АЧС змушує свинарів Польщі скорочувати поголів’я

Головним драйвером світових ринків 11 лютого 2022 р. стала заява США про можливе вторгнення Росії до України вже цього тижня, а також блокування портів Азовського та Чорного морів.

Можливі збої у поставках з Чорноморського регіону призвели до різкого зростання цін на пшеницю на світових біржах, пише GrainTrade.

Після ведмежого звіту USDA ціни на пшеницю кілька днів опускалися, а трейдери фіксували прибутки та проводили спекулятивні купівлі на тлі морозів у США та політичної напруги в Україні.

Але у п’ятницю березневі ф’ючерси на пшеницю виросли:

• на 9,65 $/т до 293,1 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (+3,4% за тиждень),
• на 8,54 $/т до 302,9 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (+2,9%),
• на 7,07 $/т до 353,3 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі (+2%),
• на європейську пшеницю на паризькій Euronext на 7,25 €/т до 268,75 €/т або 304,9 $/т (+1,2% за тиждень, але -3% за місяць),
• на чорноморську пшеницю на біржі в Чикаго на 5,25 $/т до 320,5 $/т (+1,9% за тиждень, але -0,5% за місяць).

Також зазначається, що всупереч очікуванням Росія не активізувала експорт пшениці до запровадження квот з 15 лютого. За даними митної служби, станом на 10 лютого експорт (не враховуючи поставки до країн ЄАЕС) склав 21,6 млн т, що на 28,5% поступається торішнім темпам.

Експорт м'яса птиці, за даними Державної фіскальної служби, в січні-травні 2018 року збільшився на 20,2% (на $ 32,7 млн) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року - до $ 194,2 млн. Хоча в вазі показник експорту збільшився лише на 3,8%.

Про це в ексклюзивному коментарі AgroPortal.ua повідомив виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.

«У грошовому вираженні дійсно експорт зріс більш ніж на 24% через зміни в видах продукції, яка експортувалася, і незначного зростання цінових трендів на світових ринках», - уточнює Сергій Карпенко.

За його словами, зростання виробництва м'яса птиці в першому півріччі 2018 року спостерігається майже по всіх підприємствах з ТОП-10 найбільших виробників м'яса птиці. Також, за даними асоціації «Союз птахівників України», у другому кварталі 2018 року було введено в експлуатацію два майданчики по вирощуванню птиці на Вінницькій птахофабриці, яка входить до складу МХП.

Що стосується тенденцій на внутрішньому ринку, то Сергій Карпенко відзначає зростання виробництва м'яса птиці в промисловому секторі і зменшення - в приватному.

«Споживання м'яса птиці в першому півріччі 2018 року зросло на 7%, або 35 тис. т. Така ж ситуація буде спостерігатися до кінця року, з огляду на соціальну складову і зменшення виробництва свинини і яловичини», - зазначає Сергій Карпенко.

poultryukraine.com

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Японії надасть українськім фермерам (земельні угіддя яких не перевищують 50 га) насіння озимих та ярих культур.

Підтримка спрямована на задоволення виробничих потреб під урожай 2023 року, говориться у повідомленні ФАО.

«Кожен відібраний отримувач допомоги отримає по 2 тис. кг насіння озимої пшениці, що надаватиметься фасованим по 50 кг. Загалом допомога буде надана 1500 фермерам із таких областей: Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська та Харківська», — уточнюється у повідомленні.

Для отримання допомоги від ФАО необхідно зареєструватися через Google-форму та завантажити сертифікат через форму, що підтверджує реєстрацію в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Кінцевий термін подання заявки: 4 вересня 2022 року, 23:59 за київським часом.

Відбір буде здійснюватися за такими критеріями:

1. Сільськогосподарські підприємства, зареєстровані відповідно до законодавства України.
2. Малі підприємства з площею обробітку 20-50 га.
3. Малі підприємства, які здійснюють господарську діяльність більше 1 року.
4. Підприємства, зареєстровані в системі ДАР.

«Перевага надаватиметься фермерам, які мають документально підтверджені збитки, завдані внаслідок бойових дій. Насіння потрібно буде самостійно забрати зі складів, визначених ФАО на території кожної області», — додали у ФАО.

Не зможуть претендувати на допомогу:

• виробники з вертикальною системою управління (підприємства, які вирощують і переробляють сільськогосподарські культури);
• агрохолдинги, включаючи великі та багато малих підприємств, що займаються вирощуванням сільськогосподарських культур — асоціації виробників;
• підприємства, які отримують інші гранти або грошову допомогу від Програми гуманітарного реагування ФАО;
• підприємства, які отримують допомогу від інших державних чи регіональних програм підтримки, призначених для тих самих цілей;
• підприємства, які мають юридичні або податкові борги та діють менше одного року.

«Зверніть увагу, що подання заявки не є гарантією отримання допомоги. Усі заявки будуть проаналізовані та відібрані відповідно до вищезазначених критеріїв. Відібрані отримувачі допомоги будуть проінформовані додатково (телефоном та/або електронною поштою)», — підсумували в організації.
 
З питаннями і відгуками можна звернутися за телефоном гарячої лінії: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943 або за електронною поштою: UA-Feedback@fao.org

agroportal.ua

Останні статистичні дані сигналізують про вірогідне скорочення промислової пропозиції свинини. Такі висновки озвучують аналітики Асоціації «Свинарі України», посилаючись на дані Державної служби статистики України.

Так, в профільній асоціації зазначають, що за підсумками січня-серпня приріст обсягів вирощування «відстає» від темпів приросту забою.

«За вісім місяців 2021-го на бійні та м’ясокомбінати направили 374,5 тис. т свинини живою масою, що на 12,8% більше ніж роком раніше. При цьому, зміна обсягів вирощування свинини була меншою — плюс 10,4% до результатів аналогічного періоду минулого року (393,5 тис. т).  Тобто з отриманого приросту живої маси свиней на забій спрямували понад 95%, тоді як у першому кварталі цей показник становив 91%. Такі зміни зазвичай слугують передвісниками скорочення промислової пропозиції»,  — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

«Зазначимо, що у понад 40% областей України спостерігаємо перевищення обсягів забою над обсягами отриманого приросту живої маси свиней вирощуванням. Найбільш характерна така ситуація для Сходу країни, проте зустрічається і в інших регіонах. Тож це може спричинити неоднорідне послаблення пропозиції свиней забійних кондицій у подальшому та її нестачу в окремих регіонах», — роз’яснюють в АСУ.

Динаміку вирощування та реалізації свиней на забій, поголів’я та інших ключових індикаторів вітчизняного ринку свинини можете відстежити у інфографічній рубриці «Ринок свинини».