АЧС заставляет свиноводов Польши сокращать поголовье

05-февр-2018

До 15% свиноферм откажется от деятельности после введения обязательной противоэпизоотической программы, оценивает Министерство сельского хозяйства Польши. Это означает снижение поголовья свиней примерно на 1,5 млн голов. Массовые проверки ветеринарной инспекции начнутся уже в следующем месяце. Между тем программа компенсаций для свиноводов еще не готова.

Распоряжение по Программе будет подписано сегодня, 5 февраля, и вступит в силу через 14 дней. Также в середине февраля должна начаться информационная кампания для фермеров, которая разъяснит детали новых требований. С марта начнутся проверки всех хлевов на предмет выполнения новых правил. В результате ветеринарная инспекция примет решение об устранении нарушений, на которые у фермера будет максимум 4 месяца. Но уже на следующем этапе хозяйства будут закрывать, если ветеринарные службы посчитают, что шансов на выполнение требований нет и будут запрещать заниматься свиноводством на 2-3 года.

Минсельхоз сообщил, что сейчас идут работы над распоряжением, которое гарантирует фермерам компенсации за запрет на свиноводство. Затем правительство должно будет обратиться в Европейскую комиссию об одобрении такой помощи для фермеров. Не исключено, что будет подана заявка на софинансирование программы Брюсселем.

Присутствующие в Сенате фермеры обратили внимание правительства на то, что простое повышение ветеринарных требований не решит проблему АЧС. Свиноводы считают, что основным фактором распространения болезни являются дикие кабаны: только на прошлой неделе зарегистрировали 104 новых случая «африканки» среди диких свиней. Люди требую 100% -го уничтожения кабанов.

В настоящее время свиноводством в Польше занимается около 230 тыс. селян. 65% поголовья свиней находится в четырех воеводствах: Великопольском, Куявско-Поморском, Поморском и Лодзинском.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Читайте также:
Аграрний сектор може знову врятувати Україну — Андрій Ярмак
19-мая-2022

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Узнать подробнее
Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире
03-апр-2018

В период с 24 по 30 марта 2018 года страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 133 очагах особо опасных болезней.

Африканская чума свиней была отмечена в Латвии (21), Польше (69) и в Украине (3). Очаги ящура зарегистрированы в Монголии (15) и Южной Корее (1).

Ветеринарные службы 9 стран сообщили об очагах высокопатогенного гриппа птиц: Бутан (1), Великобритания (1), Дания (4), Камбоджа (1), Нидерланды (2), Словакия (1), Финляндия (1), ЮАР (4) и Япония (7).

За прошедший период в МЭБ также сообщено о выявлении бабезиоза крупного рогатого скота в Новой Каледонии (1) и болезни Ауески во Франции (1). В Белизе отмечено увеличение заболеваемости животных бешенством. В Чили возросло количество выявленных случаев гриппа лошадей.

PigUA.info по материалам arriah.ru

Узнать подробнее
Уряд затвердив новий план щодо державної допомоги суб’єктам господарювання
15-июня-2022

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, система регулювання державної допомоги суб’єктам господарювання повинна відповідати аналогічній системі у ЄС. З метою виконання цих вимог, Комітет розробив проект оновленого плану, в якому враховано уже виконані цілі та ті, які Україні ще належить реалізувати.

Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження Плану заходів з удосконалення механізму державної допомоги суб'єктам господарювання», розроблений Антимонопольним комітетом України. Цей документ було напрацьовано на заміну «Плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері моніторингу і контролю державної допомоги суб'єктам господарювання та реалізації положень Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», затвердженого Кабміном у 2013 році. Переважну частину заходів з цього плану уже було виконано.
Ухвалення нового плану забезпечить імплементацію положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та сприятиме дотриманню принципу правової визначеності під час реалізації повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених законодавством у сфері державної допомоги.
Отже, новий План визначає заходи з удосконалення нормативно-правової бази:

  • розроблення критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання;
  • приведення нормативно-правових актів щодо надання державної допомоги суб'єктам господарювання, визнаної відповідно до рішення Комітету недопустимою, у відповідність із Законом України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;
  • проведення заходів з моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання; організаційно-технічне забезпечення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання.

А також — заходи зі стимулювання надавачів державної допомоги виконувати вимоги законодавства у сфері державної допомоги. Нагадаємо, відповідно до статті 267 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у грудні 2022 року закінчується перехідний період підготовки національного законодавства до вимог правової системи Європейського Союзу.

Відтак нагальною є необхідність усунення прогалин, що наразі залишаються у питаннях практичного застосування європейських норм та правил надання, моніторингу й контролю державної допомоги в Україні.

agravery.com

Узнать подробнее
Молочный импорт в 9 раз меньше экспорта
17-июля-2017

Хотя текущие показатели внешней молочной торговли гораздо ниже докризисного 2013 года, но по сравнению с периодом глубокого кризиса двух предыдущих лет украинский молочный экспорт действительно можно считать успешным.

В первом полугодии 2017 экспорт большинства молокопродуктов существенно вырос, и на фоне роста цен валютная выручка от внешней реализации оказалась почти в два раза больше по сравнению с аналогичным периодом 2016 года. Молочной продукции, в том числе молокосодержащих продуктов, было продано за пределы страны на сумму в USD 215 млн.

Наиболее существенным, почти в три с половиной раза в натуральном выражении, оказался рост продаж творожных продуктов. В три раза вырос экспорт сливочного масла, более чем в два раза — реализация сухого цельного молока. В то же время внешние продажи сухого обезжиренного молока и молочных консервов заметно сократились.

Сравнивая показатели июньского экспорта с прошлогодними, стоит отметить заметный рост по сырным продуктам, маслу и СЦМ. Реализация консервов, СОМ, спредов уменьшилась.

Молочный импорт в текущем году также вырос почти по всем товарным позициям, но существенные внешние закупки происходили только в категории сыров, ввоз которых вырос примерно на треть.

В общем, молочный импорт пока не критичен, в денежном выражении он в 9 раз меньше экспорта.

milkua.info по материалам infagro.com.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок