Експерти розповіли, що буде з ринком свинини у новому році

Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує ініціативу зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ), яка активно обговорюється в суспільстві, однак пропонує знижувати її не до 0%, а до 10%. Оскільки на сьогодні запровадження нульової ставки загрожує низкою негативних наслідків і для держави, і для агровиробників.

На цьому заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив під час круглого столу «Збереження конкурентоспроможності української агропродовольчої продукції в умовах запровадження на території ЄС нульової ставки ПДВ на харчові продукти з 1 липня 2022 року».

Михайло Соколов зауважив, що питання зниження ПДВ на харчові продукти в Україні назріло давно і ВАР вже кілька років наголошує на важливості такого кроку. Так, згідно з дослідженням ФАО легкий або середній ступінь недоїдання спостерігається вже у 20% населення України. Це серйозний показник, але ситуація, на жаль, буде лише погіршуватись, оскільки очікується ріст цін на продукти харчування через зростання вартості добрив та газу. Відповідно, зниження ставки ПДВ на продукти харчування — це гарна ідея, бо вона дозволяє знизити ціни на них.

«З іншого боку знижувати ставку ПДВ до 0% не потрібно, бо тоді виробники с/г продукції і продуктів харчування перетворяться на тих, кому постійно потрідно буде відшкодовувати ПДВ. Вони матимуть податковий кредит, оскільки купують матеріально-технічні ресурси для виробництва з ПДВ. Зараз, за нашими оцінками, підприємств, які постійно звертаються до держави за відшкодуванням ПДВ, не більше 2 тисяч. Але якщо всі аграрії, які є платниками ПДВ, будуть потребувати його відшкодування, то це щонайменше 16 тисяч додаткових підприємств. Це збільшення адміністративного навантаження на податкову службу майже в 10 разів. І ми зіткнемось з тим, що процес відшкодування просто зупиниться. Агровиробники змушені будуть чекати коштів місяцями. Тому ми підтримуємо ініціативу зниження ставки ПДВ, але пропонуємо знижувати її до 10%, а не нуля. Крім того, варто взяти до уваги, що ЄС знижує ставку до 0% не з 20%, а з 5%-7%. Тому, якщо ми знизимо зі своїх 20% до 10%, то будемо мати той самий ефект, що і вони», — пояснив заступник голови ВАР.

Зниження ставки ПДВ на продукти харчування матиме й інший позитивний ефект: виробники, які працюють легально, отримають перевагу над тими, хто працює в тіні. Адже передусім знизяться ціни на харчові продукти на поличці магазинів, але самі виробники нічого не втратять. Разом з тим ті підприємства, які працюють нелегально, матимуть збитки: вони ПДВ не платять і зниження ціни на продукти — це і їх втрати також. Тому такий крок допоможе державі скоротити обсяг нелегального ринку. Заступник голови ВАР також наголосив, що Україна має серйозно поставитись до питання зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Оскільки в разі її збереження на рівні нинішніх 20%, в той час, як Євросоюз знизить ПДВ до 0%, це загрожує Україні засиллям нелегального імпорту.

«Ми навряд чи зможемо перешкодити цьому. Адже вже й сьогодні маємо проблему, наприклад, з польськими сирами, які масово завозяться в Україну, бо в Польщі значно нижча ставка ПДВ. Тому маємо розглянути зниження ставки ПДВ на харчові продукти, щоб ця різниця не була такою значною, і щоб не виникало великого стимулу завозити продукти», — зауважив Михайло Соколов.

 agravery.com

Відповідно до прес-релізу, випробувальна система відстежувала м'ясо, виготовлене на безіменній бійні, забезпечуючи «поліпшену прозорість» упродовж всього ланцюжка поставок. Як на бійні, так і на FSA (Агентство Харчових Стандартів Британії) відстежувалися дані, представлені в ході випробування.

Голова управління інформації FSA Сіан Томас сказав у своїй заяві, що його агентство вважає, що технологія «блокчейнів може надати реальну цінність частині харчової промисловості».

Зокрема, обрали бійню, тому що її «робота вимагає особливого нагляду і зіставлення результатів», — прокоментував він.

Після пілотного запуску перевірять додаткові програми, щоб дати фермерам доступ до даних про їх тварин.

Хоча це випробування, можливо, було першим випадком, коли регулюючий орган використав блок-ланцюг для відстеження ланцюжків поставок продовольства, різні роздрібні торгівельні мережі вже почали експериментувати з прецедентом, наприклад, Walmart.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Аграрії повинні враховувати існуючу невизначеність на світовому ринку зерна, коли приймають рішення про укладення форвардного контракту і продажу майбутнього врожаю.

Таку думку висловив генеральний директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Експерт уточнив, що сільгоспвиробники зараз визначаються, коли продавати майбутній урожай - зараз, і відповідно фіксувати ціни, або відкласти укладання форвардних контрактів на 4-6 тижнів.

Він розповів про нинішню ситуацію - продажу пшениці пожвавилися, надходять дзвінки фермерів трейдерам і експортерам. Причини - зростання експортних цін і девальвація гривні.

«Ми впевнені, що ціни на пшеницю продовжать зростання і в короткостроковій перспективі. На тлі коронавірусу попит на борошно, крупи виросли не тільки в Україні. Підвищився внутрішній попит і в країнах Європи, Африки. А ось в міжнародній логістиці виникли проблеми. Кораблі після заходу, наприклад, в Італію повинні стояти на карантині 2 тижні. Це скорочує наявність вільного фрахту, як наслідок, труднощі з поставками по споту в ту ж Африку, і зростання цін», - констатує експерт.

Тиск фундаментальних факторів, за його словами, теж зростає. Площі озимої пшениці в США низькі, стан посівів в Європі відносно слабкий. Інтерес до пшениці з Чорноморського регіону посилюється, але це не довгостроковий фактор.

«Інша ситуація на ринку кукурудзи, ціни на яку багато в чому зав'язані на нафту, опосередковано через етанол / біопаливо. У майбутньому році Україна може збільшити площі кукурудзи, але це ж планують і США», - зазначив Фефофілов.

У той же час, він уточнив, що в структурі ярих площ очікується скорочення посівів ячменю на користь кукурудзи. Велику частину сезону 2019/20 рр. кукурудза виглядала набагато більш прибутковим товаром. Однак після падіння ціни на нафту і зниження попиту на кукурудзу з боку біоетанольної промисловості, переваги кукурудзи вже не настільки очевидні.

Експерт припустив, що на ринку кукурудзи варто чекати такої ж ситуації, яка була з ячменем 2 роки тому - ціни і зростання пропозиції з одного боку, і стабільна ємність ринку / попиту, з іншого.