Понад 3 тисячі селян вже скоро отримають дотації на вирощування молодняка ВРХ

26-черв-2018

Перші понад 3 тис. осіб, які вже подали документи для отримання дотації на вирощування молодняка ВРХ, отримають гроші вже зовсім скоро. Така фінансова підтримка власників підсобних господарств стала результатом плідної роботи Асоціації тваринників України разом із Мінагрополітики та Урядом.

Саме Асоціація тваринників України ще минулоріч обґрунтувала важливість держпідтримки селян у свої програмі «Реформа українського села через розвиток кооперативного руху в Україні на базі сільськогосподарських виробничих та обслуговуючих кооперативів», яку було презентовано на розгляд Уряду. Таким чином, перший крок у реалізації програми, розробленої фахівцями АТУ, втілено в життя. 

Так, у Міністерстві аграрної політики і продовольства України зазначили, що для вирощування молодняку великої рогатої худоби вже перераховано 6,7 млн грн до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Так, дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят, зазначають у Мінагрополітики. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

– до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

– до 9-місячного віку – 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

– до 13-місячного віку – 3 317,5 тис. грн за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

«Асоціація тваринників України дуже активно любіювала держпідтримку на відгодівлю молодняку ВРХ. Ми розробили програму, де пояснили необхідність та важливість такої допомоги, і представляли її на розгляд на засіданнях Мінагрополітики, в Уряді, - зазначила голова АТУ Ірина Паламар. - І ми можемо говорити про чергову нашу важливу перемогу: адже основний зміст представленої нами програми був врахований та відображений в Постанові КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» від 07 лютого 2018 р. № 107. Адже сьогодні питання відгодівлі молодняку ВРХ стоїть вкрай гостро. Селяни здають телят на забій зовсім маленькими, бо не мають коштів на їх відгодівлю. Саме тому в країні виникає дефіцит яловичини, яка є дуже бажаним продуктом для експорту до країн Близького Сходу, Туреччини. Тваринникам просто ніде брати молодняк для вирощування, оскільки його забивають у зовсім молодому віці. А між тим, саме завдяки нарощенню експорту ВРХ ми могли б дати поштовх до потужного розвитку галузі та зміцнити економіку країни, адже це живі валютні надходження.

Тому дуже хочеться вірити, що ці кошти стимулюватимуть селян утримувати молодняк ВРХ, і загальне поголів’я ВРХ нарешті почне зростати, а не падати, як це ми спостерігаємо протягом останніх років.

Але це лише перший крок із нашої програми, який було реалізовано за нашою ініціативою. Залишається ще багато не втілених у життя важливих аспектів. Так, окрім дотації на відгодівлі ВРХ, нашою програмою було передбачено і такі питання як: дотації на розбудову інфраструктури (будівництво забійних цехів, відгодівельних ферм; на кредитування придбання корови членам с/г кооперативів; на вирощування нетеля та подальшу передачу його за програмою «Корова в кредит»; на оплату банківських відсотків за програмою «Корова в кредит» або (продаж кооперативного нетеля члену кооперативу за рахунок кредитних коштів Ощадбанку, з оплатою відсотків по його обслуговуванню за рахунок бюджетних коштів) та низка інших питань. Якби всі наші пропозиції були враховані та втілені в життя, то за підрахунками фахівців АТУ, держава б отримала 270 млн  грн. експортного мита.

Також залишається невирішеним питання із субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг. Люди бояться реєструвати тварин, оскільки не хочуть, аби дохід від тварин позбавив їх права отримувати субсидії. А на не зареєстрованих тварин отримати держдотацію неможливо. Тому ми вже неодноразово зверталися до уряду із проханням, аби на законодавчому рівні дохід селян від утримання підсобного господарства не враховувався до їх загального сукупного доходу. Бо чому, наприклад, дохід від депозитів не входить до загального доходу, а від виробництва сільськогосподарської продукції – враховується? Невже отримання коштів від депозитних вкладів – це більш «благородний» дохід, ніж гроші, виручені за власноруч вироблену продукцію? Ми й надалі апелюватимемо до уряду, аби це питання зрушилося з місця, і до податкового законодавства були внесені необхідні зміни.

Отож я впевнена, що наша чергова перемога не буде останньою, і Уряд у своїх наступних законодавчих ініціативах враховуватиме і втілюватиме в життя й інші наші пропозиції, які є вкрай важливими для розвитку тваринництва в державі і підтримки села».

Асоціація тваринників України

Більше новин
Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових
06-серп-2021

Котирування ф’ючерсів зернових культур, за результатами минулого тижня на світовій американській біржі СВОТ мало неоднозначну тенденцію. Внаслідок даних кроп-туру по південних, східних і центральних районах штату Північної Дакоти, де урожайність пшениці знаходиться на рівні 32%, що нижче середніх показників за 5 років, а також через знижений прогноз виробництва пшениці в світі на 1 млн тонн за даними Міжнародної Ради, ф’ючерси на пшеницю зросли до 528,5 дол/т (+7,2 дол/т). У свою чергу котирування кукурудзи на початку торгового тижня знизилось, але під кінець тижня ф’ючерси відновились до значення минулої пятниці – 215,4 дол/т. Факторами цього стало погіршення стану посіві кукурудзи за даними USDA, негативні погодні умови в Бразилії, які погіршують урожайність зернової культури  та хороші темпи експорту зерна з США.

На світовому ринку EuroNext котирування ф’ючерсів розвивалось в позитивному напрямку. Ціна на пшеницю зросла до 223,25 євро/т (+11,25 євро/т) через негативні погодні умови в Аргентині, позитивну динаміку цін пшениці на американській біржі та прогнози зниження виробництва зернової культури в основних конкурентах країн-виробників ЄС – в США та Канаді. Котирування кукурудзи підвищилось до рівня 284 євро/т (+25 євро/т). Головним фактором росту став низький імпорт кукурудзи країнами ЄС.

Експортні ціни FOB, за результатами минулого тижня зросли. Котирування пшениці 11,5% та пшениці фураж підвищилось до 245 дол/т (+4 дол/т) та 238 дол/т (+5 дол/т). Чинниками ціноутворення стали результати Єгипетсько тендеру, де було закуплено українську та румунську пшеницю, а також зростання ф’ючерсів на світових біржах. Ціна на кукурудзу залишилась без змін – 269 дол/т. Коливання ціни стримують низький попит від іноземних країн та сумнівні перспективи виробництва кукурудзи в США, Аргентині та Бразилії. Ячмінь зріс в ціні до 225 дол/т (+5 дол/т) через підвищення ціни на пшеницю та підвищений попит від країн-імпортерів.

На внутрішньому ринку України, котирування цін на базисі СРТ-порт розвивалось вслід за експортним ринком. Ціни на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж зросли до 7000 грн/т (+200 грн/т) та до 6800 грн/т (+300 грн/т) відповідно. Попит на зернову культуру високий. Додатковим фактором росту стало подорожання ф’ючерсів на світових біржах та безпосередньо на експортному ринку України. У свою чергу ціна на кукурудзу не змінилась – 7500 грн/т. Ячмінь підвищився в ціні до 6600 грн/т (+400 грн/т) через ріст котирувань на експортному ринку та не достатню пропозицію зерна від аграрних підприємств.
Внутрішні ціни пропозицій EXW за результатами минулого тижня розвивались різнонаправлено. Котирування продовольчої та фуражної пшениці зросло до 6350 грн/т (+100 грн/т) та 6200 грн/т (+150 грн/т) відповідно. Головними факторами росту ціни стали високий попит на зернову та підвищення котирувань пшениці на експортному ринку України. Середні ціни від виробників на кукурудзу знизились до 7100 грн/т (-100 грн/т) через знижений попит від покупців. Ціна на ячмінь зросла до 6050 грн/т (+300 грн/т). Виробники підвищували ціни на свою продукцію через високий попитом трейдерів та переробних заводів.

agravery.com

Детальніше
Україна підтримала Спільну заяву членів СОТ щодо Всесвітньої продовольчої програми
22-січ-2021

21 січня, близько 80 членів СОТ (із урахуванням країн – членів ЄС), у тому числі Україна, підтримали Спільну заяву, якою передбачається, що згадані члени СОТ не застосовуватимуть заборони та обмеження на експорт продуктів харчування у випадку їх придбання для некомерційних гуманітарних цілей Всесвітньою продовольчою програмою.

Спільну заяву було вирішено оголосити після того, як на засіданні Генеральної ради СОТ у грудні 2020 року членам не вдалось знайти компроміс для прийняття відповідного рішення, що стало б обов’язковим для виконання всіма членами Організації.

Україна, яка є одним із значних експортерів окремих видів сільськогосподарських товарів і робить внесок у глобальну продовольчу безпеку та досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), надає особливого значення досягненню ЦСР 2 «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства».

Заява членів СОТ є важливою з огляду на ситуацію, яка склалась внаслідок розповсюдження пандемії COVID-19, що призводить до збільшення невизначеності на сільськогосподарських ринках та погіршення становища бідного населення у світі, зокрема, в результаті запровадження обмежень експорту сільськогосподарської продукції.

Заходи, що обмежують експорт, навіть ті, які можуть бути виправдані за правилами СОТ, порушують регіональні та глобальні ланцюги поставок, зменшують стимули для виробництва сільськогосподарських товарів, спричиняють нестабільність та зростання цін, можуть призводити до дефіциту продовольства та загрожувати глобальній продовольчій безпеці.

«Ми цінуємо зусилля Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) щодо подолання голоду та дефіциту продовольства у світі, поліпшення якості продовольчого забезпечення та рівня життя найбільш вразливої частини населення в найбільш критичні моменти їхнього життя. Водночас, ми визнаємо, що обмеження експорту створюють перешкоди наданню гуманітарної допомоги», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

me.gov.ua

Детальніше
Кількість випадків АЧС перевалила за сто
04-жовт-2018

Про це свідчить статистика сайту «СТОП АЧС», який запроваджено в рамках проекту технічної допомоги ФАО «Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні», передає УНН.

У 79 випадках захворювання було зареєстровано у домашніх тварин, в 34 — у диких. Ще в десяти випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об’єктів.

Загалом в Україні за останні 6,5 року зареєстровано 434 спалахи африканської чуми свиней (АЧС).

Найбільша кількість випадків АЧС сталася в Одеській і Полтавській областях — по 56 та 44 випадки відповідно. Далі йдуть Миколаївська та Чернігівська області — по 34 та 31 випадків, та Рівненська область — 30 випадків.

Найменша кількість спалахів АЧС була зареєстрована у Львівській області — 1 випадок.

Нагадаємо, з 1 жовтня 2018 року в Рівненській області розпочала роботу місія Європейського Союзу щодо оцінки контролю та заходів, які вживаються для стабілізації епізоотичної ситуації щодо африканської чуми свиней (АЧС) в області. 

agravery

Детальніше
Більшість великих свиногосподарств мають намір розширювати потужності
01-черв-2020

Попри занепокоєність деяких експертів та учасників ринку щодо майбутнього галузі свинарства, в Асоціації «Свинарі України» (АСУ) вважають, що найближчим часом «вийти з гри» можуть лише господарства, для яких свинарство не є основним видом діяльності. Це підприємства, де утримується менше 2 тис. голів свиней. Наразі ж 74% поголів’я утримується в господарствах з поголів’ям більш ніж 5 тис., тому вихід з галузі частини малих гравців ринку не має призвести до занепаду галузі свинарства, вважають в АСУ.

«Асоціація «Свинарі України» на початок року опитала 100 виробників свинини, які сукупно утримують понад 71% свиней в України (понад 2,3 млн гол.). 59% із них планують розширення виробничих потужностей. Ще один позитивний факт — великі гравці ринку, які у попередні роки постраждали від АЧС, повертаються у виробництво. А значить, заяви про те, що українська м’ясна продукція може зникнути з прилавків, а свинарство — на межі зникнення, — безпідставні», – зазначають у галузевій асоціації.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок