На аграріїв чекають штрафи в розмірі 500 тис грн

30-трав-2019

До 1 липня аграрії мають отримати ліцензію на зберігання пального на своїй території. Ті, хто не встигне цього зробити, заплатять по 500 тис. грн штрафу. 

1 липня набуває чинності Закон України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Ці зміни в тому числі стосуються й аграріїв у частині зберігання агропідприємством пального.

Аби отримати ліцензію, потрібно подати наступні документи: право власності або право на користування земельною ділянкою, де розташований резервуар; акт вводу в експлуатацію й акт готовності об'єкту; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки.

«Однак більшість аграріїв не встигають до 1 липня оформити потрібні документи. Про це свідчить опитування, проведене серед більш ніж 100 агропідприємств — членів ВАР, — зазначила заступник голови ВАР із питань податкової політики Ольга Богданова. — Практично 97% відповіли, що в них немає повного комплекту документів і вони не зможуть їх отримати до 1 липня».

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР)

Більше новин
Україна за перший місяць 2021 року вдвічі збільшила експорт живої ВРХ
04-лют-2021

З початку року Україна експортувала 4,7 тис. голів живої великої рогатої худоби, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2020 року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У січні експорт живої ВРХ становив $2,5 млн, що у 2,5 раза більше, ніж у січні минулого року. 

Найбільшими імпортерами вітчизняної живої ВРХ протягом січня цього року стали такі країни:

  • Ліван — $1,3 млн;
  • Йорданія — $758,4 тис.;
  • Узбекистан — $403 тис.

За перший місяць 2021 року з-за кордону в Україну ввезли 144 голови ВРХ, що в 3,2 раза більше у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.

У грошовому еквіваленті це на 3,3 раза більше — до $345,3 тис. Зокрема, велику рогату худобу у січні імпортували з:

  • Данії ($214,4 тис.),
  • Чехії ($131 тис.).

Детальніше
Під час кризи вирішальним буде не роботизація ферм, а люди
06-квіт-2020

Підприємства, що займаються вирощуванням великої рогатої худоби, сьогодні працюють у звичайному режимі. Проте всі знаходяться в стані очікування — поки незрозуміло, як ситуація з поширенням коронавірусної хвороби розвиватиметься далі.

Про це розповів засновник Школи м'ясного скотарства Іон Морару.

На його погляд, робити якісь прогнози поки зарано. Проте попит на молоко і молочні продукти, скоріш за все, буде триматися на тому ж рівні, що і в минулі роки. Тому потреба переробників у сировині не зазнає різких змін.

Звісно, буде сезонне зниження ціни на закупівлю молока-сировини, але це прогнозовано.

«Скотарів зараз більше турбують ціни на протеїнові компоненти, на зернові та добавки. Також „на носі“ початок сінажування ранніх культур і необхідно все організувати», — говорить фахівець.

Окрім того Іон Морару висловив побоювання, що після зняття карантину може відбутися дуже значний відтік працюючого населення.

«В усіх країнах Європейського Союзу відкрито заявляють про дефіцит робочої сили, а це сильно простимулює наших людей покинути країну та створить на внутрішньому ринку ще сильніший дефіцит робочої сили», — говорить він.

Загострить ситуацію і той фактор, що за час карантину українці проїдять власні запаси, а пропозиції з працевлаштування всередині держави будуть не надто привабливі.

«Тому в кризовій ситуації яка поступово складається в нашому українському (і не тільки) скотарстві, вирішальними будуть не роботи і роботизація ферм, не станції випоювання телят, не супер-чудо вентиляція, не чудодійні добавки в годівлі та лікуванні, а люди! — говорить Іон Морару. — Я бував на сотнях ферм, і не один фермер мені не похвалився, що він має робота чи використовує якусь добавку. Кожний акцентував на тому, що найголовніше в його успіху це — люди!»

Тому, вважає він, необхідно працювати:

з людьми, які задіяні в селекційній роботі;

з людьми, які задіяні в роботі по відтворенню;

з людьми, які задіяні в вирощуванні ремонтного молодняку;

з людьми, які задіяні в годівлі;

з людьми, які задіяні в кормовиробництві;

з людьми, які задіяні в процесах доїння, відгодівлі.

Тобто зі всіма, хто працює безпосередньо у виробництві молока та яловичини.

AgroPortal.ua

Детальніше
ЗВТ Україна-Канада: якими будуть перспективи експорту
11-лип-2017

Уряд Канади ратифікував Угоду про Зону вільної торгівлі з Україною, яка вступить у силу з 1 серпня 2017 року.

Згідно з Угодою, Канада скасовує імпортні мита на більшість позицій аграрної продукції, залишаючи їх на рівні 100-200% для м’ясної та молочної продукції. При цьому існуватимуть квоти на ввезене м’ясо птиці, молочні продукти і сир, яйця та цукор з України.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Зі свого боку Україна відміняє ввізне мито лише на низку продуктів з Канади: рибу та морепродукти, зернові, кондитерські вироби і шоколад та на напої: соки, пиво, мінеральні води і вино, а також вводить перехідний період на скасування мит впродовж 3, 5 та 7 років в основному на продукцію тваринного походження: м’ясну, молочну продукцію та яйця, а також мед, горіхи, борошно, соуси і крупи.

Наразі основними експортними товарами з України до Канади є мед, соняшникова і соєва олія та насіння олійних культур.

milkua.info

Детальніше
У 2018 році уповільнилася динаміка капітальних інвестицій в агросектор
21-бер-2019

Обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень-грудень 2018 року, порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років, збільшився на 14%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%.

Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, повідомляє прес-служба Національної академії аграрниї наук України.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році — 30,7%.

Такий характер динаміки капітальних інвестицій на розвиток аграрного сектору за останні роки обумовлений комплексом факторів, у складі яких дія негативних посилюється, підкреслив експерт.

Насамперед, зазначив він, в умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються. В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які хоча й приносять швидкі вигоди, але звужують перспективи стратегічного розвитку. Через підвищений рівень ризиків великі агроформування виводять інвестиційні ресурси у більш безпечні для їх капіталу зони.

Інвестиційна діяльність малого агробізнесу, який є одним з найважливіших чинників розвитку, уповільнена.

Крім того, ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат по більшості інвестиційних проектів.

Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Незважаючи на посилення негативних чинників виробництво продукції сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю поки що залишається інвестиційно привабливим, акцентував науковець.

У 2018 році на гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припало 2,81 грн відповідних витрат у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, поінформував Микола Кісіль. Для порівняння, цей показник 2009 року становив — 1,00 грн/грн; 2012 року — 1,40 грн/грн; 2015 року — 2,16 грн/грн; 2017 року — 2,35 грн капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг на 1 грн капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів.

За прогнозними передбаченнями науковців Інституту аграрної економіки, точка рівноваги в пріоритетності сільського господарства і харчової промисловості матиме місце у 2025 році.

Аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки. Про це свідчить коефіцієнт кореляції — 0,6 — між показниками інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь і валового регіонального продукту. З огляду на це уповільнення інвестиційної діяльності в сільському господарстві обумовлює відповідні зміни у динаміці розвитку економіки України, вважає вчений.

«Тому навіть за несприятливих умов, що склалися, доцільно здійснювати додаткові заходи щодо активізації інвестиційних процесів у аграрній сфері. Адже це викликатиме позитивні мультиплікативні ефекти в інших секторах економіки. Слід також пам’ятати, що підтримка розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій була найважливішою складовою економічної політики усіх країн, які досягли успіху в розвитку», — підсумував Микола Кісіль.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок