У квітні прогнозують жорсткий дефіцит пального

30-бер-2022

Керівник мережі АЗС «Prime group» Дмитро Льоушкін оцінив запаси пального в Україні, враховуючи початок посівних робіт.

Про це повідомляє pogliad.ua, пише agronews.ua.

«Якщо коротко, то ситуація складна, від слова капець… Залишки на нафтобазах успішно з’їдені за останні пару тижнів. Ринок ожив і аграрії пожвавилися, почали атакувати АЗС, бо на них зараз ресурс дешевше, ніж на нафтобазах», — написав він у Facebook.

Експерт зазначив, що оптова ціна за літр «породистого» дизелю — 40 гривень, бензин марки «Євро-3» на гривню-дві дешевше. На АЗС ціна 37,05 грн за літр — це верхня планка, що дозволено державним регулюванням. Тому всі активно переходять на так звані преміальні сорти пального.

«По суті це те ж саме пальне, але на нього не поширюється держрегулювання. Ось така лазівка. Без цієї лазівки всі АЗС засяють нулями, без варіантів», — вважає Льоушкін.

Він розповів, що «аграрії атакують АЗС, а там, де ліміт по 20 літрів в одну особу, там шикуються черги бабусь з каністрами від найближчого колгоспу, до тих пір, поки не висушать заправку».

Експерт зазначив, що через війну поставки пального морем заблоковані, також, відповідно, не надходить пальне з Білорусі і РФ, які давали левову частку ринку.

Залишилися тільки поставки з Європи, де немає зайвого ресурсу і вкрай складна логістика.

«Висновок поки такий: нас чекає дефіцит ресурсу у квітні, і я не впевнений, що вдасться не зірвати посівну. Є, звичайно, хитрі рішення, але на них потрібна добра воля уряду. Наприклад, перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами», — написав Льоушкін.

milkua.info

 

Більше новин
Ринок живця: нові цінові висоти
31-трав-2017

Дефіцит живця забійних кондицій продовжує стимулювати зростання закупівельних цін. Так, протягом четвертого тижня травня свинину живою вагою реалізували в середньому по 41,3 грн/кг. Проте на завершення місяця закупівля б’є нові цінові рекорди: середня цінова позначка додала 2,4%, порівняно з попереднім тижнем. Тож на рубежі сезонів свиней І-ї категорії закуповують по 42-43 грн/кг.

М’ясопереробники одностайні у песимістичних оцінках реакції споживачів на нові ціни. Одні фіксують 30%-ве падіння обсягів збуту, інші зазначають про трикратне скорочення обсягів як закупівлі, так і реалізації.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії (2012-2017 рр.)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Рітейл

Хоча середня роздрібна ціна свинячих частин у кінці позаминулого тижня трохи послабилася, порівняно зпочатком другої декади травня, кінець місяця відзначився подальшим здороженням. Так, лопатка за тиждень додала 3 грн/кг, тазостегнова частина та стейк — понад 5 грн/кг, ошийок — 8 грн/кг.

У зв’язку з негативним впливом таких стрибків ціни на попит, сектор повниться чутками та побоюваннями щодо надходжень імпортної сировини як з країн ЄС, так і з-за океану. Тим не менш, представники м’ясопереробки відзначають, що завезення якісної свинини з-за кордону поки невигідне і має вагомі ризики для операторів. Водночас значна нестача товарних свиней та загальна невизначеність змушують переробників втриматись від прогнозів подальшого розвитку, хоча абсолютна їх більшість сподівається на стабілізацію цін.

Зміна середніх роздрібних цін на окремі свинячі частини станом на окремі дати 2017-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними роздрібних мереж

*-тазостегнова частина

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій, наприклад Конгресу «Прибуткове свинарство».

Конгрес «Прибуткове свинарство» — одна з наймасштабніших галузевих подій не лише в Україні, але й за її межами. Майданчик для відвертої розмови про все, що стосується вітчизняної галузі свинарства. Серед учасників — свинарі, кращі українські та закордонні фахівці у царині свинарства, представники держави, експерти міжнародних організацій. Цього року захід відбудеться 6 червня у виставковому центрі «АККО Інтернешнл». Організатори заходу — Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада і консалтингова компанія DYKUN.

PigUA.info

Детальніше
Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням
09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Детальніше
Україна очолила рейтинг експортерів казеїну до ЄС
27-бер-2018

У 2017 році Україна експортувала рекордний обсяг технічного казеїну в ЄС — більше 7 тис. тонн, зайнявши перше місце в рейтингу країн—експортерів.

Про це повідомляє Максим Фастєєв на своїй сторінці в Facebook.

«ЄС — традиційний ринок збуту (Польща, Німеччина), казеїн — вважається «технічним» продуктом, тому йде на експорт не по молочним кодами і виробничі майданчики не вимагають «харчової» сертифікації (основне b2b використання — косметична галузь)», — пише аналітик.

Згідно з повідомленням, вміст білка в продукті — 90%, тому його сушка розглядається як альтернатива виробництва сухого знежиреного молока. А, з урахуванням низьких цінників на СЗМ в минулому році (і в нинішньому) виробництво казеїну було вигідним.

milkua.info

Детальніше
Названо культури, які найменше постраждають від війни
07-лип-2022

Найменший врожай у 2022 році українські фермери отримають з пшениці, соняшнику та ячменю, оскільки значна частина виробництва цих культур знаходиться безпосередньо у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації.

Про це повідомила аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час вебінару «War in Ukraine. Grain & Oilseed Crop Forecast-2022». 

За прогнозами «УкрАгроКонсалт», найменше від війни постраждають соя та кукурудза. 

Марина Маринич, аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт»

Попри складні умови фермери вдало провели посівну кампанію. Прогноз урожаю зернових на 2022 р. становить 50-55 млн т (2021 р. — 86 млн т), а олійних культур — 16 млн т (2021 р. — 23 млн т).

Для довідки: за прогнозами УЗА, Україна в поточному році може отримати 69,4 м млн т зернових та олійних з площі близько 19,1 млн га (попередня оцінка врожаю складала 66,5 млн т).

AgroPortal.ua 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок