31,6% молока, яке надходить на переробку – «домашнє», 87% його – другого сорту

12-квіт-2018

У 2017 році частка молока екстра-класу за ДСТУ 3662−97, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%. Про це повідомляє прес-служба Української аграрної конфедерації (УАК).

Нагадаємо, що Володимир Гройсман заявив, що заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде, тільки — контроль якості.

На думку експертів УАК, ситуація із низькою якістю молока може виявитися вкрай загрозливою для розвитку галузі, тому що з 1 липня 2018 року в Україні вступає в дію оновлений стандарт про закупівлю молока у господарствах населення у зв’язку із виконанням Угоди про асоціацію з ЄС положень про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини.

Також УАК акцентує увагу на тому, що в Україні скорочується поголів'я корів.

За даними Держстату, на початок 2017 року поголів'я корів складало 2,1 млн голів, а на 1 січня 2018 року — 2,04 млн голів. При чому скорочення поголів'я більшими темпами відбувалося у сільськогосподарських підприємствах, порівняно з господарствами населення (відповідно — на 4 і 3%). Виробництво ж молока в сільськогосподарських підприємствах зросло на 2,2% у 2017 році, порівняно із 2016 роком, а у господарствах населення навпаки — скоротилося на 2,1%, — ідеться в повідомленні.

Як зазначає прес-служба, частка особистих селянських господарств у надходженні молока від сільськогосподарських тварин усіх видів на переробні підприємства за регіонами у 2017 році залишалася високою.

Від сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм на переробку закуплено 2,7 млн тонн молока (або 68,4% від загального обсягу), а від населення — 1,24 млн тонн (або 31,6% від загального обсягу).

У 2017 році частка молока екстра-класу, закупленого у сільськогосподарських підприємств, становила 16,4%, у закупленого у приватних господарствах — лише 0,1%, — повідомляє прес-служба УАК.

Також експерти наголошують, що протягом двох років незмінною залишається частка молока вищого ґатунку (36,7%) в обсязі молока, що надходило на переробку від сільськогосподарських підприємств.

У той же час, у 2016 році господарства населення не виробляли молоко екстра-класу, а у 2017 році переробними підприємствами у них придбано для переробки 0,1% молока ґатунку «екстра» за ДСТУ 3662−97, такою ж низькою є частка молока вищого ґатунку. В основному від населення на переробку надходить молоко ІІ ґатунку (87% від загального обсягу).

milkua.info

Більше новин
Фермери перестали вирізати молочних бичків і зараз «воюють» за їх поголів'я
20-лист-2018

На сьогоднішній день у сільському господарстві України немає більш привабливої інвестиції, ніж інвестиція в відгодівлю і забій бичків для подальшого експорту охолодженої яловичини. Про це розповів Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«У нас немає жодних проблем з реалізацією такої продукції на експорт. Багато країн самі просять, щоб ми почали процедуру відкриття їх ринків, бо мають дефіцит постачальників», — говорить Ярмак.

Наприклад, у України є величезний потенціал до Південно-Східної Азії. Але ринок збуту можна так далеко і не шукати.

«Якщо ми візьмемо — 5−7% так ринку MENA (арабського світу), то повністю продамо всіх своїх бичків», — констатує Ярмак.

Зараз арабський світ закуповує яловичину з Аргентини, Бразилії, Австралії, Нової Зеландії, США, тобто транспортувати продукцію доводиться на відстань від 9000 км. У цьому сенсі Україна має величезну логістичну перевагу і може експортувати охолоджене м’ясо прямо контейнерними партіями.

Умови для виробництва всі є — в Україні багато кормів і вони найдешевші у світі.

Ярмак звертає увагу, що після того, як фермери побачили перспективу у цьому напрямку, вони перестали вирізати молочних бичків. «Нині їх ніхто не ліквідовує. За бичків йде практично «війна», — говорить фахівець.

Та й ціни на живу вагу зросли з $1,1 до $1,5/кг. Для порівняння, за охолоджене м’ясо з бичків, відгодованих до мінімальних кондицій, в перерахунку на живу вагу можна отримати $3,2−3,5/кг.

milkua.info

Детальніше
У Польщі АЧС охоплює нові території
30-лист-2017

У Польщі число зареєстрованих випадків зараження кабанів зросло до 641, а кількість спалахів серед домашніх свиней досягла 104, з яких 81 виявили в цьому році. Вперше вогнище зафіксували на території Вармінсько-Мазурського воєводства.

Нещодавно стало відомо що вірус виявили не тільки недалеко від Варшави, а й на іншій стороні р. Вісли. Це величезний «стрибок» хвороби всередину країни.

Місцева влада почала вдаватися до екстрених заходів: встановлюють рефрижератори для зберігання туш кабанів, після чого почнуть санітарний відстріл. В термін до середини січня планують триразове прочісування лісів для пошуку мертвих тварин. У Вармінсько-Мазурському воєводстві вже з понеділка лісники, мисливці і близько 30 солдатів регулярної армії обшукують околиці виявленого вогнища АЧС.

Зі свого боку, фермери продовжують підкреслювати, що моніторинг мертвих і застрелених кабанів, а також дослідження крові в карантинних зонах не можна назвати боротьбою з АЧС. Багато хто вважає, що уряд не робить нічого, щоб обмежити поширення вірусу. Деяких турбує те, що в подальшій перспективі немає ефективного рішення питання біобезпеки. Після виявлення АЧС на Віслі не можна сказати, що хтось в Польщі зберігає контроль над поширенням цього вірусу.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Світові молочні ринки: тенденції, ціни, перспективи, вплив України
08-лист-2022

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю. Про це повідомляє у телеграм-каналі UA-82.5 Еліс О’Донован, радниця з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем № 1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС — щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним — що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.

Детальніше
Що відбувається на молочному ринку?
11-квіт-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок