ДНК корови, дріжджі і 3D принтер: в США почали випускати штучне молоко

З початку поточного маркетингового року який розпочався з першого липня 2018 року, Україна експортувала 1,88 млн тонн зернових культур, зокрема, 717 тис тонн пшениці (у тому числі продовольчої –  майже 380 тис тонн, фуражної – 340 тис тонн), ячменю – 456 тис тонн, кукурудзи – майже 690 тис тонн.

Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 1,8 млн тонн зернових, зокрема, понад 480 тис тонн пшениці (у тому числі продовольчої – 206 тис тонн та фуражної пшениці - 274 тис тонн), ячменю – 594 тис тонн, кукурудзи – 727 тис тонн).

Також у рамках поточного маркетингового року було експортовано понад 319 тис тонн олійних культур. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 98,5 тис тонн.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Відповідно до інформації головних управлінь Держпродспоживслужби в Полтавській, Сумській та Черкаській областях з 16.08.2018 по 22.08.2018 було зареєстровано 5 випадків захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме:

- 20.08.2018 – в господарстві СТОВ «Промінь», що розташоване в с. Деревки Котелевського району Полтавської області (звіт про результати дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області № 002558 п.м./18 від 20.08.2018);

- 20.08.2018 – в СФГ «Перлина», що розташоване в с. Карпилівка Лубенського району Полтавської області (звіт про результати дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області № 002564 п.м./18 від 20.08.2018);

- 21.08.2018 – в СТОВ «Світанок», що розташоване в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи 21.08.2018 звітом № 009423 п.м./18);

- 21.08.2018 – в особистому селянському господарстві гр. Чапала Г.Г. в с. Старий Коврай Чорнобаївського району Черкаської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи 21.08.2018 звітом № 009424 п.м./18);

- 21.08.2018 – в особистому селянському господарстві гр. Мороза В.І. в с. Очкине Середино-Будського району Сумської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи 21.08.2018 звітом № 009358 п.м./18).

- 22.08.2018 – в ТОВ «Агропрайм Холдинг», що розташоване в с. Каракут Болградського району Одеської області (звіт про результати дослідження Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи 22.08.2018 звітом № 009492 п.м./18);

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання Державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішенням яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Після народження телята повинні мати постійний доступ до води. Залежно від температури повітря та здоров’я телята можуть споживати понад 1,4 літра води щоденно. Зі зростанням температури питимуть навіть більше. Потреба у воді також зростає, коли телята починають їсти більше стартерного корму. Примітно, що вони споживають воду частіше порівняно з коровами, тому вона повинна бути доступна постійно.

«Вода має бути біля телят постійно з першого дня життя. На практиці так роблять не всі господарства. На деяких фермах телятам не дають воду до тридцятого дня життя», — зазначає Олександр Назарко, консультант Консультаційного центру Асоціації виробників молока.

Телятам необхідна вода насамперед для кращого розвитку рубця. Вона стимулює споживання стартерного корму, а також сприяє збільшенню добових приростів. Результати американського дослідження показали, що обмеження споживання води зменшило споживання стартерного корму на 31%, а добовий приріст на 38% порівняно з телятами, які мали вільний доступ до води. Слід пам’ятати, що приріст ваги протягом перших двох місяців життя тісно пов'язаний із молочною продуктивністю в першу лактацію. Крім того, телята, які п’ють воду вволю, менше ризикують захворіти на діарею.

Споживання води вволю та якісний стартерний корм сприяють розвитку рубця, і теля без проблем переходить на загальнозмішаний раціон. Коли телятам випоюють молоко, воно потрапляє не в рубець, а в сичуг. Під час споживання молока стравохідний жолоб закривається, і молоко минає рубець. Отже вода додана до молока не забезпечує вологе середовище для росту бактерій рубця, які виробляють летючі жирні кислоти, які сприяють розвитку папіл рубця.

Взимку телята питимуть більше води, якщо вона буде теплою.

«В холодний період року для телят старше 30 днів можна воду не підігрівати. Вони все одно споживатимуть її в необхідній кількості», — додає Олександр Назарко.

За словами експерта, крім температури повітря, лімітуючим фактором споживання води може бути відро для випоювання, що піддалось корозії або деформувалось. Важливо мити та дезінфікувати відра для води, щоб запобігти розвитку патогенних бактерій.

MilkUa.info

У питанні боротьби з африканською чумою свиней (АЧС) Україна та Польща повинні активніше використовувати взаємний досвід, координувати свої зусилля та забезпечити ефективнішу міжвідомчу комунікацію. Про це йшлося на українсько-польській конференції «Африканська чума свиней – загроза розвитку галузі свинарства», яка відбулася 6 квітня 2017 року у Львові.

Участь у заході взяли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужби Борис Кобаль, директор Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз, віце-президент Люблінської сільськогосподарської палати Польщі Густав Єндреєк, директор Управління Люблінської сільськогосподарської палати Вальдемар Банах, головний ветеринарний лікар Люблінського воєводства Павел Піотровський, представники Волинської області, головні державні інспектори ветеринарної медицини районів та міст та керівники свиногосподарств Львівщини.

Як зазначив під час конференції Борис Кобаль, станом на сьогодні ситуація з африканською чумою свиней в Україні залишається досить складною. У 2016 році виявлено 91 неблагополучний пункт з АЧС, а у поточному зафіксовано вже 63 спалахи. Усього з 2012 року на території України зареєстровано 211 випадків захворювання на АЧС в 23 областях України. Територія Львівської області наразі вільна від цього вірусу, і питання вжиття ефективних профілактичних заходів з недопущення занесення збудника АЧС на територію регіону залишається надзвичайно актуальним.

«Ми вдячні польській стороні за розуміння в питаннях співробітництва України з Республіка Польща у боротьбі із АЧС в Україні та мінімізації ризиків поширення цього захворювання на територію Польщі і ЄС», - зазначив Борис Кобаль.

У свою чергу Наталія Хмиз підкреслила, що питання недопущення  виникнення та поширення вірусу є актуальним як для Львівщини, оскільки ця єдина вільна від АЧС область, і галузь свинарства забезпечує населення цінними і життєво необхідними продуктами харчування й наразі залишається найбільш перспективним напрямком в аграрному бізнесі.

  Прес-служба Держпродспоживслужби