Уряд України спростив процедуру фумігації зерна

05-жовт-2022

Уряд України 4 жовтня доповнив Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України.

«Для вирішення проблеми з оплатою послуг, пов’язаних з фумігацією вантажів із об’єктами регулювання за кордоном, до Переліку послуг включено послуги зі знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються, винагорода комісіонера при здійсненні знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються», - вказується в повідомленні.

Як зазначили в міністерстві, «прийняті зміни сприятимуть розблокуванню проходу морських суден із сільськогосподарською продукцією, що експортується згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час воєнного стану».

АПК-Інформ

Більше новин
Збільшилась частка молока екстраґатунку в структурі українського виробництва в цьому році
04-груд-2017

Сьогодні значного зменшення виробництва молока та молочної продукції в Україні не відбувається. За результатами січня-жовтня 2017 року ці обсяги становили майже 9 млн тонн. Таким чином, за результатами року Мінагрополітики очікує виробництво молока на рівні 10387 тис. тонн. У 2018 році можливе незначне зниження виробництва молока до 10100 тис. тонн при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

«За результатами січня-жовтня 2017 року, виробництво молока зменшилось на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року: господарствами населення зменшилось на 1,7%, а сільгосппідприємствами напроти було збільшено на 1,8%. Приємно відмітити, що помітно збільшилась частка молока екстра ґатунку, до 15% або 318 тис. тонн, отриманого від сільськогосподарських підприємств», — наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками для подальшої переробки в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5%, а в господарствах населення — 29,6%.

«Експорт українських молокопродуктів до інших країн за цій період становив 112,3 тис тонн. Наприклад, ми значно збільшили експорт масла — в 3,5 рази, до $69 млн», — відмітила Ольга Трофімцева. Вона розповіла, що, окрім масла, українські компанії активно експортували в поточному році сири та молочні сироватки. «Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. На сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші. «Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Довідково: Виробництво основних видів української молочної продукції у січні-жовтні 2017 року, за даними Держстат: молоко оброблене рідке — 711 тис. тонн, масло вершкове — 84,2 тис. тонн, сир свіжий неферментований та кисломолочний — 50,2 тис тонн, сир жирний — 91,1 тис тонн, йогурт, ферментовані чи сквашені вершки та молоко — 310 тис. тонн, спреди та суміші жирові — 17 тис тонн, продукти молоковмісні — 708,2 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Через 10 років Індія стане найбільшим виробником молока в світі
28-лист-2017

Наступного десятиріччя ситуація на світовому ринку молока зміниться, і розвинені країни поступляться лідерством країнам, що розвиваються. Наразі вони займають приблизно рівні частки у виробництві молока.

Очікується, що у 2026 році розвинені країни вироблятимуть 44% всього молока, в той час як країни, що розвиваються, наростять частку до 56%. Останні наростять виробництво екстенсивним шляхом: збільшуватимуть поголів'я і продуктивність стада, тим самим через 10 років забезпечать приріст виробництва молока на 34% порівняно з 2014−2016 роками.

Розвинені ж країни вироблятимуть додатково 10% молока. При цьому молочне поголів'я зменшуватиметься, а надої зростатимуть.

Активне нарощення виробництва молока здебільшого спостерігатиметься в Азії, значна частка припадатиме на Індію та Пакистан.

ФAO та OECD прогнозують, що Індія покаже найбільше зростання і стане найбільшим виробником молока у світі. Частка цієї країни за 10 років зросте до 23%, проте переважна більшість продукції споживатиметься всередині країни у непереробленому вигляді.

ЄС і США матимуть повільніший річний темп зростання, порівняно з минулим десятиріччям. Їх частки на світовому ринку знизяться з 20% до 18% та з 12% до 11% відповідно. Проте вони залишаться основними гравцями на експортних ринках вершкового масла, сиру, сухого знежиреного молока і сухого незбираного молока.

«Протягом наступного десятиріччя у країнах, що розвиваються, збільшиться споживання оброблених молочних продуктів: сухого молока та масла, що пов’язано зі зростанням доходів населення у країнах Азії та Близького Сходу, — зазначає експерт аграрних ринків Дар’я Гриценко. — Разом із тим споживання молочних продуктів у свіжому вигляді залишатиметься на високому рівні. Адже країни, що розвиваються, споживатимуть близько ¾ світового виробництва свіжих молочних продуктів».

Довідка

Найбільшим світовим виробником у 2016 році був ЄС (біля 20%). До ТОП-5 виробників також входять Індія (19%), США (12%), а також Китай і Пакистан (по 5%).

agrotimes

Детальніше
Мінекономіки відшкодує вартість понад 12 тисяч племінної худоби
06-лист-2020

5 листопада відбулося заключне засідання Комісії Мінекономіки із розгляду заявок господарств на відшкодування вартості племінних ресурсів. Обидва засідання — 28 жовтня та 5 листопада — демонструвалися наживо на сторінці заступника міністра Тараса Висоцького і запис постійно доступний до перегляду, повідомляється на сайті АВМ.

Представник АВМ, віце-президент Ганна Лавренюк, що наказом Мінекономіки включена до складу комісії, коментує:

позитив — цьогоріч українські молочні господарства здійснили суттєве оновлення генетичного фонду, а програма держвідшкодування вартості генетичних ресурсів вкотре довела свою актуальність! Дотацій за найбільш племінні нетелі, телиці, корови нараховано на 12 574 тварини!

шкода — у фонді на відшкодування вартості племресурсів заклали 300 млн грн, а нарахувань — на 382,3 млн грн. Тому господарства, включені до реєстру отримувачів відшкодування за тварин чи сперму, отримають орієнтовно 77% від очікуваної суми відшкодування.

прикро — через технічні помилки і недосконалість системи кільком господарствам відмовлено у внесенні до реєстру отримувачів дотації.

прорив — вчора ВРУ проголосували за ЗУ 3295 «Про внесення змін до ЗУ про державну підтримку сільського господарства України», за яким почне працювати електронна система Державний аграрний реєстр (ДАР), що буде інтегрована із усіма кадастрами, реєстрами, ДПС, ССУ тощо. Через ДАР господарство зможе подаватися на чинні програми держпідтримки онлайн, а система автоматично перевірятиме відповідність заявки і доданих документів критеріям -- неможливо буде подати не ту заявку чи не додати в пакет необхідну довідку, виключається суб'єктивний людський фактор і технічні затримки пошти.

Детальніше
Виробляти сільгосппродукцію в Україні стало дорожче
25-лип-2019

В Україні подорожчало виробництво сільськогосподарської продукції. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства України, передає УНН.

За спостереженнями МінАПК, у січні-червні 2019 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 5,8%. Зокрема, витрати на виробництво продукції рослинного походження виросли на 19,1%, а тваринницького - на 1,9%.

Уточнюється, що витрати вітчизняних підприємств на виробництво сільгосппродукції за рік зросли на 13,2%, а витрати господарств населення - скоротилися на 1,1%.

Відзначимо, що розвиток вітчизняного агропромислового комплексу підтримується державою шляхом виділення так званих дотацій. Вони відрізняються за напрямками: за утримання молодняку, за покупку вітчизняної сільськогосподарської техніки, за розвиток галузі у вигляді будівництва нових або реконструкції старих тваринницьких комплексів.

Торік побудували нові і реконструювали старі тваринницькі об'єкти 15 аграрних компаній, які займаються виробництвом м'яса і молока.

Агроіндустріальний холдинг "Миронівський хлібопродукт" (МХП), наприклад, у 2018 році завершив будівництво відразу трьох нових тваринницьких об'єктів на базі "Вінницької птахофабрики". Обсяг його інвестицій в галузь становив понад 2 млрд грн. І це вважається найбільшим інвестпроектом в АПК за останні роки.

Водночас тваринники МВК "Катеринославський" (найбільший розплідник корів австрійської селекції "Brown Swiss" - ред.) у 2018 році ввели в експлуатацію майже 16 тис. квадратних метрів тваринницького комплексу для телят віком до 2 місяців. Загальний обсяг інвестицій в нове "житло" становив понад 7 млн грн. Сума дотації - трохи більше ніж 2 млн грн.

Програмою держдотацій для поліпшення "житла" великої рогатої худоби скористалися також "Урманське" і ТОВ "Кищенці".

При цьому, сума держпідтримки АПК в Україні істотно відрізняється від аналогічної у європейських країнах.

У 2016 році дотації на аграрне виробництво у 28 країнах ЄС в цілому становили 52,6 млрд євро або по 2 млрд євро в середньому на країну. Українські ж аграрії у 2017 році від держави отримали загалом 6 млрд грн, що в 10 разів менше, ніж в європейській країні.

Як зазначав раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, той факт, що українські виробники в умовах мізерної держпідтримки примудряються конкурувати з іншими країнами і ще якось заробляти - більше схоже на диво.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок