12 країн ЄС залучені до проєкту створення майбутньої системи безпечності харчових продуктів

07-жовт-2020

23 групи з 12 країн працюють разом у рамках трирічного проєкту з майбутнього європейської системи безпечності харчових продуктів, який координується італійськими дослідниками з Consiglio Nazionale Delle Ricerche.

Робота розрахована на період із початку 2021 року до кінця 2023 року з бюджетом у 3 млн євро. Проект фінансується ЄС, пише euromeatnews.

Багатостороння платформа дозволить партнерам отримати доступ до ресурсів і даних, синхронізувати стратегії досліджень у галузі безпечності харчових продуктів, обмінюватися науковими знаннями і внеском у майбутнє європейської системи безпечності харчових продуктів.

Для гарантування довгострокової взаємодії науки, політики і суспільства буде створено Європейський форум із безпечності харчових продуктів.

Групи, які беруть участь у проєкті, представляють Італію, Австрію, Бельгію, Фінляндію, Нідерланди, Німеччину, Чехію, Румунію, Португалію, Албанію, Туніс і Швейцарію.

Це перший проєкт за програмою «Підтримка систем безпечності харчових продуктів майбутнього», який фінансується Європейською Комісією.

«Занепокоєність споживачів щодо прозорості процесу оцінки безпечності наших продуктів харчування, а також технологічні розробки й інновації показали, що необхідно замислитися про систему безпечності харчових продуктів майбутнього ЄС», – ідеться в меморандумі.

Наукові експерти в галузі безпечності харчових продуктів працюватимуть разом із фахівцями, які володіють знаннями з розвитку і структурування участі. Також залучатимуть зацікавлені сторони, електронні платформи, інструменти інтелектуального управління даними. У роботі також братимуть участь споживачі, представники харчової та кормової промисловості.

agrotimes.ua за матеріалами euromeatnews

Більше новин
Україна з початку року експортувала 248,76 тис. т м'яса і субпродуктів птиці
19-груд-2017

 Україна за підсумками січня-листопада 2017 р експортувала 248,76 тис. т м'яса і субпродуктів птиці на суму $ 355,36 млн. Про це свідчать дані ДФС- пише УкрАгроКонсалт

Основними імпортерами українського м'яса птиці в звітному періоді були Нідерланди (на $ 70,66 млн), Єгипет (на $ 64,61 млн) і Ірак (на $ 36,49 млн). Експорт в ці країни склав 49,45 тис. т, 45,22 тис. Т і 25,55 тис. т м'яса птиці відповідно.

Нагадаємо, що українські підприємства за січень-жовтень 2017 року виробили 831 тис. т свіжого та замороженого м'яса птиці.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Україна може увійти в ТОП-7 найбільших експортерів м'яса птиці
07-вер-2021

Україна має великі шанси вже найближчим часом увійти в ТОП-7 найбільших експортерів м'яса птиці.

Про це повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, пише прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням, на сьогоднішній день, Україна входить в ТОП-10 світових експортерів курятини. За даними Держстату України, за 6 місяців 2021 року українські виробники зробили експорт м'яса і їстівних субпродуктів птиці загальною вагою близько 217 тис. т в 96 країн. За цей же час було експортовано понад 442,5 млн шт. яєць птиці в 55 країн.

«Держпродспоживслужба активно працює над створенням нових можливостей для українських експортерів. З початку року ми відкрили два нових експортних ринків - ринок Ефіопії для столових яєць і ринок Ліберії для м'яса птиці. На черзі - ще кілька ринків, зокрема, на Азіатському і Африканському напрямках», - прокоментувала Владислава Магалецька.

Крім того, важливе значення для експорту має епізоотична ситуація в птахівництві. Завдяки реалізації програми контролю за пташиним грипом, Україна відновила статус країни вільної від високопатогенного грипу птиці. Зонування з грипу птиці вже визнані ЄС та Об'єднаними Арабськими Еміратами. Після повідомлень про відновлення статусу країни, вільної від грипу птиці, експортні обмеження зняли обмеження Гонконг і Сінгапур.

latifundist

Детальніше
Роман Лещенко: закінчення війни в Україні — це питання глобальної продовольчої безпеки
21-бер-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час брифінгу в Українському медіа центрі розповів про те, як Україна забезпечена продовольством, що буде з посівною та чи загрожує світу продовольча криза.

Наші запаси продовольства

«Із точки зору забезпечення продовольством в Україні - у нас ситуація повністю контрольована. Наша держава є одним із найбільших експортерів продовольства в світі. Увесь цивілізований світ знає, що Україна забезпечила показники врожайності в 2021 році більше 100 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур.

Крім того, країна пройшла успішну реалізацію земельної реформи. Розпочала процес іригаційної реформи. Приріст агросектору в 2021 році становив близько 20%.

«Наша країна сьогодні має запаси пшениці на 2 роки, олії — на 5 років, кукурудзи — на 1,5 роки», — підкреслив Міністр.

Продовольча безпека України

Роман Лещенко повідомив, що в умовах, коли знищені всі ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування, Україна перелаштовується, активізує виробництво через держзамовлення. Уряд ухвалив відповідні рішення, а Мінагрополітики стимулює внутрішню переробку. Станом на сьогодні понад 300 заводів харчової промисловості активно займаються держзамовленням.

Крім того, в найближчі дні будуть ухвалені революційні рішення з точки зору імпорту продуктів харчування, надання гуманітарної допомоги.

Посівна кампанія

За словами Міністра, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, у найближчі тижні ми розпочнемо активну фазу сільськогосподарських робіт.

«Там, де немає обстрілів, — український аграрій іде в поле і сіє. Навіть на тимчасово окупованих територіях. Беззаконня, яке там діється, — не надовго, Україна поверне собі ці території.

Мало хто розуміє, що для українців, які пережили Голодомор, ментально означає посівна. Це не просто агротехнологічний процес. Ніхто і ніщо нас не зупинить. Це такий самий фронт і дезертирів на ньому немає», — переконаний Роман Лещенко.

За його словами, в цьому році посівна буде гнучкою. Аграрії зможуть адаптуватися, змінити площі культурами, що стоять в забороні на експорт, і держава їх викуповуватиме за максимально ринковими цінами.

«Ми намагаємося наситити аграрія товарними позиціями та оборотними коштами: дати насіння, без грошей відпустили засоби захисту рослин, надати банківське кредитування під 0% на півроку», — зазначив Міністр.

Підтримка аграріїв

«На сьогодні максимально спростили всі процедури, пов’язані з оподаткуванням. На період воєнного стану ми ввели податок із обороту у розмірі 2% від обороту, спростили всю звітність.

Держава надаватиме кредитні гарантії в обсязі 25 млрд грн, щоб забезпечити пільгове кредитування для аграріїв для посівної кампанії.

Окремо провели дерегуляцію стосовно скасування адміністративних процедур ліцензування ввезення пестицидів та агрохімікатів, доступу пального. Крім того, максимально спростили питання реєстрації сільськогосподарської техніки, сертифікації насіння. Мінагрополітики в режимі реального часу здійснює координацію посівної кампанії і забезпечення продовольством українського народу», — підкреслив Роман Лещенко.

Експорт

За словами Міністра, Україна входить в ТОП-5 світових експортерів продовольства, за окремими позиціями — в ТОП-3. Ми забезпечуємо більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення України.

«Україна та росія забезпечують 30% постачання пшениці та кукурудзи, та 80% постачання олії у світі. Зрив посівної, атаки на аграрні регіони України, а також блокада морських портів нашої держави, зважаючи на налагоджену логістику, перш за все призведе до продуктової кризи у країнах Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зокрема, Лівія, Сирія, Ємен та Єгипет мають запаси продовольства всього на 3−6 місяців. А брак продовольства може призвести до нового сплеску міграції біженців із цих країн», — зазначив Міністр.

Заблокувавши українську портову інфраструктуру, росія одночасно заблокувала і власний експорт мінеральних добрив, що неодмінно призведе до зниження врожайності у тих країнах, які закуповують ці добрива.

Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт збіжжя залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується «обнулення» квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію, відправляти зерно через порти сусідньої країни у Чорному морі, що не знаходяться в зоні окупації, зазначив Міністр.

Проте, за словами Романа Лещенка, вже 20−25% продуктивності втрачено. Частково її можна компенсувати, якщо найближчим часом буде досягнуто миру і Україна зможе логістично забезпечити аграріїв паливом та міндобривами.

«Нам потрібно зараз як мінімум один порт відкрити, і ми зможемо експортувати до 5 млн тонн в місяць. Тоді втрати будуть, але вони не будуть критичними», — підкреслив він.

Глобальна продовольча криза, на думку Романа Лещенка, призведе до економічної кризи в усьому світі. Тож закінчення війни в Україні є питанням глобального порядку, а не проблемою окремо взятого регіону.

minagro.gov.ua

Детальніше
В Україні хочуть підпорядкувати кооперативну ідею інтересам великого бізнесу
12-лип-2018

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член — один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту № 6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок