Банки зупиняють кредитування за «5-7-9%», але не всі

11-жовт-2022

Українські банки ставлять на паузу державне кредитування за пільговою програмою «5−7−9%» для бізнесу.

Як інформує Мінфін, посилаючись на власні джерела, банки посилаються на відсоткову заборгованість з боку держави, яка гарантувала виплату частини відсоткової ставки замість позичальників, але тепер не виконує своїх зобов'язань своєчасно. Сформувалися борги.

Банкіри оцінюють ситуацію по-різному: комусь Фонд розвитку підприємництва заборгував за декілька місяців, а комусь — більше.

«Компенсація відсотків за програмою «5−7−9%» має затримки в декілька місяців, і причини цього зрозумілі. Водночас банки зобов'язані самостійно фінансувати цей борг, що впливає на операційний прибуток», — прокоментував ситуацію голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий.

У Фонді розвитку підприємництва не заперечують наявність проблеми та пояснюють її «дефіцитом бюджетних коштів, викликаним запровадженням воєнного стану».

«Станом на сьогодні ФРП має заборгованість з виплати компенсації відсотків за липень та серпень 2022 року», — визнав у коментарі «Мінфіну» виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Поточну суму держборгу за «5−7−9%» він не уточнив, але повідомив суму, виділену з початку 2022 року на компенсацію відсотків за цією програмою, — 3,8 млрд грн.

Втім, затримки з платежами не зупинили пільгове кредитування бізнесу повністю. Ряд банків продовжують видавати нові позики — насамперед великі структури та держбанки. Вони можуть дозволити собі працювати в режимі неплатежів.

agroportal.ua

Більше новин
Кабмін затвердив порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції
04-груд-2019

Кабінет Міністрів України затвердив постанову уряду від 23 жовтня 2019 року №970 про порядок органічного виробництва та обігу органічної продукції.

Цей порядок визначає детальні правила щодо схеми чергування культур у сівозміні, застосування органічних добрив під час виробництва, використання органічних насіння і садивного матеріалу, використання органічних кормів для годування тварин тощо.

Загалом порядок визначає детальні правила органічного виробництва та обігу органічної продукції таких галузей, як рослинництво, тваринництво, грибівництво, аквакультура, виробництво органічних морських водоростей, органічних харчових продуктів, органічних кормів і заготовка органічних об'єктів рослинного світу.

Урядовий портал

Детальніше
Занепокоєння світу цінами на продовольство на тлі скорочення посівів українськими фермерами
06-квіт-2022

Війна означає, що «світова житниця» зіткнеться з безпрецедентними труднощами під час проведення посівної, збирання врожаю та експорту пшениці та іншої сільгосппродукції.

Російське вторгнення в Україну змушує фермерів цієї весни різко скорочувати посівні площі, що, в свою чергу, несе чисельні загрози як для внутрішньої, так і світової продовольчої безпеки.

Відома своїми родючими ґрунтами, Україна є одним із найбільших експортерів пшениці, ячменю, соняшнику та кукурудзи, зокрема, до Північної Африки.

Втім, фермери та аналітики розповіли The Guardian, що посівна, збір врожаю та експорт майже зірвані через брак добрив, недостатні, а подекуди — повністю відсутні поставки палива для тракторів, закриття портів та воєнні дії.

Принаймні одна третина земель, що зазвичай засіваються ярими культурами, як то кукурудза та соняшник, ймовірно, залишаться незадіяними. Крім того, може бути втрачено третину звичайного врожаю пшениці, посіяної восени минулого року.

За інформацією сільгоспвиробників, незначні обсяги пшениці із наявних на складах запасів транспортуються залізницею та автомобільними шляхами через Польщу та Румунію, але це «невелика частка» того, що до вторгнення поставлялось на експорт через чорноморські порти в Одесі та Миколаєві, — зазначають аналітики.

Українські чиновники заявляють, що альтернативні експортні маршрути через річку Дунай, залізницю та автомобільні шляхи обмежені через їхні недостатні пропускні спроможності, а у випадку залізниці - через різну ширину колії в Україні та країнах Європи.

«Я думаю, експорт зможе відновитись до звичних обсягів протягом щонайменше кількох місяців [після припинення війни],», — сказав Майк Лі, керівник служби Прогнозування врожайності сільгоспкультур у країнах Причорномор’я. За його словами, суднам може бути складно отримати страхове покриття та дозволи на повторне входження в чорноморські порти, які, до того ж, спершу потрібно буде розмінувати.

Через перебої в експорті світові ціни на зернові піднялися в лютому до нового рекордного максимуму. Всесвітня продовольча програма, організація під патронатом ООН, що забезпечує екстрені постачання країнам, які перебувають у конфлікті або постраждали від стихійних лих, таких як голод, заявила цього тижня, що здорожчання продуктів харчування вже змушує їх скорочувати продовольчі пайки.

У той час як сівба пшениці в Україні здійснюється переважно восени, інші культури, зокрема кукурудза та соняшник, сіються навесні, тобто вже протягом найближчих тижнів.

Учасник ВАР Сергій Іващук керує змішаним господарством, до якого входить молочна ферма та рослинницьке господарство, загальною площею майже 7000 га на заході України в Хмельницькій області, у 350 км південно-західніше від Києва. Він каже, що в його районі не було бойових дій, але цього року посівна проводитиметься з запізненням, оскільки його робітники та сільгосптехніка задіяні у ЗСУ.

«Власних сільськогосподарських ресурсів поки що більш-менш достатньо, запасів дизельного палива теж має вистачити на посівну. Проте нам може забракнути насіння, добрив і ЗЗР», — каже фермер.

«Перед початком війни ми зробили кілька передоплат за рахунок наших кредитних ліній. Проте наразі логістика та ланцюги постачання порушені, тому постачальники не можуть поставити нам витратні матеріали», — сказав він.

Іващук каже, що має на складах запаси кукурудзи та пшениці, готові до продажу, але нині він не може відправити їх закордон через логістичні обмеження залізничного транспорту, тоді як зазвичай його врожай поставлявся на експорт через польський кордон саме залізницею.

Обмеження на продаж пшениці є загрозою не лише глобальній продовольчій безпеці, — каже Андрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради, що об'єднує понад 1000 фермерських господарств по всій країні.

«Через кілька місяців зберемо новий урожай, то де ми його будемо зберігати? Крім того, фермерам потрібні гроші на паливо та добрива», — розповідає Дикун, додаючи, що від початку війни ціна на дизельне паливо зросла вдвічі.

Україна отримувала більшість обсягів дизпалива з Білорусі та Росії, — каже він, — але наразі намагається знайти інші джерела постачань з Європи.

На Західній Україні інший фермер, співвласник господарства площею 2000 га, розташованого поблизу міста Львова, розповідає, що вже почав садити горох і невеликий обсяг пшениці, і наразі вони мають намір засіяти «близько двох третин від запланованих місяць тому площ».

«Нині надходження грошових коштів та витратних матеріалів дуже ускладнені, оскільки постачальники вимагають передоплати на відміну від товарних кредитів минулого сезону», — каже він, додаючи, що на сході країни сільгоспвиробники, швидше за все, сіятимуть навіть менше через ще більші труднощі з матеріально-технічним забезпеченням, військову окупацію та заміновані поля.

На півночі та сході України багато фермерів мали на своїй землі танки, військову техніку та навіть ракети. Деякі розповідають про російських солдатів, які займали їхні ферми, викрадали їжу та обладнання.

«Селяни побоюються виходити в поле», — наголошує Дикун, додаючи, що «схоже, вони [російські військові] хочуть знищити наше сільське господарство».

uacouncil.org

Детальніше
Український молочний індекс повторив історичний рекорд
04-лип-2017

Украинский молочный индекс (УМИ), что показывает условную доходность производства молока в коммерческих предприятиях в июне 2017 повторил исторический рекорд, который был достигнут в июне 2013.

Об этом написал на своей странице в Facebook, экономист департамента технического сотрудничества продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) Андрей Ярмак.

«Доходность производства молока возвращается к докризисным показателям. Более того, прибыльность производства в июне 2017 была выше, чем год назад на 48%», — отмечает эксперт.

УМИ снизился на 0,6% за месяц до мая. В среднем за последние сезоны доходность снижалась в июне на 4,5%. При этом показатель УМИ в июне был выше среднего для этого месяца на 15,4%.

«Июнь 2017 производители могут смело заносить себе в актив. В то же время, можно было бы и избежать падения прибыльности вообще, чтобы производители контролировали переработку. Ведь в июне мировые цены росли довольно быстро, и экспортные возможности по биржевым продуктам открывались очень хорошие», — подчеркнул господин Андрей.

Эксперт прогнозирует восстановление тренда повышения доходности производства молока за счет высоких закупочных цен и стабильных цен на кормовой рацион.

«Восстановление может составить 3-5%, а разница между доходностью в 2017 и 2016 годах увеличится. Прогнозируем, что июль этого года будет более прибыльным прошлогоднего примерно на 60%», — добавляет Андрей Ярмак.

 

Источник: публикация Андрея Ярмака в Facebook

milkua.info

Детальніше
Хто з аграріїв може претендувати на дотації у 2019 році
20-груд-2018

В Міністерстві аграрної політики та продовольства сподіваються на збільшення кількості малих агропідприємств у Реєстрі отримувачів бюджетних дотацій.

Про це заявив заступник міністра Віктор Шеремета на прес-конференції.

Повідомляється, що допомогу отримують ті виробники, у яких всі документи в порядку — і зареєстровано підприємство, і внесена земля в реєстр.

«Якщо продають за готівку, то отримують на третину менше, ніж якщо зареєструвалися і працюють офіційно. Тому ситуація буде вирівнюватися і малі виробники будуть реєструватися, і очікується, що програма допомоги у наступному році пришвидшиться і активізується», — сказав він.

Шеремета додав, що в перший місяць роботи цього реєстру подали документи лише 30 підприємств, на другий місяць — близько 100 заявок на державну допомогу. Згодом було вже майже три тисячі заявок. Загалом допомогу від держави вже отримали близько п'яти тисяч малих агровиробників.

Укрінформ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок