Для покращення епізоотичної ситуації необхідно працювати з сільгосппідприємствами, — Володимир Лапа

Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022. Її мета — з’ясувати, які потреби мають аграрії для успішного старту посівної та допомогти ці потреби покрити за рахунок фондів коштів держави й міжнародної підтримки.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«У цей найскладніший для нашої держави час на нас із вами лежить дуже важлива місія — забезпечити Україну продовольством у повній мірі. Торік ми реалізували земельну реформу, зібрали рекордний врожай.

Завдяки цьому у нас є всі необхідні запаси пшениці, ячменю, кукурудзи, цукру та іншого збіжжя. Наші засіки — повні! Але вони не повинні спустошуватися. Ми повинні зробити все, щоб в цьому році наповнити їх новим щедрим урожаєм», — каже міністр.

Лещенко зазначає, що зараз на аграріїв покладають надію мільйони українців, адже вони є основою економічного розвитку держави. Саме тому Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що необхідно для забезпечення посівної кампанії–2022 (дизелю, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту).

Для цього створено спеціальну платформу agrostatus.org. На ній треба заповнити спеціальну заявку за вашими потребами.

Далі Мінагрополітики через засоби зв’язку зорієнтує щодо всіх подальших дій.

Аграрії на сторожі продовольчої безпеки. ОНЛАЙН ОНОВЛЕННЯ

minagro.gov.ua

У період з 22 по 24 листопада в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней у Закарпатській, Миколаївській та Донецькій областях. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

А саме:

23.11.2018 — серед впольованих диких кабанів на території мисливських угідь Перечинської РО УТМР в урочищі «Кодабино» поблизу м. Перечин Перечинського району Закарпатської області;

24.11.2018 — в особистому господарстві громадян в с. Кам’яний міст Первомайського району Миколаївської області;

24.11.2018 — в особистому господарстві громадян в с. Соледар Бахмутського району Донецької області. 

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3% в порівнянні з 2019 роком. Приріст склав 18 млн тонн, пише The DairyNews з посиланням на інформацію дані IFCN.

Динаміка зростання вище рекордно низьких показників 2019 року, — через попит з боку найбільших країн-імпортерів, непоганих погодних умов і продуманої державної політики щодо підтримки попиту в деяких країнах в 2020 році. На думку аналітиків IFCN пандемія не надто сильно вплинула на світовий молочний ринок.

Зростання попиту на молоко склало близько 2,2% в 2020 році (точніше в діапазоні від +1,6 до + 2,8%). Якщо в 2021 році почнеться економічне пожвавлення і зростання ВВП, це дасть позитивний імпульс споживанню, але поки все дуже невизначено.

Середня ціна на молоко на світовому ринку за розрахунками IFCN в 2020 році склала 36,5 доларів/100 кг, прогноз IFCN на цей рік був 35−38 доларів за 100 кг. І зараз ціни на молоко зростають (так як ростуть ціни на біржові молочні продукти, останні торги GDT це підтверджують), в січні 2021 року ціна на молоко на світовому ринку склала за оцінками IFCN 40,2 долара за 100 кг.

У 2020 році зростали ціни на СЗМ і імпорт СЗМ (зростання цін + 5,8% до 2019 року і зростання імпорту + 0,3% до 2019 року). Знижувалася ціна вершкового масла -14,4% (частково через те, що в попередні роки ціна була дуже високою) і імпорт масла на -3% в порівнянні з 2019 роком.

У 2020 році також були дуже високі ціни на корми (+ 40% до 2019 року). Вони продовжують рости: в січні 2021 року середня ціна на корми за оцінками IFCN склала 30,3 долара за 100 кг.

IFCN виділяє позитивні з точки зору цінової динаміки на ринку молока фактори 2020 року:

зростання продажів в ритейлі,

політика щодо запасів молочних продуктів,

зростання імпорту молочної продукції (зростання попиту з боку країн-імпортерів).

Негативні фактори:

падіння в сегменті громадського харчування,

економічні проблеми — зниження доходів населення,

зниження поставок молока через низькі ціни і більш-менш нейтральні начебто зростання популяції свиней в Китаї (це стимулювало попит на сироватку).

В цілому, 2020 рік був непоганим, 2021 рік залежати від темпів виходу економіки країн світу з рецесії, від попиту з боку імпортерів і динаміки зростання виробництва (яка може бути нижче через дорогі корми).

В проєкті закону про Державний бюджет України на 2023 рік кошти на дотації для аграріїв урядом не передбачені. Найближчим часом законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради України.

Про це розповів міністр сільського господарства та продовольства України Микола Сольський у коментарі АgroРolit.com.

За словами міністра, фінансова підтримка аграріїв можлива за умови міжнародного фінансування.

Зазначається, що проєкт Держбюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі напрями:

• національна безпека та оборона — 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;
• охорона здоров’я — 175,7 млрд грн;
• освіта — 155 млрд грн;
• пенсійне забезпечення та соціальний захист — 835 млрд грн;
• підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн;
• Резервний фонд — 17,4 млрд грн;
• Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд грн;
• Фонд розвитку підприємництва — 16 млрд грн;
• Надання грантів бізнесу — 1,37 млрд грн.

Відзначається, що дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд — 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд — 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу — 415,0 млрд гривень.