Десять фактів про пташиний грип

23 групи з 12 країн працюють разом у рамках трирічного проєкту з майбутнього європейської системи безпечності харчових продуктів, який координується італійськими дослідниками з Consiglio Nazionale Delle Ricerche.

Робота розрахована на період із початку 2021 року до кінця 2023 року з бюджетом у 3 млн євро. Проект фінансується ЄС, пише euromeatnews.

Багатостороння платформа дозволить партнерам отримати доступ до ресурсів і даних, синхронізувати стратегії досліджень у галузі безпечності харчових продуктів, обмінюватися науковими знаннями і внеском у майбутнє європейської системи безпечності харчових продуктів.

Для гарантування довгострокової взаємодії науки, політики і суспільства буде створено Європейський форум із безпечності харчових продуктів.

Групи, які беруть участь у проєкті, представляють Італію, Австрію, Бельгію, Фінляндію, Нідерланди, Німеччину, Чехію, Румунію, Португалію, Албанію, Туніс і Швейцарію.

Це перший проєкт за програмою «Підтримка систем безпечності харчових продуктів майбутнього», який фінансується Європейською Комісією.

«Занепокоєність споживачів щодо прозорості процесу оцінки безпечності наших продуктів харчування, а також технологічні розробки й інновації показали, що необхідно замислитися про систему безпечності харчових продуктів майбутнього ЄС», – ідеться в меморандумі.

Наукові експерти в галузі безпечності харчових продуктів працюватимуть разом із фахівцями, які володіють знаннями з розвитку і структурування участі. Також залучатимуть зацікавлені сторони, електронні платформи, інструменти інтелектуального управління даними. У роботі також братимуть участь споживачі, представники харчової та кормової промисловості.

agrotimes.ua за матеріалами euromeatnews

Кабінет міністрів України схвалив проект Державного бюджету на 2022 рік. На розвиток агропромислового комплексу у ньому передбачено 8 млрд грн + 301 млн грн до плану 2021 року.

Про це ідеться у оприлюдненому документі, пише agropolit.com.

Зокрема, 4,6 млрд грн передбачено на підтримку аграріїв. Ідеться про витрати на такі потреби:

• Відшкодування вартості с/г техніки;
• Здешевлення кредитів та страхових платежів;
• Розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, виноградарства та хмелярства4
• Дотація на зрошення для 1200 с/г товаровиробників.
• Також 715 млн грн передбачено на проведення земельної реформи.

Зокрема, пропонується направити:

• на створення та оновлення топографічних карт і планів 565,9 тис. км² пропонуєтья направити 329 млн грн;
• на інвентаризацію 1,7 млн га державних земель — 220 млн грн;
• на розвиток меліоративних комплексів, утримання водогосподарських систем — 2,7 млрд грн.

У документі зазначається, що крім того, на відновлення меліоративного комплексу передбачається можливість спрямування державних гарантій та 70% надходжень від викупу земельних ділянок с/г призначення фермерами.

В серпні індекс умовної прибутковості виробництва молока зріс на 3,7%, після рекордного зростання на 10,5% в липні.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Більше половини зростання забезпечило зростання ціни на молоко (на 1,9%), що завжди дає виробнику значно більше морального задоволення, ніж здешевлення кормів, але здешевлення кормів теж відбулося, аж „на цілих“ 1,7%, правда всередині концентрованого міксу відбувалося незрозуміло що — тільки подумайте — фуражна пшениця подорожачала на 20% протягом одного місяця, а соняшниковий шрот подешевшав на 10% в той самий час», — повідомив економіст.

Він зауважує, що прибутки (у кого вони були) в серпні 2021 року були лише на 3,7% нижчими, ніж в 2020 році в цей самий місяць, що непогано, бо на початку року різниця сягала 44%.

При цьому, це був другий найгірший серпень за останні 5 років з точки зору прибутковості виробництва молока. Перші 7 місяців 2021 року дозволили українським молочникам заробити на 24,4% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це й далі найгірший рік за останні 5 років. Гірше з прибутками було лише в 2016 році.

«Як правило УМІ в вересні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в вересні становило 10%, але минулого року вперше в вересні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік…Також зовнішній фактор є переважно позитивним. Протягом останнього місяця світові ринки переважно потроху зростали. Правда для нас це стає менш актуальним, бо ми мало експортуємо і мало імпортуємо, відносно, звичайно», — підсумував Андрій Ярмак.

Експорт яєць українських агровиробників у першому півріччі 2022 року скоротився на 42% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 228 млн штук.

Скорочення обсягів експорту яєць пов'язане з військовою агресією РФ в Україні, а також зменшенням їх виробництва внаслідок тимчасової окупації частини території країни та руйнування росіянами птахівницьких підприємств.

На експорт яєць негативно вплинуло блокування українських морських портів військами Росії та подорожчання логістики.

За даними асоціації, найбільшими імпортерами українських яєць у першому півріччі 2022 року є країни ЄС, Сінгапур, ОАЕ та Ізраїль.

Як повідомили в асоціації з посиланням на Міністерство аграрної політики та продовольства, активи у тваринницькій галузі України з початку військового вторгнення росії та до середини травня скоротилися на 10-15% — переважно за рахунок тимчасової окупації частини українських виробничих потужностей країною-агресором.

ptichki.net