Чи задоволені фермери дотаційними програмами уряду?

Українські сільгоспвиробники станом на 24 березня 2022 р. посіяли 150 тис. га ярих культур.

Основні культури, які зараз засіваються, — це кукурудза, соя, соняшник, просо, гречка, овес та цукровий буряк, говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Вже бачимо, що на Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, незважаючи ні на що, під українськими прапорами посівна розпочалася», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. 

Він додав, що з огляду на ситуацію в країні, очікується зменшення площ посівів високомаржинальних культур, а саме соняшнику та кукурудзи, натомість збільшаться площі посівів простіших у виробництві культур, але важливих з погляду продовольчої безпеки. Насамперед це посіви гороху, ячменю та вівса. 

«Ці культури раніше були нішевими, але вони простіші з погляду технології, тим не менш, є важливими для харчування людей. Тому буде такий зсув від експортоорієнтованих культур до культур продовольчих, для внутрішнього споживання», — зауважив перший заступник міністра. 

Також Тарас Висоцький наголосив, що через повномасштабне вторгнення площі посівів в Україні можуть зменшитися на 30%, що негативно відобразиться на продовольчій безпеці країн, які імпортували українську аграрну продукцію. Це приблизно 100 млн людей країн Північної Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії.

agroportal.ua

Українські аграрії з початку 2016-2017 маркетингового року (МР, липень 2016 – червень 2017) експортували 37,96 мільйона тонн зернових, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.

Зокрема, пшениці відправлено на експорт 15,93 мільйона тонн, ячменю – 5,13 мільйона тонн, кукурудзи – 16,69 мільйона тонн, жита – 4,3 тисячі тонн.

Крім того, за звітний період аграрії поставили на зовнішні ринки 304 тисячі тонн борошна, з яких 303 тисячі тонн становить пшеничне борошно і 1 тисяча тонн – інші види цього продукту.

ІЦ УАК за матеріалами УНІАН.

Новий випадок африканської чуми свиней зафіксували 28-го листопада у Житомирській області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, спалах зафіксували в особистому селянському господарстві громадянина в с. Стара Олександрівка Пулинського району Житомирської області.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 29.11.2019 проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Пулинській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів, визначатиме перелік об'єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу. Вже створена робоча група з ідентифікації та категоризації підприємств та розпочато прийом заявок. Документи із супровідним листом можна надсилати на поштову адресу Міністерства аграрної політики чи на електронну скриньку. Про це заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик розповів в ефірі «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ».

Належність до критичної інфраструктури підприємств визначатимуть, зокрема, за такими критеріями:

• належність підприємства до певного сектору;
• кількість людей, яких забезпечує підприємство;
• негативний вплив на інші сектори в разі відсутності енергопостачання;
• зв’язок з іншими об'єктами критичної інфраструктури.

«Ми розуміємо, в якій складній ситуації наразі перебувають підприємства, в тому числі й аграрного сектору, і які наслідки можуть бути в разі зупинки підприємств харчової промисловості. Тому Міністерством оперативно створено робочу групу. Її перше засідання відбудеться вже 27 грудня», — зазначив Денис Башлик.

За його словами, після розгляду заявки суб'єктів господарювання, у разі позитивного рішення робочої групи, відповідний акт передається до центрального органу.

Статус об'єкта критичної інфраструктури може надавати пріоритетність у забезпеченні електроенергією та впливати на бронювання військовозобов'язаних працівників.

«Ми шукаємо ефективні механізми державної підтримки для агросектору, залучаємо міжнародну допомогу у вигляді забезпечення генераторами, докладаємо усіх зусиль, щоб мінімізувати проблеми, які виникають через дефіцит енергоносіїв», — резюмував заступник Міністра.

З повним алгоритмом дій для подачі заявок можна ознайомитись на ресурсах Міністерства аграрної політики та продоводльства України.

minagro.gov.ua