Черкаські фермери отримають бізнес-гранти

Через відсутність законодавчого механізму отримання міжнародних експортних сертифікатів, українські експортери тваринної продукції мають обмежений вихід на зовнішні ринки. На прийняття чекають два законопроєкти, які створять новий механізм видачі міжнародних сертифікатів — № 8150 та № 8145. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

Як зазначається, наразі головним арбітром у видачі експортних сертифікатів є Держпродспоживслужба, а виписати новий механізм видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти мало б Мінагрополітики.

«У цьому році було щонайменше дві спроби вирішити дану проблему. Однак обидві були безрезультатними — їх „зарубали“ лобісти збереження старого порядку. Ідеться про внесення відповідних змін у другому читанні до двох законопроектів: 4568 — Про матеріали і предмети, що контактують з харчовою продукцією, 4558 — Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», — ідеться у матеріалі.

Як зазначив голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнецо, найкращим виходом може бути прийняття нещодавно зареєстрований у парламенті законопроект № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

На сторінці 37, говорить Кузнецов, міститься оновлена версія статті 60 (Умови, які застосовуються до вантажів з харчовими продуктами, що експортуються) Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

На думку Геннадія Кузнецова, якщо депутати приймуть законопроект 8150, то є шанс, що ми почнемо працювати в цивілізованих умовах і в питаннях забезпечення державою експорту харчових продуктів.

Наступний документ, який вирішую цю проблему — законопроект 8145. Схоже, що депутати прихильно ставляться теж збираються допомогти вирішити це питання.

«Треба віддати належне членам аграрного комітету, які на одному з останніх своїх засідань погодились зареєструвати окремий проект. В результаті 21 жовтня 2022 року у парламенті з’явився проект закону № 8145 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах“. У наших експортерів харчових продуктів тваринного походження з’явилась надія, що третя спроба буде таки вдала, і процедура отримання відповідних сертифікатів в Україні нарешті таки буде врегульована», — сказав співрозмовник АgroРolit.com в уряді.

У березні вартість молока на світовому ринку зросла на 1% і склала 48,5 USD/100 кг. Такі дані наводять в IFCN, повідомили The DairyNews.

Причина зростання ціни — все ще хороший попит на біржові молочні продукти з боку країн Азії. Фактором зниження вартості молока може стати зростання запасів азіатських імпортерів або збільшення закупівель на ринку США і ЄС, де ціни на молочні продукти зараз нижче, ніж в Океанії.

На думку аналітиків IFCN європейські котирування зараз найкраще відображають «реальність» молочного ринку.

milkua.info

З початку 2021/22 МР станом на 1 вересня експорт зернових з України досяг 8,63 млн т.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Експорт зернових з початку сезону на 900 тис. т або 12% вище результату за аналогічний період минулого маркетингового року (7,73 млн т).

На звітну дату в розрізі зернових культур з України експортовано:

• пшениці - 4,57 млн ​​т (на ▼ 384 тис. т або 8% нижче за аналогічний період 2020/21 МР);
• ячменю - 2,76 млн т (▲ 610 тис. т, 28%);
• жита - 12,5 тис. т (▲ 11,2 тис. т, в 9,6 раза);
• кукурудзи - 1,26 млн т (▲ 661 тис. т, в 2 рази).

latifundist

«Завершився моніторинг АЧС на продовольчих ринках України. Усього в його ході перевірили 3 тис. туш свиней — для діагностики відбирали тканини селезінки та лімфовузли. Умовно-позитивними виявилися 0,1% зразків — менше 3-х туш. Це добрий результат», — розповів Володимир Лапа, очільник Держпродспоживслужби у ході обговорення під час Міжнародного Дня Свиноферми.

«Насправді, результати моніторингу, який відбувався в рамках проекту «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні: ІІ етап», виявилися оптимістичнішими ніж очікувалося. Вони означають, що побоювання щодо надзвичайно високої циркуляції вірусу у готовій продукції не справдилися», — додав він.

Як зазначив Василь Говгера, міжнародний економіст у секторі агробізнесу, ЄБРР, проект технічної допомоги «Підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні» реалізується ФАО та ЄБРР, спільно з Асоціацією «Свинарі України» вже кілька років:

«За 4 роки існування проекту, його бюджет складає майже 1 млн дол. Близько 250 тис дол. витрачено на закупку обладнання й супутніх матеріалів, переданих регіональним ветеринарним лабораторіям Сум, Миколаєва та Житомира. Крім того, в рамках проекту відбувалося навчання для лаборантів у кращій референс-лабораторії світу в Іспанії, симуляційні вправи для ветеринарів у 12 областях України, під час яких відтворювали алгоритм дій при виявлення спалаху. Цьогоріч до моніторингу хвороби на продовольчих ринках залучили студентів аграрних вишів, вони працювали разом із представниками регіональних ветеринарних лабораторій».

«Це проект пілотний, він унікальний, адже моніторинг у такому форматі ще ніхто не проводив», — додав він.  

Володимир Поліщук, національний консультант ФАО зауважив: «Цей проект  — інвестиція в майбутнє. Ми хотіли показати студентам як  здійснюється санітарно-ветеринарна експертиза в реальному часі, як відбирати зразки.

У 2012-му, коли в Україні стався перший спалах АЧС, ми мали  лише двох  фахівців у центральній лабораторії, які могли провести діагностику захворювання. Сьогодні «запас надійності»  — близько 30 спеціалістів».

pigua.info