В Україні неможливо розрахувати інвестиції

Очікується, що в найближчі місяці світові ринки птиці відновляться. Однак такий процес відбуватиметься в нестабільних умовах, стверджує Rabobank.

Основними проблемами є високі ціни на корм і постійне перевиробництво на світових ринках.

Позитивним фактором є підвищення цін на свинину пов'язане з АЧС і обмежені ризики на подальше підвищення цін на корми, враховуючи хороший світовий урожай зерна.

Перевиробництво

Ціни на корми і перевиробництво курятини стали великою проблемою для Південної Африки. Основні гравці не можуть перекладати підвищені витрати на кінцевих споживачів, в зв'язку, з чим зазнають збитків.

У Росії спалах пташиного грипу, за два останніх роки збанкрутували кілька птахівницьких компаній.

Brexit

Нідерланди та Польща є найбільшими експортерами птиці в Великобританію і постраждають найбільше при жорсткому сценарії Brexit'а.

Промисловість Великобританії чекає позитивних результатів при будь-якому сценарії виходу з Євросоюзу.

АЧС

Основні країни-виробники Азії, окрім Японії, постраждали від спалахів АЧС, що призвело до підвищення продажів м'яса птиці, а інвестиції в птахівництво ростуть в цілому.

Джерело: Meatinfo.ru

У січні-травні поточного року в Україні виробили 10,3 тис. тонн свіжого або охолодженого м'яса індиків, що на 2,5% менше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Однак в травні обсяг виробництва м'яса індички виріс на 0,8%, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року - до 2 тис. тонн.

Держстат відзначає, що дані наведено без урахування тимчасово окупованій території Криму, Севастополя і частини тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях.

ptichki.net

Інститут аграрної економіки (ІЕА) повідомив про те, що в Україні скорочується пропозиція на ринку курятини через зростаючий експорт. Втім, цю інформацію заперечує Асоціація птахівників України, повідомляє УНН.

В Асоціації підтвердили, що експорт курятини дійсно збільшується, але не за рахунок внутрішнього споживача, а за рахунок зростання виробництва.

Водночас, цифри, якими апелюють представники Інституту, в Асоціації вважають спотвореними.

"В Інституті аграрної економіки, мабуть, не складають і не ведуть баланси попиту і пропозиції м'яса в Україні.

За 10 місяців 2018 року загальне споживання м'яса птиці в Україні зросло порівняно з аналогічним періодом минулого року на 2,2% або на 19 тис. тонн.

Експорт збільшився фактично лише на той обсяг, який був додатково вироблений підприємствами в цьому році порівняно з минулим.

Виробництво за 10 міс. 2018 року зросло на 48,4 тис. тонн, а експорт на 44,3 тис. тонн", - розповів УНН директор Асоціації Сергій Карпенко.

Обраховуючи статистичні дані, в Інституті ймовірно забули про важливі показники - рівень скорочення населення та купівельної спроможності українця, додав експерт.

"Тому, вважаємо що твердження про скорочення внутрішньої пропозиції м'яса птиці через експорт не відповідає дійсності.

Внутрішнє виробництво зростає, але низька купівельна спроможність та скорочення населення суттєво обмежує споживання на внутрішньому ринку", - підкреслив Карпенко.

Крім того, cеред усіх видів м'яса, ціни на курятину ростуть найповільніше, зауважив експерт.

"З початку року, споживчі ціни на м'ясо птиці зросли лише на 7%, що найменше серед усіх видів м'яса.

Ріст обумовлений збільшенням собівартості, що підтверджується даними Держстатистики - за 10 місяців сукупний індекс витрат на виробництво тваринницької продукції становив 117,1%", - сказав Карпенко.

Водночас, за його словами, лише експорт дає можливості підприємствам розвиватись, що в сьогоднішній ситуації повинно бути пріоритетом для країни.

“Це розвиток сільських територій, створення нових робочих місць, сплачені податки, надходження валюти в країну", - резюмував експерт.

Нагадаємо, цього року найбільший виробник і експортер української курятини –“Миронівський хлібопродукт” (Наша Ряба) запустив другу лінію виробництва на Вінницькій птахофабриці, яка відтепер претендує на статус найбільшого птахокомплексу у світі. Загальний обсяг інвестицій МХП становив 300 млн дол. або майже 8,5 млрд грн, 30% з яких буде відшкодовано державою в рамках держпрограми розвитку інфраструктури тваринництва.

Раніше УНН повідомляв, що Україна піднялася у світовому рейтингу експортерів курятини на 6-те місце, обійшовши Росію та Канаду. 

Джерело: УНН

Міністерство агарної політики та продовольства України вітає ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 6199 у першому читанні та сподівається на його швидке ухвалення в цілому.

Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Він зазначив, що напрацювання цього законопроєкту стало результатом кропіткої роботи Земельного штабу.

«Важливо, що в рамках Земельного штабу було напрацьовано ряд пропозицій, враховуючи практичний досвід від реалізації земельної реформи. Ці реалізовані в законі пропозиції спростять для громадян користування перевагами ринку землі», — наголосив Тарас Висоцький.

Верховна Рада у вівторок, 25 січня, 249 голосами підтримала проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки (№ 6199).

Після прийняття законопроєкту буде внесено зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначають у Пояснювальній записці автори законопроєкту, встановлена процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яка діє на сьогодні, є доволі складною. Адже вона передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численних вимог законів до власника таких земельних ділянок. У середньому така процедура триває 1−2 тижні та збільшує нотаріальні витрати.

Особливо гострою ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок під садівництво та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів. Такі ділянки не мають високої вартості, але мають підвищені витрати при оформленні договору.

Тож завданням законопроєкту № 6199 є спрощення процедури переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також спрощення та здешевлення процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

minagro.gov.ua