Аграрії відмовляються від неефективної держпідтримки аграрної галузі

06-лист-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Натомість аграрії запропонували направити ці кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

«Незважаючи на виділення у державному бюджеті безпрецедентних сум на державну підтримку українських аграріїв, реальні малі і середні сільгоспвиробники її практично не отримують… Ми вважаємо неприпустимим таке витрачання державних коштів в ситуації, коли відчувається гострий дефіцит бюджетного фінансування гострих соціальних потреб, а також невідкладних заходів щодо стимулювання розвитку національної економіки… Ми вважаємо за необхідне припинити виділення коштів на державну підтримку аграрного сектора, тому що події останніх років переконали нас в тому, що Уряд і Верховна Рада України інституційно нездатні справедливо і ефективно їх розподіляти», — йдеться у тексті офіційного звернення, яке було направлене на ім'я голови держави.

Так, результати використання бюджетних коштів за програмами держпідтримки аграрного сектору у 2018 році були катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 14%. Таким чином, з закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн станом на кінець вересня було виплачено лише близько 887 млн грн. При цьому, за підсумками 2017 року і дев'яти місяців 2018 року на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% від усіх бюджетних виплат відповідно.

Незважаючи на це, Уряд наполягає на продовженні даної негативної практики. Кабінет міністрів подав у проекті Держбюджету-2019 пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшив фінансування статей, які не виконуються. А Комітет Верховної Ради з питань бюджету фактично підтримав політику Уряду при розгляді поданих поправок до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У той же час Комітет відхилив усі пропозиції ВАР щодо зміни розподілу і спрямування бюджетних коштів на програми, які реально затребувані середніми і малими агровиробниками. Зокрема, аграрії пропонували:

обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами за програмою «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб;

повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці;

зменшити ступінь локалізації сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 20%, що дозволило б дати реальний поштовх розвитку українського тракторо- і комбайнобудування;

зробити виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції що дозволило б створити реальний стимул для виходу з тіні малих фермерських господарств.

Однак Комітет ці пропозиції не підтримав. Тому аграрії прийняли рішення відмовитись від запропонованої державної підтримки, яка розподіляється неефективно та несправедливо, натомість підтримати законопроекти про зниження ставки ПДВ на харчові продукти на запровадження податку на виведений капітал.

«Враховуючи наведене, просимо доручити Уряду розглянути внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету на 2019 рік та сприяти їхньому прийняттю як таких, що спрямовані на підтримку всіх, насамперед соціально незахищених, верств населення, тому що їх впровадження матиме наслідком зниження роздрібних цін на харчові продукти, а також розвиток економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці у випадку запровадження податку на виведений капітал», — йдеться у тексті звернення до Президента.

Крім того, аграрії закликали Порошенко визначити зазначені законопроекти № 7420−1 та № 7420−2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду Верховною Радою. А також застосувати свій авторитет Почесного Голови партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та закликати фракцію цієї партії у парламенті не голосувати за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозиції Всеукраїнського агарного форуму не будуть враховані у редакції законопроекту, винесеного на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

uacouncil

Більше новин
Перехід на європейські вимоги якості до молочної сировини призведе до прискорення структурних змін у молочній галузі України
31-жовт-2019

Відповідно до зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна повинна гармонізувати своє законодавство з положеннями Регламенту (ЄС) № 853/2004 щодо спеціальних правил для гігієни харчових продуктів, у тому числі сирого молока.

У зв’язку з цим, з 1 січня 2019 року в країні набув чинності новий стандарт якості молока ДСТУ 3662:2018 «Молоко — сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з ним усе молоко — залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин — поділяється на екстра, вищий, перший і другий ґатунки, нагадала провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ольга Козак, інформуючи про результати нещодавно оприлюдненого дослідження «Прогноз виробництва молока в Україні до 2030 року: методика і розрахунки».

За її словами, особливістю нового стандарту є те, що молоко другого ґатунку можна буде здавати на переробні підприємства лише до 1 січня 2020 року, після чого цей ґатунок буде скасовано.

Від цієї дати надається два роки перехідного періоду, упродовж якого молоко другого ґатунку буде прийматися на технічні цілі - корми для тварин, казеїн, молочна кислота тощо.

Це нововведення, вважає Ольга Козак, стане основним фактором для прискорення подальших трансформацій розвитку молочної галузі в Україні.

Суть питання зводиться до того, що нині на переробку надходить близько 30% - 1153,5 тис. т — молока другого ґатунку та неґатункового. З них левова частка — 950,7 тис. т, тобто 82,4% - від господарств населення. Отже, понад 1 млн т молока повинно стати якіснішим за другий ґатунок.

З огляду на це, за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у молочній галузі України можливі різні сценарії розвитку подій. Вони залежатимуть від багатьох чинників та мотиваційних моделей різних учасників ланцюжка, зазначила експерт.

Особлива роль у цьому процесі відводиться сільськогосподарським підприємствам, наголосила Ольга Козак. Саме вони, задіявши наявний потенціал, можуть у короткі строки наростити виробництво високоякісної молочної сировини та покрити дефіцит молока, що виникне у молочній промисловості.

Це призведе до посилення процесів спеціалізації та концентрації, які вже тривалий період відзначаються у молочній галузі як України, так і більшості країн світу.

Кількість сільськогосподарських підприємств, які вироблятимуть молоко, скоротиться до 2030 року на 40%, а середній розмір утримуваного поголів'я в розрахунку на господарство збільшиться до 350 корів. При цьому основними виробниками та постачальниками якісного молока будуть великотоварні ферми з поголів'ям від 500 корів і більше, спрогнозувала Ольга Козак.

Щодо господарств населення, то ймовірніше, тенденція до скорочення їх кількості, яка триває уже понад 10 років, може посилитися, застерегла експерт. Значна частина одноосібників, які утримують корову та виробляють молоко нині, функціонуватиме поза переробними підприємствами, адже перейти в домашніх умовах від другого ґатунку хоча б до першого — надскладне завдання, що потребує значних капіталовкладень.

В цілому ж поліпшення якості молочної сировини матиме позитивний ефект з точки зору продовольчої безпеки та поліпшення якості харчування українського населення, підсумувала Ольга Козак.

iae.org.ua

Детальніше
В Україні з'явилась власна система сертифікації органічної продукції
22-жовт-2020

21 жовтня рішенням Уряду затверджено Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції. Таке рішення запроваджує в Україні власну систему сертифікації органічного виробництва.

«Україна є важливим постачальником органічної продукції на іноземні ринки, щороку нарощуючи обсяги експорту. В той час як раніше виробники сертифікували своє виробництво за законодавством інших країн, переважно ЄС, відтепер Україна матиме власну систему сертифікації відповідно до національного законодавства. Такі зміни сприятимуть розвитку та прозорості вітчизняного органічного сектору та покращенню іміджу України на світовій торговій арені», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

 Так, затверджений Порядок визначає: 

вимоги до сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

порядок видачі сертифіката, його дубліката та форму.

На черзі зміни до нормативних документів, що регулюватимуть вимоги до ведення виробниками документування своєї діяльності, що є обов’язковою умовою для проведення сертифікації виробництва як органічного.

me.gov.ua

Детальніше
У 2018 році чотири області стали вільними від АЧС
26-груд-2018

Держпродспоживслужба відзначає позитивну динаміку розповсюдження вірусу африканської чуми свиней (АЧС), але при цьому, з початку 2018 року на території України зафіксували 142 випадки захворювання на АЧС. Захворювання реєстрували як серед домашніх свиней — 93 випадки, так і серед диких — 37 випадків. Крім того, виявили 12 інфікованих об’єктів.

У минулому році захворювання реєстрували в усіх областях України, але в поточному році вільними від АЧС є 4 області: Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська та Харківська. Найбільш позитивна динаміка щодо зменшення кількості випадків спостерігається в Полтавській (8 випадків – 2018 р., 21 випадок – 2017 р.), Луганській (4 – 2018, 10 – 2017) та Вінницькій (2 – 2018, 8 – 2017) областях.

Порівняно з 2017 роком, у поточному році спостерігається зменшення кількості випадків захворювання в цілому на 13 %.

Як і в минулому році, найбільше випадків захворювання відзначили впродовж червня-вересня (67 випадків).

pigua.info

Детальніше
Великобританія скасує мита на імпорт меляси
18-трав-2021

Виробники комбікормів, як очікується, отримають суттєву вигоду з рішення влади Великобританії скасувати імпортне мито на мелясу, відзначається в заяві Конфедерації сільськогосподарської промисловості, яка активно лобіювала це рішення в останні місяці.

Великобританія імпортує значну частину меляси для виробництва комбікормів з Європейського Союзу. Вихід країни з торгового блоку призвів до того, що імпортні поставки значно подорожчали з початку року через стягування мит.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок