АЧС виявили у Миколаївській області та на свинофермі у Львівській області

 Нещодавно дослідницька команда Global Insight & Strategy Team на замовлення Австраліськой Асоціації скотарів (MLA) опублікувала результати дослідження світового споживання м'яса.

Ключові моменти

Регулярне споживання яловичини становить близько 20-30% від загального споживання м'яса по всьому світу.

Споживання баранини значно варіюється і вище, ніж споживання яловичини, тільки на деяких ринках MENA (Близький Схід і Північна Африка).

Яловичина, як правило, вважається споживачами по всьому світу м'ясом преміум-класу, яке перевершує за якістю і смаком інші види м'яса.

Куряче м'ясо повсюдно включається в харчування у всіх країнах (найменш в Китаї (19%), найвищий показник зафіксований в Йорданії і Малайзії (52% і 47% відповідно) і особливо сильний в Канаді (39%).

Споживання м'яса в світі

Джерело: MLA Global Consumer Tracker 2017.

У країнах Близького Сходу (де свинина не споживається) козлятина має порівняно більш високий рівень споживання, особливо в Об'єднаних Арабських Еміратах (13% від загального обсягу споживання м'яса). Цікаво, що країни за межами Близького Сходу, такі як Індонезія, США, Малайзія і Китай, також заявляють про високий відсоток споживаної козлятини останнім часом.

Якими б не були рівні споживання, м'ясо має схожі профілі по всьому світу. Регіональні виключення відображають особливості місцевої культури.

Куряче м'ясо і свинина розглядаються як основні джерела тваринного білка в багатьох країнах. Незважаючи на те, що вони не сприймаються як особливо поживні, ці види м'яса дешеві, широко доступні, легкі в приготуванні. Яловичина вважається високопоживним тваринним білком преміум-класу і перевершує за якістю і смаком інші види м'яса, проте коштує дорожче, але багато споживачів готові платити за неї вищу ціну.

Баранина і ягнятина вважається кращим варіантом і залишається невикористаною можливістю через її відносної невідомості серед споживачів багатьох країн. Багато споживачів просто не знають, як готувати і що готувати з цього виду м'яса.

Джерело: Meatinfo.ru

Раніше з України експортували до 5 млн т сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Через війну зараз фактично експорт заблоковано. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 т зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виданню Forbes.

За словами Тараса Висоцького, є три способи для експорту — це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.

Так, на дунайські порти припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.

«Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів Тарас Висоцький.

На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції.

«Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевезень продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», — резюмував Тарас Висоцький.

agroportal.ua

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

У приватному господарстві села Данківці Хотинського району, Чернівецької області від АЧС загинуло дві свині. Про це повідомила прес-служба ГУ Держпродспоживслужби у Чернівецькій області.

В даному господарстві утримувалось двоє свиней в закритому приміщенні. Годівля свиней здійснювалась сухими кормами, та залишками харчових відходів зі столу.

На даний час проводять заходи, щодо ліквідації захворювання в осередку виникнення та недопущення розповсюдження хвороби.

pigua.info