Україна та Латвія погодили ветеринарні сертифікати

З поточними цінами на молоко наразі економічно обґрунтовано тримати на фермі понад 30 голів великої рогатої худоби.

Про це розповіла голова спілки «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна.
За її словами, тваринництво, особливо молочарство, — дуже повільно окупний вид бізнесу. А за останніми підрахунками, тримати ферму до 30 голів — економічно немає сенсу.
«Один нетель коштує €1,5. Із поточними цінами на молоко нині вигідно тримати більше 30 голів. Наші люди часто не враховують амортизацію. Рахують поточні затрати та прибутки, а оновлення в розрахунки не включають. Із 20 головами сім'я заробляє приблизно 2,5 тис. гривень. Немає сенсу цим займатися. Коли більше 30 голів і є системи гноєвідведення, молокопровід, то це більше інвестицій, але це й близько півмільйона прибутку в рік. Так уже можна працювати», — уточнила Кухтіна.
На її думку, держава має підтримувати тваринництво більше, ніж рослинництво, адже саме на розвиток прибуткової ферми потрібно більше капітальних інвестицій. Водночас, підтримку потрібно розподіляти «з розумом», а не будь-кому з галузі.
«Я вважаю, що з погляду державної політики потрібно інвестувати в те, що буде розвиватися. Підтримувати так, щоб те, що не здохло в цьому році, „відкинуло копита“ через три роки — це кошти на вітер. У нашої країни немає стільки грошей. Допомагати потрібно тим, у кого є шанс вирости. Наприклад, фермер має 100 голів ВРХ і планує докупити 50 — тут потрібно допомогти. А будувати новий корівник на 30 голів — марнотратство», — вважає Ірина Кухтіна.

milkua.info

На світовій чиказькій біржі за результатами минулого тижня котирування ф’ючерсів розвивалось в негативному тренді. Внаслідок укріплення курсу американського долару, падіння цін на сусідньому ринку кукурудзи і сої та покращення погодних умов в аграрних районах пшениці котирування зернової культури знизилось до 243,4 дол/т (-6,6 дол/т). Ф’ючерси на кукурудзу впали до 258 дол/т (-11,5 дол/т) через зниження внутрішнього споживання етанолу та хороших погодних умов у регіонах вирощування кукурудзи, що може позитивно вплинути на урожай.

За результатами минулого тижня, на світовій європейські біржі EuroNext котирування зернових та олійних культур розвивалось вслід за американським ринком. Ціна на пшеницю впала до 208,25 євро/т (-3 євро/т). Факторами впливу стали зниження курсу євро до долару США, падіння ф’ючерсів на біржі СВОТ та низькі показники експорту європейської зернової. Котирування кукурудзи знизилось до 243 євро/т (-18 євро/т) через падіння ціни пшениці на сусідньому ринку та хороший потенціал виробництва зернової культури в країнах ЄС та Причорномор’я.

Експорті ціни FOB за результатами минулого тижня знизились. Ціна на пшеницю 11,5% та пшеницю фураж впала до 247 дол/т (-11 дол/т) та до 238 дол/т (-17 дол/т) відповідно. Ключовими чинниками зниження котирувань стали зниження ф’ючерсів на світових біржах та падіння цін на кукурудзу. Котирування кукурудзи знизилось до 284 дол/т (-11 дол/т) через збільшення прогнозу виробництва зернової в Аргентині, хороших погодних умов в США, що позитивно може вплинути на урожай та падінням цін на світових ринках. Ціна на ячмінь нового врожаю впала вслід за пшеницею до 246 дол/т (-4 дол/т).

На внутрішньому ринку СРТ-порт, ціни на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж впали до 7100 грн/т (-300 грн/т) та 7000 грн/т (-300 грн/т) відповідно. Кукурудза та ячмінь знизились в ціні до 8400 грн/т (-150 грн/т) та до 7200 грн/т (-50 грн/т). Основними факторами впливу стали падіння цін на експортному ринку України та низький попит на зернові культури.

Внутрішні ціни пропозицій EXW на минулому тижні знизились. Котирування продовольчої та фуражної пшениці впали до 7000 грн/т (-150 грн/т) та до 6900 грн/т (-150 грн/т) через падіння ціни на експортному ринку та в портах України. Ціна на кукурудзу знизилась до 8050 грн/т (-150 грн/т). Попит від переробних підприємств та експортно-орієнтованих компаній низький. Ячмінь залишився без змін — 6800 грн/т.

agravery.com

На початку впровадження аграрних розписок в Україні виробники оформляли їх в основному під заставу майбутнього урожаю традиційних олійних та зернових культур. Проте зараз до цього процесу вже додатково залучено 25 сільськогосподарських продуктів, серед яких ягоди (чорниця, малина, шипшина, кавуни), фрукти (яблука), овочі (картопля, морква, зелений горошок, часник), а також рис, гречка, гірчиця, сіно та молоко.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час засідання консультативної ради проекту «Аграрні розписки в Україні», яке відбулося 6 листопада. Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, керівник програми з розвитку фінансування агросектору міжнародної фінансової корпорації (IFC) Групи Світового банку Лія Сорока, Директор Швейцарського бюро співробітництва Хольгер Тауш, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Групи Світового банку Хелен Фейрлемб, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

«Протягом трьох років в Україні успішно реалізується проект із впровадження аграрних розписок. Лише за 10 місяців 2018 року виробники залучили 3,3 млрд грн, а це 75% від загальної суми, оформивши 521 аграрну розписку. І якщо раніше ми були акцентовані на зерновому ринку, то сьогодні спектр заставної продукції значно розширився», — відмітила Олена Ковальова.

Заступник Міністра додала, що за всю історію існування в Україні аграрних розписок 90% видано малим та середнім виробникам. Такі цифри підтверджують державну політику від Уряду та Мінагрополітики, яка спрямована на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників.

Вона зауважила, що за три роки функціонування проекту, який розпочався із формування законодавчої бази, було сформовано та запущено Національний реєстр аграрних розписок, оформлено 703 аграрних розписок на 4,5 млрд грн, до Реєстру постійно підключаються нові нотаріуси.

Всі організатори та партнери проекту налаштовані на те, щоб проект мав своє продовження. Мінагрополітики зі свого боку працюватиме над подальшим опрацюванням законодавчої бази. Крім того, планується спільна робота Міністерства із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо запуску аграрних розписок як цінних паперів на фондовий ринок.

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава постачальникам, тому що збільшується потреба у вхідних ресурсах. Також заінтересований фінансовий сектор — деякі банки організували спеціальні програми кредитування із залученням аграрних розписок. І, безумовно, зацікавлені виробники, адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почувати себе більш впевнено під час посівної та збиральної кампаній», — резюмувала Олена Ковальова.

minagro

У найближчі кілька років виробництво протеази стане самим швидкозростаючим сегментом світового ринку кормових ферментів. Причини цього криються в вибухове зростання попиту на цей компонент з боку фермерів, розвідних велику рогату худобу (ВРХ), відзначається в результатах маркетингового дослідження міжнародної аналітичної компанії MarketsandMarkets.

Протеаза дозволяє виробникам тваринницької продукції знизити обсяг викидів азоту в атмосферу, що сьогодні є одним із пріоритетів для цієї галузі, особливо в розвинених країнах. Крім сегмента ВРХ, протеаза активно використовується в годуванні і інших видів продуктивної худоби. Цей компонент додається в комбікорми птиці, сприяючи досягненню кращих показників зростання і більш сильного імунітету.

Разом з тим, на думку дослідників, найбільше зростання на кормову протеазу в світі в період з 2017 по 2022 роки буде спостерігатися в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Зокрема, сьогодні цей фермент активно впроваджується в кормову галузь в Китаї, і відповідно до більшості прогнозів цей тренд буде тільки наростати.

За матеріалами All About Feed