Черкасские фермеры получат бизнес-гранты

Понад 1100 пільгових кредитів на загальну суму 4,02 млрд грн видано за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.

Усього з моменту старту програми суб'єкти підприємництва станом на 16 травня 2022 р. отримали від уповноважених банків 40 486 кредитів на загальну суму 110,1 млрд грн.

З них:

• 58,16 млрд грн підприємці отримали у якості антикризових кредитів;
• 25,35 млрд грн були видані як рефінансування попередньо отриманих кредитів;
• 13,71 млрд грн — кредити для сільгоспвиробників, передусім, на інвестиційні цілі;
• 10,25 млрд грн — на інвестиційні цілі;
• 2,61 млрд грн — антивоєнні кредити.

У міністерстві нагадали, що для підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності у період дії воєнного стану уряд вніс низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5−7-9%». Змінами передбачено суттєві спрощення для кредитування, зокрема можливість отримання пільгових кредитів під 0% річних із гарантією від уряду України на рівні 80%.

Начиная с 2022 года в Украине будет введена электронная идентификация овец и коз.

Об этом сообщает пресс-служба Госпродпотребслужбы.

Сообщается, что к этому времени планируется организовать обеспечение владельцев животных электронными бирками надлежащего качества, внести в информационную базу данных Единого государственного реестра животных (далее — Реестр животных) изменения, которые позволят фиксировать код электронного идентификатора и наладят обмен данных между программами управления животноводческими предприятиями и Реестром животных.

Так, 5 июля 2019 вступил в силу приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 22 мая 2019 № 263 «Об утверждении Изменений в Порядок идентификации и регистрации овец и коз», зарегистрированный в Министерстве юстиции Украины 11 июня 2019 под № 601/33 572 (далее — Изменения), после его официального опубликования в издании «Официальный вестник Украины» № 51.

Электронные бирки должны быть введены только на поголовье приплода овец и коз, родившегося в 2022 году. Замена уже установленных на животных обычных пластиковых бирок на бирки с радиочастотным идентификатором не предвидится.

В ведомстве отмечают, что успешное ведение и развитие отрасли возможно только при условии четкого учета и контроля имеющегося поголовья животных.

«В Украине на рынке программных продуктов по управлению животноводческими предприятиями постепенно получают распространение электронные системы управления хозяйствами по разведению овец и коз. Установления электронных систем управления в хозяйстве и обработка данных по каждому животному возможны только при наличии электронного идентификатора на животном, передающий сигнал непосредственно к системе управления. Такие системы управления позволяют владельцу хозяйства существенно повысить экономическую эффективность производства продукции путем четкого индивидуального контроля производительности и потребностей (рацион, вакцинация, календарь обработок и оплодотворений т.д.) каждого отдельного животного, а также — в зависимости от возможностей системы управления — позволяет взаимодействовать с центральной базой данных идентифицированных животных в стране, базами данных по осеменению животных, лабораториями по проведению исследований качества продукции животных и кормов и прочее», — говорится в сообщении.

Интерпретация опыта других стран в украинские реалии имеет целью улучшенный учет и управление стадом, оптимизацию процедуры эпизоотического контроля, подтверждения экспортных возможностей для отрасли Украины.

Также отмечается, что согласно законодательству ЕС по идентификации и регистрации животных все лошади в странах Европейского Сообщества сейчас уже должны быть идентифицированы микрочипом, с июля 2019 вводится обязательная электронная идентификация и регистрация для крупного рогатого скота.

Ручные и стационарные сканеры для считывания электронных бирок являются универсальными средствами для распознавания любого электронного идентификатора для животных.

На днях состоялась рабочая встреча заместителя Министра аграрной политики и продовольствия Украины Виктора Шеремета по обсуждению вопросов налогообложения сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов (СОК). В мероприятии приняли участие представители Минагрополитики, Национального научного центра «Институт аграрной экономики», Ассоциации животноводов Украины, Национальной ассоциации сельскохозяйственных совещательных служб Украины.

«На сегодня в Украине созданы необходимые условия для развития сельскохозяйственной кооперации - сформирована правовая база, осуществляется информационно-консультационное сопровождение сельскохозяйственных кооперативов, выделяется бюджетная поддержка и привлекаются финансовые ресурсы международной технической помощи. Однако, актуальным вопросом остается совершенствование налогообложения кооперативов для активизации их хозяйственной деятельности», - отметил Виктор Шеремета.

Он добавил, что только 610 обслуживающих кооперативов с 1125 зарегистрированных в Украине (по состоянию на 1 января 2018) реально осуществляют хозяйственную деятельность.

На встрече были обсуждены проблемы и пути совершенствования уплаты СОКами налогов на прибыль и на добавленную стоимость. Также обсуждены пути урегулирования вопроса начисления субсидий членам СОК.

По результатам рабочей встречи предполагается создание рабочей группы при Минагрополитики по подготовке предложений по совершенствованию правовых условий деятельности СОК как в части совершенствования условий налогообложения их деятельности, так и в части определения концептуальных основ и стратегии развития сельскохозяйственной кооперации.

Заместитель Министра отметил, что одной из главных задач Минагрополитики является поддержка развития кооперативного движения в деревне как ключевого механизма самоорганизации малых производителей сельскохозяйственной продукции, конечная цель которого - формирование эффективного и социально ответственного собственника на селе.

Пресс-служба Минагрополитики

Команда Насіннєвої асоціації України зібрала в єдиній інфографіці незакриті потреби аграріїв у період посівної кампанії 2022 року. Так, найменше забезпечені українські агропідприємці пальним — 60,2%. На другому місці азотні добрива — 68%. І на третьому ЗЗР — 70,6%. Краща ситуація з насінням (76,7%) та комплексними добривами (79,8%).

«Ця посівна кампанія, без сумніву, найважча. Аграрії розв’язують низку викликів: від логістики, постачання пального до фізичної безпеки своїх працівників, обмежень роботи у вечірній і нічний час доби та польотів дронами чи безпілотними літальними апаратами. Тобто вагому роль має не лише забезпечення ЗЗР чи добривами, але й сам суттєво ускладнений процес роботи», — коментує ситуацію Сюзана Григоренко.

Для створення інфографіки були використані дані опитування Міністерства аграрної політики та продовольства України та Інформаційно-аналітичного агентства «АПК-Інформ». У них взяли участь понад 3 тисячі агропідприємств з усієї України. Про свої потреби розповідали як великі підприємства, в господарстві яких знаходиться понад 20 тис. га, так і малі й середні, що обробляють від 20 га і більше.

Так, перед початком посівної комплексних добрив не вистачало для 1,2 млн га сільськогосподарської площі, пального — для 1,5 млн га, ЗЗР — 1,1 млн га. Потреба в насінні була для площі в понад 897 тис. га, а комплексних добрив — 802 тис. га.

Серед проблемних ситуацій, зокрема, аграрії вказували оплату насіння, але неможливість його доставки. Це найчастіше спостерігається в господарствах, близьких до лінії фронту, — Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Запорізькій областях. Також з-поміж проблем: обмеження роботи складу з насінням через воєнні дії чи потреба в докуповуванні насіння, яку наразі неможливо задовольнити.

«У цій ситуації ми вважаємо дуже влучними дії уряду та профільного міністерства щодо спрощення процедури сертифікації насіння. При чому як при перетині кордону, так і під час внутрішнього руху Україною. Також підтримуємо дії іноземних партнерів та інших держав, які пришвидшують трансфер своєю територією насіння, добрив, ЗЗР, пального. Адже сьогодні Україна бореться не тільки на воєнному фронті, аграрії теж воюють за майбутній урожай, що забезпечить продовольством українців та весь світ», — додає Сюзана Григоренко.

Пресофіс Насіннєвої асоціації України