яти країнах. У нас на це є бюджет, розробляємо нормативні документи. Я гадаю, на друге півріччя у нас з’явиться хоча б одне представництво», — розповів Тарас Качка.

«Ще треба зрозуміти питання підпорядкування, оплати праці тощо. Щойно це все допрацюємо, відразу запустимо конкурс та оберемо спільно, де ж відкриємо. Серед пріоритетних розглядаємо Китай, Єгипет та Німеччину.

За словами посадовця, це будуть два типи країн.

«Або в яких нам потрібно посилення: або де маємо перспективний ринок, як Єгипет, котрий є воротами до Африки, або таких об'ємів, як Китай, або ж це місця формування глобальної політики як, наприклад, Брюссель чи Женева. Орієнтуємося на країни, де в нас має зростати експорт», — додав він.

AgroPolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок