Банки зупиняють кредитування за «5-7-9%», але не всі

11-окт-2022

Українські банки ставлять на паузу державне кредитування за пільговою програмою «5−7−9%» для бізнесу.

Як інформує Мінфін, посилаючись на власні джерела, банки посилаються на відсоткову заборгованість з боку держави, яка гарантувала виплату частини відсоткової ставки замість позичальників, але тепер не виконує своїх зобов'язань своєчасно. Сформувалися борги.

Банкіри оцінюють ситуацію по-різному: комусь Фонд розвитку підприємництва заборгував за декілька місяців, а комусь — більше.

«Компенсація відсотків за програмою «5−7−9%» має затримки в декілька місяців, і причини цього зрозумілі. Водночас банки зобов'язані самостійно фінансувати цей борг, що впливає на операційний прибуток», — прокоментував ситуацію голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий.

У Фонді розвитку підприємництва не заперечують наявність проблеми та пояснюють її «дефіцитом бюджетних коштів, викликаним запровадженням воєнного стану».

«Станом на сьогодні ФРП має заборгованість з виплати компенсації відсотків за липень та серпень 2022 року», — визнав у коментарі «Мінфіну» виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Поточну суму держборгу за «5−7−9%» він не уточнив, але повідомив суму, виділену з початку 2022 року на компенсацію відсотків за цією програмою, — 3,8 млрд грн.

Втім, затримки з платежами не зупинили пільгове кредитування бізнесу повністю. Ряд банків продовжують видавати нові позики — насамперед великі структури та держбанки. Вони можуть дозволити собі працювати в режимі неплатежів.

agroportal.ua

Читайте также:
В Украине дорожает сельхозпроизводство
03-июня-2019

Затраты на производство продукции растительного происхождения за отчетный период выросли на 5%, животного — на 5,6%.

За данными Государственной службы статистики, затраты на производство сельскохозяйственной продукции в Украине в январе-апреле 2019 выросли на 5,3% по сравнению с аналогичным периодом 2018 года.

При этом затраты на производство продукции растительного происхождения за отчетный период выросли на 5%, а животные — на 5,6%.

Согласно сообщению, расходы на материально-технические ресурсы промышленного происхождения, используемых в сельскохозяйственном производстве, за январь-март текущего года увеличились по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 5,8%. В апреле по сравнению с мартом расходы на материально-технические ресурсы промышленного происхождения увеличились на 0,4%.

Напомним, приведенные данные не учитывают информацию c временно оккупированной территории Автономной Республики Крым, города Севастополя и части зоны проведения операции Объединенных сил.

Agravery

Узнать подробнее
В 2016/2017 МГ экспорт зерновых вырос почти на 5 млн тонн
06-июля-2017

По предварительным итогам 2016/2017 маркетингового года, экспорт зерновых культур и муки составил 44 441 тыс тонн, что на 4 954 тыс тонн больше чем в предыдущем периоде.

В частности, было экспортировано:

- пшеницы - 17531 тысяча тонн (+592 тыс. тонн к предыдущему МГ);

- кукурузы - 20 703 тыс тонн (+3 294 тыс. тонн до предыдущего МГ)

- ячменя - 5 354 тыс тонн (+941 тыс. тонн к предыдущему МГ);

- ржи - 11,4 тысячи тонн (-7 тыс. тонн до предыдущего МГ)

- других зерновых - 304 тыс тонн (+61 тыс. тонн до предыдущего МГ)

- муки - 402,9 тысячи тонн (+54 тыс. тонн к предыдущему МГ).

Напомним, что Совет ЕС одобрил объемы торговых преференций для Украины со ставкой «0%» ввозной пошлины на ряд групп товаров.

 Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів
22-июня-2022

Проблема із правовою невизначеністю щодо роботи аграріїв на окупованих територіях все більше загострюється.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. За 8 років війни з росією депутати не змогли прописати конкретні слова і фрази у кримінальному кодексі для тих, хто продовжує працювати на окупованих територіях. А з 24 лютого 2022 року під статтю можуть потрапити в рази більше фермерів. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

Життя в окупації

До села одного з фермерів у Чернігівській області, ім'я якого не будемо називати, окупанти прийшли на початку березня, вибити їх змогли наприкінці квітня. За цей час аграрію вдалось налагодити виробництво круп та борошна із залишків врожаю минулого року. Посівну проводили без добрив та під обстрілами, бо тоді ніхто не знав, як швидко звільнять село.

«До нас ніхто не міг приїхати, а їжа в місцевих магазинах швидко закінчилась. Людей врятувало моє господарство. В нас було молоко, пізніше ми почали робити з нього сири, кефір. А із зерна спромоглися робити крупи та борошно. Все це роздавали безкоштовно. В селі стояли танки окупантів, а мої працівники пекли хліб для мешканців села. З вільних територій нам не змогли привезти ні палива, ні добрив. Посівну проводили, як у ХІХ столітті», — розповів співрозмовник.

Тепер діяльність аграрія може потрапити під статтю частини 4 статті 111/1 Кримінального кодексу України «…провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора», — караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Законодавче дишло

Проблема для фермера полягає в тому, що стаття не містить чіткого поняття «співпраця із окупантами». Це прохання не стріляти у працівників, які роздають їжу, чи відрахування податків у російську казну?

«На сьогоднішній день, підприємства в окупації, продовжують героїчно боротись за те, щоб вижила їх молочна ферма, щоб населення, яке не змогло евакуюватися з тих чи інших причин, могло отримувати їжу. Вони мінімізували виробництво молока, але при цьому вони його роздають місцевому населенню. Відтак, ці підприємства, які продовжують працювати, мають загрозу отримати звинувачення у неправомірній діяльності на окупованій території. А ті фермери, які почули заклик президента: „сіяти навіть на окупованих територіях“, сьогодні можуть залишитись на самоті із цим гаслом», — заявила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

Більше пояснень у законодавстві допоможе уникнути майбутніх юридичних тяганин для фермерів, вважає Ганна Лавренюк. Потрібно додати формулювання: які фактичні обставини мають свідчати про те, що провадження господарської діяльності здійснюється у взаємодії із незаконними суб'єктами. Всі ми розуміємо, що здійснення господарської діяльності на окупованих територіях без будь-якої взаємодії із російськими військовими чи їхними ставлениками на практиці може виявитись неможливим, інакше існуватиме загроза для життю. Окупаційні адміністрації постійно висувають до підприємців на таких територіях різного роду вимоги: грошові відрахування, перереєстрацію. Відмова може призвести до захоплення підприємства, його розкрадання чи вбивства непідкорених.

Деталі в законодавстві зменшать кількість кримінальних справ

В тому ж кримінальному кодексі є стаття 39, яка говорить про звільнення від відповідальності у разі, якщо протиправна дія була здійсненна як крайня необхідність. Але й її можна трактувати в українських судах по-різному. І тому не може розглядатись як надійний універсальний інструмент від кримінальної відповідальності.

«Поточна редакція закону передбачає, що господарська діяльність є можливою, але потрібно переєструвати бізнес на підконтрольній території. Фермер має укладати угоди лише з суб'єктами на підконтрольній території України. Відповідно рух товарів з тимчасово окупованої території на контрольовану територію не є можливим, крім певних винятків на кшталт гуманітарної допомоги. Діючий закон не дає чіткої відповіді про підприємницьку діяльність в окупації. З огляду на це потрібно внести відповідну визначеність до нормативно-правових актів: чи є така можливість чи ні. Треба визначити, що агросектор є соціальноважливим для країни, бо фермер дає роботу, підтримує родючість ґрунтів та виробляє продукти харчування», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький.

Юристи радять конкретизувати, які саме дії держава вважає прийнятними для себе та суб'єктів господарювання та за яких умов провадження господарської діяльності на тимчасово непідконтрольних територіях не є кримінально караним. Затягування із вирішенням цього питання призведе до загострення продовольчої безпеки в країні, а аграріїв перетворить на злочинців.

Agravery.com

Узнать подробнее
Как снижение ставки НДС повлияет на рынок свинины?
25-февр-2021

Снижение ставки налога на добавленную стоимость с марта позволит производителям свиней получить дополнительные доходы и будет способствовать поддержке развития отрасли свиноводства в стране. Впрочем, эти изменения также приведут к дополнительным расходам для мясоперерабатчиков, которые в свою очередь положат это финансовое бремя на потребителей. То есть, в ближайшее время розничные цены на свинину вырастут. Считают в Ассоциации «Мясной отрасли». Такая ситуация может привести к оживлению импорта мяса.

«С 1 марта 2021 уменьшается ставка НДС на живых свиней с 20% до 14%, что позволит свинокомплексам дополнительно заработать до 3 грн/кг живого веса. Однако перерабатывающие предприятия вынуждены будут в продаже свинины компенсировать 6% НДС, что приведет к внезапному повышению цен на свинину для населения на 6-10%. Перед мясной отраслью Украины стоят сложные задачи: высокая стоимость сырья и конкуренция со значительно более дешевым импортом мяса и мясных изделий, обеспечения населения доступными продуктами», - отмечают в отраслевой ассоциации.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок